WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Чернівецька область - Реферат

Чернівецька область - Реферат

Реферат на тему:

Чернівецька область

Історія регіону

Вперше назву "Буковина" зареєстровано в одному з актів молдовського господаря Романа І від 30 березня 1392 року, але стосувалася вона "букової діброви", а не сучасної території Чернівецької області. Місто Чернівці згадується вперше в одній із грамот молдовського господаря Олександра чел Буна 1408 року.

За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу різних держав: впродовж 415 років (1359-1774 рр.) вона перебувала у складі Молдовського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.) - Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період 1918-1940 та 1941-1944 рр.) - Румунії. Майже 48 років (1940-1941 та 1944-1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української РСР, а відтак і СРСР.З 1991 року Чернівецька область - складова незалежної України.

Демографічні характеристики краю

На 1 січня 2003 року чисельність населення області становила 918,4 тис. осіб. За 2002 рік вона скоротилася на 3,3 тис. осіб, що становить 3,3 особи на тисячу населення. У загальному скороченні населення частка природного скорочення склала 93,3% (3049 осіб), а міграційного - 6,7% (220 осіб). У порівнянні з 2001 роком обсяг природного скорочення населеннязріс у 2002 році на 11,4% (313 осіб).

Природне скорочення населення спостерігалось у 8 районах області та в м. Чернівцях. Його значення коливалось від 0,6 особи на 1000 населення в Глибоцькому районі до 11,9 в Кельменецькому. Рівень природного скорочення у сільській місцевості (4,0‰) був набагато вищим, ніж у міських поселеннях (2,3‰). Уперше від 1991 року в 2002 році зрослакількість народжених - у порівнянні з попереднім роком на 83 особи (0,9%). Кількість померлихзросла в порівнянні з 2001 роком на 3,4% (396 осіб).Смертність сільських жителів була значно вищою, ніж міських: 14,8‰ проти 10,6‰.

Рівень урбанізації

Територія області поділяється на 11 адміністративних районів і має у своєму складі 11 міст (2 міста обласного підпорядкування), 8 селищ міського типу і майже 400 сільських населених пунктів. Адміністративним центром області є м. Чернівці, територію якого утворюють 3 міських райони. За чисельністю населення область є найменшою в Україні, але однією з найгустіше заселених. Понад 40% населення проживає в містах.

Домінуючі соціальні групи населення регіону

На Буковині зайняті різними видами економічної діяльності близько 166 тис. осіб, у т. ч. 33 тис. - у сільському господарстві, 30 тис. - у промисловості, 11 тис. - на транспорті, 31 тис. - в освіті, 21 тис. - у сфері охорони здоров'я, 10 тис. - у сфері державного управління. 70 тис. громадян незайняті. Крім того, в області налічується 233 тис. пенсіонерів.

Результати соціологічних досліджень свідчать про наявність в області кола проблем, які досі не вдалося вирішити. Найактуальнішими серед них є відсутність достатньої кількості робочих місць в області (18% опитуваних) та масовий виїзд буковинців за кордон (18%), корупція (14%), розпаювання землі (9%), несанкціонована вирубка лісів (8%), злочинність (6%), несвоєчасна виплата зарплат, пенсій та стипендій (3%), міжнаціональні та міжконфесійні відносини (1%), а також інші негаразди (23%).

Аналіз політичної структуризації регіону

Кількість легалізованих осередків політичних партій в області станом на 1 січня 2003 року сягнула 1273. За результатами виборів до ВРУ 2002 року "Наша Україна" здобула підтримку 46,27% виборців Буковини, СДПУ(о) - 10,07%, КПУ - 8,17%, блок Юлії Тимошенко - 7,25%, "За єдину Україну!" - 5,51%, СПУ - 2,67%, блок Наталії Вітренко - 2,09%, ВПО "Жінки за майбутнє" - 1,77%, "Команда озимого покоління" - 1,01%, КПУ(оновлена) - 0,94%.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів влади

У 1998 році до складу обласної ради було обрано 96 депутатів, серед них 6 від НРУ, по 3 - від КПУ, СДПУ(о) та СПУ, по 2 - від ДПУ, ЛПУ, НДП і ПРВУ, 1 - від АПУ. Решту 72 становили позапартійні. До місцевих рад було обрано 5570 депутатів: 48 від НРУ, 47 - від КПУ, 35 - від АПУ, 26 - від НДП, 24 - від СДПУ(о), 10 - від СПУ, 9 - від ЛПУ, 7 - від ДемПУ, 3 - від ПРВУ та ін.

Вибори-2002

Владні структури, використовуючи надане їм право на організацію виборчого процесу, створювали перешкоди, публікували в місцевій пресі матеріали, які завдавали шкоди "неугодним" кандидатам та принижували їх авторитет.

