WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Черкаська область - Реферат

Черкаська область - Реферат

В області зареєстровано 60 телерадіоорганізацій, у тому числі 10 продакшн-студій (зокрема 3 дитячі та 3 кіностудії), 48 радіотелевізійних компаній (зокрема 23 - проводового мовлення, 13 - ефірних радіокомпаній, 8 - кабельного телебачення).

Найбільш масовим засобом серед електронних ЗМІ є проводове радіо - понад 350 тисяч радіоточок. Кабельне телебачення пропонує глядачам від 7 до 25 телевізійних каналів. Серед засновників телерадіокомпаній переважають державні структури (50%), услід за ними йдуть комерційні організації (40%), а потім - фізичні особи (10%).

90% передач державних ЗМІ транслюється українською мовою, 10% - російською; в комерційних електронних мас-медіа україномовні програми становлять 70%, російськомовні - 30%.

Основні типи інформаційних конфліктів

Найбільш поширені конфлікти виникають на грунті невдоволення певного державного чиновника або державної інституції тим, як газета (телеканал) висвітлюють його (їхню) діяльність. Так, у 1995 році розгорівся конфлікт між тодішнім міським головою Черкас В.Олійником і газетою "Черкаси". Мер подав до суду. Суд визнав його правоту і присудив виплатити позивачеві значну суму за завдану моральну шкоду. Видання було змушене припинити вихід через неспроможність виплатити такі гроші.

Наприкінці 90-х років – на початку третього тисячоліття раз-у-раз виникали телевізійні скандали. Так, під час виборчої президентської кампанії 1999 року керівництво ОДТРК вольовим рішенням призупинило вихід в ефір телепередач приватної телестудії "Студія-2", яка надавала ефір опозиційним стосовно чільного претендента кандидатам.

У 2000 році керівництво черкаської ОРТПЦ двічі припиняло вихід у телеефір передач приватної ТС "Альт". Причина та ж само - надання телеефіру опозиційним політикам.

Черкащина стала першою в створенні інформаційних скандалів "нової хвилі". У березні 2003 року представники правоохоронних органів, а потім опосередковано й обласної державної адміністрації звинуватили в спробі доведення до самогубства місцеву журналістку Валентину Васильченко, яка нібито довела до самогубства керівника УМВС у Черкаській області, генерала Олега Кочегарова своїми "необ'єктивними" публікаціями про діяльність міліції.

Але загалом рівень свободи висловлювань у регіональній пресі, особливо в Черкасах, у порівнянні з іншими регіонами України є доволі високим. В обласному центрі виходить у світ кілька популярних видань ("Антенна", "Молодь Черкащини", "Вечірні Черкаси" та ін.), які мають власну позицію з багатьох важливих питань і не бояться її відстоювати. Регіональне ж телебачення цілковито перебуває у сфері впливу або органів державної влади, або своїх засновників, котрі мають до влади безпосередній стосунок.

Інтернет

Серед провайдерів першого рівня за якістю та різноманітністю надаваних послуг вирізняються такі компанії, як Укртелеком, Інфоком, Голден телеком, Дата ком, Утел. Далі йдуть провайдери другого рівня: Ненсі, Мегастайл, Неоком сервіс, Мажар, Прометей, Інтерком Україна.

Як відзначають самі надавачі інтернет-послуг, в області поки що не помічено ніякого інтернет-буму. Рентабельність діяльності провайдерів близька до нуля, і виживають вони за рахунок надання супутніх послуг. Отож заради того, щоб утриматись, компанії другого рівня демпінгують.

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні

У 2002 році на території області офіційно діяли 413 обласних громадських організацій та благодійних фондів. Найбільш масовою категорію третього сектора Черкащини є благодійні фонди, яких нараховується 98. Другу групу за чисельністю складають спортивні громадські організації - 67. Також в області функціонують 52 молодіжних спілки, 32 фахових об'єднання та організації за інтересами, 34 громадських організації підприємців та представників приватного бізнесу, 24 творчих спілки, наукових та культурологічних громадських об'єднання, 20 організацій із соціального захисту населення, 19 ветеранських, по 14 громадсько-політичних, правозахисних і національно-культурологічних, 13 жіночих, 6 релігійних організацій та 6 осередків Українського козацтва.

