WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Волинська область - Реферат

Волинська область - Реферат

Реферат на тему:

Волинська область

Коротка статистична та історична довідка

У її нинішніх адміністративно-територіальних межах Волинську область було утворено 4 грудня 1939 року як область УРСР з центром у м. Луцьку.

Волинь - древньоруська історична область. У 1199 році після того, як князь Роман Мстиславович приєднав до її території Галичину, тут було утворено Галицько-Волинське князівство. У 1340 році волинські бояри проголосили князем Любарта, сина Великого князя литовського Гедиміна. Саме за наступників Любарта починаючи з середини ХIV ст. Волинь поступово переходить під владу Литовського князівства. Люблінська унія 1569 року об'єднала Польщу і Велике князівство Литовське в єдину державу - Річ Посполиту, до якої відійшла й Волинь. За царським указом 1797 року після третього поділу Речі Посполитої (1795 р.) було створено Волинську губернію Російської імперії з центром у місті Житомирі, куди ввійшли теперішні Волинська, Рівненська, значна частина Житомирської області, північні території сучасних Тернопільщини та Хмельниччини. Луцьк стає повітовим центром Волинської губернії.

У вересні 1920 року край потрапляє під польську юрисдикцію, юридично закріплену Ризьким договором 1921 року, й утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку. За актом Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 року СРСР і Німеччина здійснили територіальний поділ сфер впливу: 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина розпочала окупацію Польщі, а після 17 вересня 1939 року на територію сучасної Волинської області було введено частини Червоної армії й установлено радянську владу.

4 грудня 1939 року утворюється Волинська область з трьох повітів Волинського воєводства та Камінь-Каширського повіту Поліського воєводства (який у вересні-грудні 1939 року входив до складу БРСР).

Кількість населення області, зафіксована переписом 2001 року, склала 99,95% до кількості за переписом 1989 року. Станом на 01.01.2003 р. загальна кількість населення Волині дорівнювала 1054,7 тис. осіб. Чоловіків в області проживало 500,5 тис. (47,2%), жінок - 560,2 тис. (52,8%). Найбільші міста Волині: Луцьк - 206,2 тис. жителів, Ковель - 66,4 тис., Нововолинськ - 54 тис., Володимир-Волинський - 38,3 тис. Кількість міського населення становить 50,2%, сільського - 49,8%.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

У 2002 році в області було легалізовано 933 осередки політичних партій та 86 громадських об'єднань, або відповідно 47,6 і 11% загальної їх кількості. Найбільше (у 2,5-4,6 разу) зросла кількість осередків політичних партій у Ратнівському, Любешівському, Маневицькому, Ківерцівському та Любомльському районах.

Із 124 політичних партій, легалізованих Міністерством юстиції України, 67 (54%) створили свої осередки в області.

Наразі в партійно-політичному спектрі регіону визначилися домінантні суб'єкти, які суттєво впливають на ситуацію. До них можна віднести волинські організації Народного руху України, Української народної партії, партії "Реформи і порядок", Української республіканської партії "Собор", Конгресу українських націоналістів, ВО "Батьківщина", Соціалістичної партії України, Народно-демократичної партії, Аграрної партії України, Партії регіонів України, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), "Демократичного союзу", Соціал-національної партії України, "Трудової України".

Розвиток політичних партій Волині проходив хвилеподібно, і на кожному етапі лідерські позиції захоплювала певна політична сила або декілька політичних структур. З початком становлення незалежності в регіоні активно діяв Народний рух України. За цього варто зазначити, що в області є досить багато, як на західний регіон, прихильників Комуністичної партії. Доволі непогані донедавна позиції були й у соціалістів. На думку експертів, мотивація підтримки лівих політичних сил виборцями області є більше соціальною, ніж ідеологічною. Відтак частина лівого електорату переходить у табір соціально-орієнтованих суб'єктів політичного середовища, як це сталося з підтримкою блоку "Наша Україна" на парламентських виборах 2002 року.

Традиційно сильними в регіоні протягом усього її існування є позиції Аграрної партії України, що пояснюється як аграрною специфікою регіону, так і постійною присутністю представників цієї партії у верхівці обласної влади. Партією влади вважалась і НДП, якій за прем'єрства В. Пустовойтенка було створено у регіоні тепличні умови.

Досить активну позицію з часу створення посіла й ПРП. Одним із наслідків такої активності було обрання лідера обласної організації цієї партії Володимира Бондаря до парламенту. Непогані позиції на Волині ще 2 роки тому мав колишній УНР. Сьогодні ж ця політична структура з новою назвою (УНП) та новим регіональним керівником (народним депутатом України Борисом Загревою) посідає одні з перших позицій у регіоні.