За результатами виборів 2002 року румунська національна меншина вже не має представництва у Верховній Раді України. Крім того, активна й відверта підтримка кандидата від влади в робочий час та відкрите використання адмінресурсу (працівників, транспорту, телефону, приміщень), тиск на ЗМІ, включення до списків кандидатів двійників та фальсифікація результатів голосування як до обласної ради, так і до парламенту, призвелися до того, що навіть по мажоритарному виборчому округу № 204, в якому компактно проживає румуномовне населення, не зміг пройти до ВР досвідчений політик, фахівець у галузі прав людини і національних меншин, постійний член делегації України до Ради Європи І.Попеску, а до обласної ради - І. Зегря, П. Постевка, Л. Русу та ін. Інші національні меншини кандидатів узагалі не висували.

Використовуючи технології чорного піару, у виборчому окрузі № 204 кандидатові в народні депутати України Івану Попеску - чинному тоді депутатові-представникові румун - підібрали "дублера" Володимира Попеску, прізвище якого було надруковано в бюлетені попереду "оригіналу". За цього бюлетені для голосування не перекладалися, як це належало зробити, румунською мовою, оскільки відповідно до румунської абетки прізвище Івана Попеску було б розташоване в документі вище за прізвище кандидата-фантома, який не мав жодної зустрічі з виборцями і не вів ніякої агітації, проте завдяки такій плутанині отримав понад 4 тисячі голосів, що їх виборці помилково віддали за нього, будучи певні, що голосують за Івана Попеску. За цього, як засвідчили результати виборів, у цьому виборчому окрузі виявилося понад 11 тис. зіпсованих бюлетенів.

Прізвища кандидатів у депутати до обласної ради Г. Апетрі, районної ради І. Авасілоає та ін. були надруковані в бюлетенях для голосування з помилками, і лише після втручання політичних сил в останню ніч перед виборами було видруковано бюлетені з правильними прізвищами.

У ході виборчої кампанії представники виконавчої влади створювали перешкоди для проведення зустрічей з виборцями. Приміщення відкривалися тільки для висуванців влади, для всіх інших вони закривались. Отож їм і доводилося зустрічатися з людьми під відкритим небом (так було зокрема в селах Остриця, Годинівка, Буда, Горбово Герцаївського району).

Політичні партії під час виборів

На виборах 2002 року демократична опозиція в особі "Нашої України", блоку Юлії Тимошенко та Соцпартії Олександра Мороза отримала в Чернівецькій області сукупно понад 56% голосів. Зокрема блок Віктора Ющенка здобув 46,27%, БЮТ - 7,25%, СПУ - 2,67%. За цього незаперечну перевагу ці сили мали в усіх без винятку районах області. Слід відзначити Вижницький район, виборці якого віддали демократичній опозиції близько 80% голосів, Заставнівський - понад 60%, Кельменецький - понад 57%, Путильський - понад 66%, Сторожинецький - понад 70%, Чернівці - 55%.

У ряді районів значний відсоток голосів отримав і блок Юлії Тимошенко. Це передусім райони, які входили до Кіцманського виборчого округу: Путильський (10,1%), Вижницький (8,3%), Кіцманський (7,1%), Сторожинецький (6%). Такі результати деякі представники місцевої влади, пояснюють тим, що "гуцули голосували лиш би назбитки". Водночас значні симпатії блок Юлії Тимошенко має і на сході області: в Сокирянському (8,8%) та Хотинському (6,2%) районах, а також у м. Чернівцях (13,6%), де БЮТ упевнено вийшов на друге місце після "Нашої України" (37,8%).

За цього результати голосування за третю ліву силу в складі демократичної опозиції виявилися невисокими: Соцпартія здобула в області всього 2,67%.

Результат блоку "За єдину Україну!" - 5,51% голосів, зокрема в Чернівцях - трохи більше 3%.

Значно втратила свої позиції на Буковині Компартія, здобувши тут лише 8,17% голосів виборців на фоні загальноукраїнських 20%. Найбільшу підтримку прихильники Петра Симоненка мали в східних районах області: Кельменецькому (11,9%), Новоселицькому (12,6%), Сокирянському (16,3%) і Хотинському (14,1 %), а також у Чернівцях (9,2%), Герцаївському (8,1%) та Глибоцькому (6,1%) районах.

Натомість обласний здобуток СДПУ(о) в 10,07% значно випереджає її загальноукраїнський показник (6,27%), хоч і вдвічі менший від запланованого. Найкращі позиції партія мала, знову-таки, у східних районах: Герцаївському (16,3%), Глибоцькому (13,7%), Заставнівському (8,5%), Кельменецькому (7,2%), Новоселицькому (14,5%), Сокирянському (11%), Сторожинецькому (9,9%), Хотинському (13,6%) та в місті Чернівцях (10,1% - тут це третій результат).

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

До числа регіональних лідерів можна віднести депутатів Верховної Ради, обласної ради, керівників місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, лідерів осередків політичних партій. Населення області віддає перевагу не так посадовцям, які мають можливість розпоряджатися фінансовими і матеріальними ресурсами, як сильним особистостям із сучасними демократичними поглядами. Серед них вирізняються депутат ВР України ІІ і ІІІ скликань, член ПАРЄ, лідер румунської національної меншини Іван Попеску, голова обласної ради декількох скликань, член Конгресу місцевих і регіональних влад Європи Іван Шилепницький, мер м. Чернівців Микола Федорук, генерал міліції, народний депутат України Віктор Король.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

Loading...

 
 

Цікаве