Незважаючи на відносно потужно розгорнуту в області мережу третього сектора вплив цих організацій на регіональну соціальну та політичну ситуацію важко вважати суттєвим. Влада згадує про громадські організації напередодні виборів або якихось урочистих подій (державних та професійних свят). Громадські організації майже не роблять спроб чинити тиск на владу задля того, щоб до їхньої думки хоча б прислухалися. Практично всі громадські об'єднання (за винятком кількох десятків "грантових" організацій) фінансово несамостійні, що ставить їх у залежне від влади становище.

На сьогоднішній день Федерація профспілок Черкаської області об'єднує 42 членські організації, в тому числі 20 обласних галузевих профоб'єднань, що нараховують 4118 первинних профспілкових організацій, 17 профкомів трестів, об'єднань, групових комітетів, 130 районних, міських комітетів та рад профспілок із загальною кількістю 409,3 тис. спілчан. Незважаючи на серйозні потенційні можливості у відстоюванні прав своїх членів профспілки області рідко вдаються до спроб справляння впливу на роботодавців. Натомість часто трапляється, що вони посідають угодовські позиції, особливо коли йдеться про органи державної влади.

Соціальна активність населення

Загалом соціальну та політичну активність жителів регіону високою назвати не можна. Якщо розуміти під активними діями участь населення в акціях протесту, організованих опозиційними силами, то за часів екс-мера В. Олійника вони збирали в Черкасах до 10 тисяч чоловік (особливо в рамках акції "Україна без Кучми"). Нині, коли опозиція не має адміністративного ресурсу екс-мера, на акції виходить значно менше населення. Переважно це люди пенсійного віку, яким уже нема чого втрачати. У райцентрах протестні виступи проходять майже непомітно.

Стан забезпечення прав національних меншин та народів

Всеукраїнський перепис населення в грудні 2001 року продемонстрував, що українці на Черкащині є абсолютно домінуючим етносом. Їх в області проживає 1 млн. 301 тис. (93%). Найбільшою національною меншиною Черкащини є росіяни - 75,575 тис. (5,4%). Далі йдуть: білоруси - 3,961 тис., вірмени - 1749, молдавани - 1617, євреї - 1479 тощо. Усього на Черкащині крім українців живуть представники 117 національностей.

Черкащина вважається відносно спокійним регіоном у площині національних відносин та ставлення до мігрантів.

Перспективи розвитку регіону

Соціально-економічне становище Черкащини сьогодні свідчить про те, що в регіоні продовжується тривалий період стагнації. Без розв'язання нагальних соціальних проблем - ліквідації заборгованості по виплаті зарплат та пенсій, підвищення їх розміру за межу мінімального прожиткового мінімуму, вирішення проблеми працевлаштування працездатного населення (особливо молоді) тощо - рух уперед не розпочнеться.

В економічній галузі пріоритетом залишається розвиток переробних галузей, причому харчова промисловість області посідає значне місце в міжрегіональному розподілі праці. Ряд приладобудівних заводів може бути переорієнтований на випуск високотехнологічної продукції для систем зв'язку, опалення, обчислювальної техніки, медичного обладнання та ін.

Подальший розвиток хімічної галузі можливий лише за умови технічного переозброєння виробничих потужностей з обов'язковою переорієнтацію їх на деколонізацію виробництва.

Покращення інвестиційного клімату в державі відобразиться на капіталовкладеннях у виробничі галузі. Особливу увагу слід звернути на підприємства колишнього ВПК, які після розвалу СРСР простоюють. Без значних інвестицій у конверсію та перепрофілювання ці гіганти не відродити. Негайного технологічного переозброєння потребують цукрова промисловість та машинобудівна галузь.

Економічний підйом регіону напряму залежить від розвитку малого та середнього бізнесу, від створення умов для його нормального розвитку.

Слід звернути особливу увагу на те, що в області при владі перебувають представники тих політичних сил, які не отримують від населення підтримки під час виборів. Це може стати причиною зневіри значної частини населення в дієвості та непорушності демократичних механізмів. Поки що, за усталеною традицією, пересічний громадянин не відчуває себе носієм влади, який делегує частку своїх повноважень, наприклад, мерові міста.

Загалом низька активність населення, відсутність у регіоні критичної маси людей, незадоволених тим, яким шляхом прямують нинішні його керманичі, об'єктивно перешкоджає його розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве