WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Хмельницька область - Реферат

Хмельницька область - Реферат

Провідним опозиційним виданням області вважається газета обкому КПУ "Комуніст Поділля" (тираж 3 тис. прим.). Правоцентристських позицій дотримується орган обласної організації НРУ "Голос громади" (близько 1,5 тис.).

На відміну від деяких областей України в Хмельницькій області практично повністю вдалося зберегти систему проводового радіо. Найвідоміші серед трансльованих у Хмельницькому радіостанцій - "Радіо "Подолія-центр", "Радіо "Контакт", що базується в Кам'янці-Подільському, та "Радіо "Імпульс". В останні роки популярними стали регіональні представництва "Нашого радіо" (під брендом "Наше FM") та "Радіо "Шансон".

В області також є 12 місцевих телекомпаній, що віщають по кілька годин на добу. Серед них тільки Хмельницька державна телерадіокомпанія - рупор обласної держадміністрації - охоплює близько 90% території області, інші ж є малопотужними, не мають мережі ретрансляторів, отож їхня потенційна телеаудиторія становить від 40 до 250 тис. жителів області.

На Хмельниччині функціонують дві медіа-структури обласного масштабу. Розташоване в Кам'янці-Подільському об'єднання "Імпульс", що дотримується правоцентристської орієнтації і залишається лояльним до виконавчої влади, об'єднує торгову фірму, дві газети та однойменну телерадіокомпанію. ТОВ "Краяни" (Хмельницький) володіє безкоштовною рекламною газетою "Хмельницький і хмельничани", газетою "Подільський кур'єр" (тираж 8,8 тис. прим.), а також рекламним агентством "Центр реклами, інформації і видавничих справ".

Найбільшими інтернет-провайдерами регіону є хмельницький "Укртелеком", "Релком-Поділля", "ХмельницькІнфоком", "Мікросистема" (представник "Світ онлайн"). Розподіл ринку між ними постійно змінюється із введенням нових технологій. Так, доступ xDSL, запропонований "Укртелекомом", спричинив повний перехід до нього мережі комп'ютерних залів та інтернет-клубів.

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні

На початок 2003 року на Хмельниччині налічувалося 230 обласних громадських організацій. Найпотужнішими серед них (за задекларованим членством) є обласна організація ветеранів України (404 тис. членів), обласне товариство політв'язнів і репресованих та їх сімей (180 тис.), обласний осередок Спілки промисловців та підприємців України (80 тис.). Масовими та впливовими є також обласні організації Товариства інвалідів і Союзу ветеранів Афганістану.

Велика кількість організацій, що декларують свою належність до неприбуткового сектора, є структурними підрозділами політичних партій, їхніми так званими "жіночими" та "молодіжними крилами". Вони діють згідно з партійним статутом та не мають господарської автономії, але водночас беруть активну участь у конференціях, громадських слуханнях, засіданнях координаційних рад при місцевих адміністраціях. Точну кількість цих організацій установити важко через суттєві розходження між даними партій і структурних підрозділів облдержадміністрації. За зведеними даними, в 2002 році на території області діяло загалом 325 організацій та осередків політичних партій.

Найбільший вплив на прийняття владних рішень та розподіл бюджетних ресурсів мають організації соціального спрямування й об'єднання підприємців "при" тій чи іншій посадовій особі або політичній силі. Традиційно з особою нинішнього міського голови м. Хмельницького М. Приступи (ще з часів його перебування на посаді голови облради до 2002 р.) пов'язують Союз ветеранів Афганістану, що нині стала кадровим резервом міськвиконкому.

В області діє 20 обласних комітетів галузевих профспілок, що об'єднують 408 тис. осіб. "Незалежні" профспілки практично непомітні в порівнянні з ними. Основні спроби похитнути монополію "офіційних" трейд-юніонів виходять з боку політичних партій. Відомо, що власну профспілкову мережу створювали УСДП (В. Онопенка) та ВО "Батьківщина" (Ю. Тимошенко), але ці спроби не вийшли за межі переоформлення списків членів цих партій. Була й спроба створення незалежної студентської профспілки "Поступ", але вона теж не витримала конкуренції з "офіційними колегами".

