WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Чернігівська область - Реферат

Чернігівська область - Реферат

Розвиток третього сектора регіону

Особливістю розвитку третього сектора в Чернігівській області є значна невідповідність між якісними показниками діяльності громадських організацій і їх кількістю. Загальне число зареєстрованих НДО доходить до тисячі, причому третина їх зареєстрована в обласному центрі. З іншого боку, реально діючих на постійній основі громадських організацій нараховується не більше сотні.

Обласний статус мають 175 громадських організацій. Велика їх частка є представництвами або філіями всеукраїнських організацій. Експерти чернігівської організації "Молодіжний інформаційний центр" умовно поділяють НДО області за профілем їхньої діяльності на соціальні (екологічні, жіночі, ветеранські, молодіжні, наукові), суспільно-політичні (товариство "Ініціатива", Центр соціально-активної молоді "Ожина", Комітет виборців України, Молодіжний інформаційний центр, Чернігівський медіа-клуб, "Молодіжна альтернатива" тощо) і правозахисні ("Правочин", Чернігівський громадський комітет захисту прав людини та ін.).

Одним із феноменів розвитку НДО регіону є те, що ветеранські організації області нараховують понад 300 тис. членів, що становить чверть усього населення області. Однак реально їхня діяльність спрямована виключно на забезпечення інтересів власних членів, а актив таких НДО нараховує близько однієї сотні осіб. 52 благодійні організації області в основному займаються розподілом гуманітарної допомоги.

Упродовж останніх двох років спостерігається тенденція до створення навколо існуючих у регіоні авторитетних партій та НДО "холдингів". Найяскравішими прикладами є "холдингізація" навколо НДП та партії "Батьківщина". Практично половина НДО прямо або опосередковано утримується за рахунок політичних партій. Серед волонтерських організацій переважають мобілізаційні, які за достатнього фінансування швидко розбудовуються, як, наприклад, Українська соціал-демократична молодь і Комітет виборців України (відповідно близько 2 тис. і 600 волонтерів).

Відсутність постійних джерел фінансування, недосконале українське законодавство, спроби влади маніпулювати третім сектором - це теж нагальні проблеми регіональних НДО.

Органи самоорганізації населення

Органи самоорганізації населення будь-якого типу в регіоні фактично напряму підпорядковані місцевій владі. Практично всі поодинокі ініціативи зі створення органів самоорганізації населення йдуть зверху вниз. Кондомініуми, об'єднання співвласників житла, реально діючі територіальні громади в Чернігівській області фактично не функціонують. А тимчасові експериментальні майданчики "передового досвіду" створюються місцевою владою для прикрашення звітності або для освоєння виділених для цього коштів, насамперед іноземними організаціями. На Чернігівщині було реально провалено програми створення бізнес-інкубаторів і шкіл малого бізнесу та перекваліфікації військовослужбовців.

Аналіз міжсекторної співпраці

Держава подає фінансову допомогу певним організаціям під певні заходи. НДО в такий спосіб виконують частину функцій виконавчих органів влади, обслуговуючи відповідний орган адміністрації. Саме так непомітно перетинається межа, за якою НДО може потенційно перетворитися на "державно-громадську" організацію. Особливу активність у цьому напрямі проявляє група громадських організацій, об'єднаних у коаліцію "Молодіжний альянс", громадська організація "Доброчин" та ресурсний центр "Ахалар".

На Чернігівщині співпраця НДО і бізнес-структур найчастіше не афішується. За інформацією Чернігівського молодіжного інформаційного центру, найчастіше вона має матеріальний, однак не фінансовий характер. Це пояснюється небажанням НДО з огляду на свій неприбутковий статус публічно зізнаватися в отриманні допомоги з боку бізнес-структур. Фактично жодна громадська організація не вказала в оприлюднених річних звітах частку фінансової допомоги з боку вітчизняного бізнесу, призначеної для свого розвитку.

Обласна влада намагається залучити найширші кола громадськості до діалогу шляхом створення різноманітних дорадчих рад при обласній адміністрації та інших органах влади. Однак, на думку багатьох експертів, більшість подібних утворень виникає штучно з ініціативи органів державної влади і має формальний характер. У регіоні майже невідомі такі форми дорадчої демократії, як громадські слухання або ж місцеві референдуми.

Діяльність профспілок

Серед профспілкових організацій монополістом залишається Федерація профспілкових організацій Чернігівської області. Усього ж тут зареєстровано близько трьох десятків різноманітних профспілок. Найактивнішими серед альтернативних профспілок, які намагаються відстоювати права своїх членів, є Чернігівська обласна профспілкова організація "Чернігівщина" та Чернігівське регіональне відділення Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України. В обласному центрі також розгорнули активну діяльність маленькі профспілкові організації, які об'єднують дрібних базарних торговців. Страйковий рух у регіоні незначний як у кількісному, так і в якісному плані. Участь у найбільших страйках, що відбулися 2002 року в Прилуках та в Чернігові, брали до однієї тисячі учасників.

Загалом соціальну активність у регіоні можна охарактеризувати як незначну. За підрахунками різноманітних експертів, громадські об'єднання Чернігівської області реально охоплюють близько 1,5% громадян. Переважна більшість громадських об'єднань зосереджена у Чернігові, Ніжині та Прилуках. Домінуючим є вплив на розвиток третього сектора державних органів влади.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

На території області проживають представники понад 90 національностей, зокрема 1 млн. 155,4 тис. українців (93,5%), 62,2 тис. росіян (5%), 7,1 тис. білорусів (0,6%), 1,5 тис. євреїв (0,1%), 6,4 тис. представників інших національностей (0,5%).

Серед 83 місцевих газет і журналів налічується 53 україномовних, 25 російськомовних, 5 двомовних.

Найбільш відомими в області є 16 організацій національного спрямування, зокрема Чернігівське міське товариство культурних і економічних зв'язків з Німеччиною, громадська організація "Слов'янське братство", Чернігівська міська громадська організація "Центр російської культури", Товариство дружби та співробітництва "Україна-Франція", Італійський культурний центр "Ле кюльтюр", Благодійний єврейський фонд "Хесде естор", Чернігівське міське товариство "Польська пристань", Національно-культурне товариство ромів "Неве рома", Грецьке культурне товариство.

Єврейська, польська, російська, німецька та грецька громади мають свої недільні школи. Польська громада нині зводить власний храм. В обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В. Короленка працює відділ іноземної літератури, де є література мовами національних меншин загальним обсягом близько 50 тис. примірників.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Пріоритетними для області є питання розвитку малого і середнього бізнесу та поглиблення інвестиційної привабливості регіону.

Тенденція до зростання чисельності безробітних на Чернігівщині зберігається. Із закриттям Чорнобильської АЕС доля міста Славутич стає дедалі більш проблематичною.

В інформаційній сфері можна передбачити поступальний розвиток електронних засобів масової комунікації, насамперед Інтернету та мобільного зв'язку.

Пріоритетною галуззю для регіону стане туризм. Історико-архітектурний потенціал області, як вважають науковці, є чи не найбагатшим в Україні. Благодійний фонд "Новий Чернігів" оголосив про розробку та впровадження програм з просування Чернігова на туристичній карті України та про започаткування програми "Чернігівщині - один мільйон туристів на рік".

Зміцнюватимуться ділові партнерські взаємини із сусідніми Білоруссю та Російською Федерацією. Обсяги товарообміну між прикордонними областями трьох держав чітко демонструють тенденцію до зростання.

Loading...

 
 

Цікаве