WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Харківська область - Реферат

Харківська область - Реферат

Оцінка соціальної активності населення регіону

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років Харківщина була досить "киплячим" регіоном України. Перебудова пробудила до громадської активності величезну кількість населення, насамперед представників чисельної харківської інтелігенції, студентства, частину робітничого класу. На Харківщині відбувався процес бурхливого становлення політичних та культурних організацій, громадських рухів, клубів та об'єднань. Свідченням впливовості демократичного руху на Харківщині був його успіх на перших демократичних виборах до Верховної Ради України (Харківщина проголосувала за підтримуваних демократичними силами письменника Віталія Коротича та поета Євгена Євтушенка, "проваливши" кандидатів, яких висували партійні структури КПУ) та до місцевих органів самоврядування. Однак зупинка харківських заводів, що призвело до масового фактичного безробіття та зубожіння населення, руйнація наукової сфери регіону, практична ліквідація самоврядування у ВНЗ, несприйняття більшістю демократичної спільноти регіону політичних декларацій центральної влади та її практичних дій спричинилися до розчарування значної кількості активних учасників демократичних процесів у регіоні, а багато хто з них просто опинився перед необхідністю зосередити всі свої зусилля на забезпеченні хоча б мінімальних матеріальних потреб. Ця ситуація значною мірою характерна для Харківщини й донині. Осередки політичних партій окрім Комуністичної та "партій влади" НДП і СДПУ(о) нечисленні, а їхня діяльність має доволі номінальний характер. Незважаючи на те, що політичні акції в регіоні, такі як мітинги та пікетування, відбуваються досить часто, чисельність їх учасників коливається зазвичай від кількох осіб до 2-5 сотень чоловік, склад яких в основному постійний. Більш масові акції проводяться в основному під "дати" (1 травня, 7 листопада та ін.) або в рамках усеукраїнських політичних заходів (акції "Повстань, Україно!" та ін.). Певну роль у цьому відіграє й традиційна деідеологізованість та толерантність харків'ян, спричинена в тому числі високим рівнем освіти. Усе це дає змогу органам влади позиціонувати Харківщину як "соціально стабільний" регіон.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

У Харківській області проживають представники 111 національностей. Українцями вважають себе 2048,7 тис. жителів області (70,7%), росіянами - 742 тис. (25,6%). Також на Харківщині нараховується 14,7 тис. білорусів (0,5%), 11,5 тис. євреїв (0,4%), 11,1 тис. вірмен (0,4%), 5,6 тис. азербайджанців (0,2%), 4,4 тис. грузинів (0,15%), 4,2 тис. татар (0,14%), 2,5 тис. молдован (0,09%), 2,4 тис. в'єтнамців (0,08%), 2,3 тис. ромів (0,08%). Українська мова є рідною для 53,8% жителів області, російська мова - для 44,3%, інші мови - для 1,9%. Практично всі жителі Харківщини достатньо добре розуміють як українську, так і російську мову, для значної частини харків'ян двомовність та усвідомлення свого перебування "на перехресті культур" є одною з домінант політичного і культурного самопозиціонування. Заселення території переселенцями як зі сходу, так і з заходу, наявність на теренах Слобідської України автохтонної культурної традиції, відчутне збільшення єврейської спільноти після скасування "межі осілості", великі інвестиції в розвиток регіону російського капіталу наприкінці XIX - на початку XX ст., бурхливе зростання в цей період промисловості поряд із залученням німецьких і російських спеціалістів та робочої сили із центральних і південних регіонів Російської імперії - ці та ряд інших чинників іще на початку XX століття утворили на Харківщині самобутнє багатонаціональне культурне середовище. Національна та релігійна толерантність є абсолютною нормою для більшості спільноти, а крайні погляди виражають лише невеликі й досить маргінальні в загальному спектрі організації. Водночас на побутовому рівні на відміну від офіційно-владного харків'яни зазвичай негативно ставляться до спроб нав'язати їм будь-яких мовні або культурні стереотипи, що не відповідають наявній у регіоні традиції. Власне кажучи, проблеми починаються якраз там і тоді, де й коли робляться спроби такого нав'язування незважаючи на його зміст та ідеологічне обгрунтування. Так, ряд громадських організацій звинувачують владу в примусовій українізації та нехтуванні правами російськомовної частини населення регіону.

В області активно діють близько 30 національно-культурних товариств, виходить газета національних меншин України "Моя Батьківщина".

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

Харківська область є одним із провідних промислових, наукових, культурних і транспортних регіонів України. Вона характеризується орієнтованістю на розвиток високотехнологічного наукомісткого виробництва, високим рівнем і престижністю освіти, відсутністю виражених політичних і релігійних конфліктів. Вочевидь, ці характеристики зберігатимуться й у перспективі. Гальмівними чинниками для залучення в регіон капіталу сьогодні є серед іншого збереження значної частини державної власності у великій промисловості, фінансомісткість основних виробництв та тривалий період обігу в них коштів, зношеність основних фондів, відсутність консолідованої лобістської сили загальноукраїнського рівня. Каталізатором процесів економічного зростання для регіону стане вступ України до Світової Організації Торгівлі, що матиме для підприємств регіону неоднозначні наслідки: з одного боку, ряд "флагманів" харківської індустрії, що значною мірою працюють на експорт, зацікавлені в розширенні доступу на світові ринки товарів та послуг, з іншого - багато які з решти підприємств можуть виявитися неконкурентоспроможними навіть на внутрішньому ринку.

У регіоні існує виражене прагнення до розширення економічних зв'язків з Росією, що визначається як прикордонним положенням області, так і значним ступенем залучення до народногосподарського комплексу колишнього СРСР харківських підприємств, які сьогодні зацікавлені в поверненні ринків збуту продукції та відновленні виробничої інтеграції, здобутті доступу до більш дешевої сировини та енергоресурсів.

Згідно зі Стратегією соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року, розробленою на замовлення Харківської облдержадміністрації групою провідних учених-економістів та практиків регіону, найбільш прийнятим сценарієм розвитку регіону є індустріально-аграрний. Цей сценарій передбачає пріоритетний розвиток сільського господарства, харчової та переробної промисловості, тракторного та сільськогосподарського машинобудування. За цією стратегією також пропонується селективний розвиток окремих кластерів і виробництв, таких як видобуток природного газу та переробка його в хімічні продукти, машинобудування для електроенергетики, газової, харчової і переробної промисловості, авіаційна промисловість, ремонт машин та обладнання. Пріоритетом має стати й точковий розвиток виробництва оптичних виробів та фармацевтичних препаратів. У нематеріальній сфері економіки пріоритетними напрямками названі розвиток галузі охорони здоров'я, селективний розвиток окремих кластерів, підприємств та установ галузі освіти, науки й наукового обслуговування, житлово-комунального господарства, точковий розвиток окремих установ культури та дозвілля. Також ряд фахівців розглядають як перспективні напрями розвиток транспортної інфраструктури, наукомістких виробництв, бізнесу в сфері інформаційних технологій, логістики і торгівлі.

Loading...

 
 

Цікаве