У середньому соціальна активність населення Хмельниччини може бути оцінена як не дуже висока. Цю тезу підтверджують дані про кількість учасників як опозиційних заходів (таких як пікети, мітинги та інші акції протесту), так і заходів, ініційованих владою (наприклад, громадських слухань). Винятком є зустрічі з впливовими політичними лідерами, що проходять з незмінним успіхом (насамперед, це стосується зустрічей з В. Ющенком та Ю. Тимошенко, які збирають до 10-15 тисяч прихильників). Останніми роками дещо зросла суспільна активність професійних об'єднань освітян, медиків, журналістів. В основному це було наслідком спроб просування корпоративних інтересів під час виборчих кампаній та періодів загострення політичних конфліктів.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

За даними перепису 2001 року, на Хмельниччині проживають представники 103 націй та народностей. Найбільш чисельними групами є росіяни (50 тис. осіб, або 3,6%), поляки (23 тис., або 1,6%), білоруси (2,5 тис., або 0,2%), євреї (близько 1,5 тис., або 0,1%), вірмени (1,1 тис., або 0,1%). молдовани і румуни (близько 1 тис., або 0,1%). Дещо меншими за чисельністю є етнічні групи азербайджанців, башкир, болгар, грузин, німців, чехів, угорців тощо.

У зв'язку з гуманітарними та екологічними катастрофами в низці регіонів колишнього СРСР (у Нагорному Карабасі, Придністров'ї, Абхазії, Чечні, Вірменії), а також у деяких країнах світу (Афганістані, Іраку, Ефіопії, Анголі, Конго тощо) в області знайшли собі притулок десятки тисяч українців з Придністров'я (1992-1993 рр.), до 600 осіб з Чечні та Абхазії (1995-2000 рр.), понад 160 осіб з Афганістану (1996-2003 рр.) та інших країн світу.

Загалом для Хмельниччини міжнаціональні відносини та права національних, релігійних, культурних меншин не є гострою проблемою. Специфіка розташування області на перетині транспортних шляхів, що зумовила активний розвиток Хмельницького як торгового центру, також вплинула на усталення високого рівня толерантності в національному питанні. Відсоток нацменшин не є великим, а достатньо ефективна робота регіональної влади дозволяє оперативно залагоджувати локальні негаразди.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Перспективи розвитку Хмельниччини передусім залежать від майбутнього її статусу, точніше, навіть психологічного сприйняття регіону ключовими особами держави. До цього часу область вважалася, за висловом одного провідного політика, "нестратегічною", причому це стосувалося як політичних процесів, так і економіки. Відтак оскільки область перебувала практично поза зонами активного політичного тиску та економічних новацій, тут можна спостерігати наслідки специфічного експерименту регіонального саморозвитку. Сьогодні про регіон "згадали". З одного боку, наближаються вибори 2004 року, і сотні тисяч ніким не контрольованих голосів є надзвичайно привабливим електоральним полем. З іншого - конкурентна боротьба приводить на Поділля потужних інвесторів, які бажають серйозно зміцнити свій бізнесовий потенціал.

Перспективним видається можливість реалізації на Хмельниччині масштабних наукомістких інноваційних проектів на кшталт технопарків та бізнес-інкубаторів. В області вже нарощено критичну масу активних підприємців з наявним фінансовим ресурсом для інтенсивного розширення сфери своєї діяльності, збережена мережа освітніх та наукових установ, які за умови переоснащення та відповідної корекції профілю цілком здатні своїми розробками наповнити діяльність інноваційних центрів.

Хмельницька економіка дуже сильно залежить від успішності проведення податкової реформи. Збереження державної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, в т. ч. спрощених схем оподаткування, оптимізація відносин між бізнесом і владою дасть регіону шанс суттєво зміцніти та підвищити свої економічні рейтинги порівняно з іншими областями, покращити умови розвитку підприємництва та інвестиційний клімат.

Позитивним буде для області лібералізація зовнішньої економічної політики. Перебуваючи де-юре в стані відкритої економіки, місцеві підприємці змогли адаптуватися до жорстких умов конкуренції з імпортними товарами й сьогодні готові поширювати цю боротьбу на зовнішні ринки збуту.

З погляду політичних пертурбацій, регіональна еліта є надзвичайно стійкою. І кращою стратегією для нової влади, кого б вона не презентувала, є відсутність політичного тиску на область, що забезпечить достатній рівень лояльності для проведення на Хмельниччині державної політики.

Loading...

 
 

Цікаве