Оцінка виборчих процесів у регіоні

Вибори 29 березня 1998 року проходили у Волинській області без особливих ексцесів. З-по-між внесених до списків 775490 виборців участь у голосуванні в багатомандатному окрузі взяли 610205, або 78,68%. Найбільшу кількість голосів тут здобув Народний рух України, за який проголосувало 105257 виборців (17,24%). Це пояснюється ще достатньою популярністю серед виборців бренду Руху, котрий у перші роки незалежності був на Волині потужною масовою структурою. Далі учасники виборів розташувалися так: Аграрна партія України здобула 90489 голосів виборців (14,83%), маючи непогані стартові можливості у вигляді аграрної специфіки регіону та адміністративного ресурсу, на підтримку Комуністичної партії України, електорат якої складав ще досить пристойну частку місцевого населення в особі колишніх партапаратників та працівників держустанов, висловилися 56205 громадян (9,21%). Доволі високий рейтинг Партії зелених України (38329 голосів, або 6,28%) пояснюється вдалою піар-кампанією, що привабила молодь та ідеологічно інертний електорат. Результат, отриманий виборчим блоком Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" (36475 голосів, або 5,97%) теж можна пояснити аграрною спрямованістю регіону, а почасти й авторитетом депутата попереднього скликання Р. Чап'юка. Здобуток Народно-демократичної партії в 30974 голоси (5,07%) пояснюється впливом адмінресурсу, адже більшість бюджетних установ отримали чітку вказівку підтримати цю політичну силу. Саме ці партії подолали 4-відсотковий бар'єр на Волині. Близькими до прохідного рубежу були партія "Реформи і порядок" (3,91%), виборчий блок партій "Національний фронт" (3,76%) та Соціал-демократична партія України (об'єднана) (3,27%). Але брак досвіду в молодої команди перших, мала підтримка національно свідомих громадян у других та малорозкрученість третіх не дозволили їм пройти до парламенту на Волині.

В одномандатних округах Волинської області було обрано 5 депутатів. Зокрема в 19-му виборчому окрузі, де участь у голосуванні взяв 118291 виборець (76,24%), 36178, або 30,58%, віддали свої голоси за Валерія Діброву. Виборчий блок партій "Національний фронт", від якого балотувався кандидат, посів в області 8 місце, а тому серйозної підтримки надати йому не міг. Успіх кандидата був зумовлений його добрими стосунками з усіма ключовими гравцями в окрузі та безконфліктністю з владою.

У виборчому округу № 20 переконливу перемогу здобула тодішній лідер обласного осередку Аграрної партії України Катерина Ващук, за яку віддали свої голоси 55560 виборців округу (41,22%). Висуванка АПУ проявляла тут найбільшу активність у порівнянні з іншими округами Волині, що вилилося зокрема в інтенсивне залучення в лави партії працівників місцевих виробничих, педагогічних колективів та ін.

Також переконливу перемогу в 21-му окрузі отримав самовисуванець Микола Мартиненко, за якого висловилися 55315 виборців, або 45,05%. Перемогою він завдячував своїй популярності в окрузі, оскільки був відомим підприємцем і меценатом.

Інші народні обранці від Волині, а саме Олександр Свирида та Сергій Шевчук, здобули перемогу в більш напруженій боротьбі, про що можуть свідчити отримані ними результати. Так, висуванець Демократичної партії України О. Свирида здобув 16078 голосів виборців (15,51%), а представник Народно-демократичної партії С. Шевчук - 24748 (18,93%). За цього обидва кандидати використовували до певної міри адміністративний ресурс. О. Свирида мав повну і незаперечну підтримку міської й обласної влади, яка сприяла також і наповненню фонду кандидата, а С. Шевчук, який користувався певним авторитетом серед працівників бюджетних установ, передовсім медичних закладів, за підтримки влади і партії вийшов переможцем у перегонах у Маневицькому окрузі.

Прикметною рисою парламентських виборів 2002 року було те, що найактивнішу участь у них брали не самостійні політичні партії, а виборчі блоки. Також на хід і результати виборів справляло безпосередній вплив ставлення політичної сили до чинної влади. За підсумками виборів на волинських дільницях багатомандатного округу можна зробити висновок, що жителі Волині є носіями протестних настроїв. Так, виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" зібрав 365788 голосів (57,55%) з-поміж 635575 волинян, які взяли участь у голосуванні, "Блок Юлії Тимошенко" - 84625 (13,31%). Воднораз виборчий блок політичних партій "За єдину Україну!" набрав тільки 50968 голосів (8,01%), а Комуністична партія України - лише 33841 (5,32%). Якщо результати перших двох політичних структур були прогнозованими з огляду на велику популярність у регіоні лідерів цих сил, то низький рейтинг КПУ дещо вражає, якщо врахувати її попередні результати. Всі інші політичні партії в силу своєї непопулярності в регіоні та слабкості власних осередків не змогли здобути більш-менш пристойні результати і зупинилися на позначках до 3%. У результаті виборів по багатомандатному виборчому округу до Верховної Ради від Волині пройшли Катерина Ващук (№ 3 виборчого списку блоку "За єдину Україну!"), Сергій Шевчук (№ 27 списку блоку "За єдину Україну!"), Станіслав Пхиденко (№ 51 списку Комуністичної партії України), Євген Кирильчук (№ 16 списку блоку Юлії Тимошенко), Борис Загрева (№ 37 списку блоку "Наша Україна").

Loading...

 
 

Цікаве