WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Харківська область - Реферат

Харківська область - Реферат

Рівень і динаміка безробіття

Станом на 1 січня 2003 року чисельність безробітних, що перебували на обліку в службі зайнятості, склала 56,9 тис. чол., а рівень безробіття - 3,33%. У 2002 році було подано допомогу в працевлаштуванні понад 40 тис. громадян, за рахунок всіх джерел фінансування створено 49,5 тис. робочих місць. На фінансову підтримку 81,7 тис. безробітних витрачено 33,8 млн. грн. Середній розмір допомоги по безробіттю становив 93,3 грн. за мінімального розміру в 74 грн.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

В обласному управлінні у справах преси та інформації зареєстровані 942 друкованих ЗМІ, з яких 310 виходять регулярно. Українською мовою випускається 67 газет і 5 журналів, російською - 50 друкованих видань, матеріали обома цими мовами публікують 188 видань.

Найбільші наклади мають російськомовні та двомовні видання - майже 1,5 млн. примірників, у той час як тиражі україномовних видань дорівнюють 204 тис. примірників.

Державі та місцевій владі належать газети "Слобідський край" (орган облдержадміністрації та облради, виходить 5 разів на тиждень накладом 24 тис. прим.) і "Слобода" (орган Харківської міської ради, виходить двічі на тиждень тиражем 15,3 тис. прим.), щотижневий бюлетень "Офіційні відомості" (видається Харківською облдержадміністрацією накладом 1,5 тис. прим.). У регіоні випускається 27 районних і міськрайонних газет, співзасновниками яких є райдержадміністрації (сумарний тираж цих газет складає понад 80 тис. прим.). Крім того, тією чи іншою мірою контролюються державою ряд багатотиражок, що виходять на державних підприємствах та у ВНЗ, а також газета Південної залізниці "Південна магістраль".

Основна частина недержавних харківських газет - це розважальні та рекламні видання. Однак у регіоні виходить і декілька видань суспільно-політичного й інформаційного спрямування, зокрема "Время" (виходить тричі на тиждень накладом 26,5 тис. прим.), "Вечірній Харків" (тричі на тиждень, накладом 6,6 тис. прим.), щотижневики "Харків'яни", який видається обласною організацією Народно-демократичної партії та політичним об'єднанням "Нова Україна" тиражем 2,3 тис. прим., та "Объектив-Но", що його випускає медіа-група "Об'єктив" накладом 5 тис. прим., а також "Слово ветерана" та інші.

Великою проблемою для ЗМІ регіону є значний відплив кадрів, передусім перспективних молодих журналістів та інших фахівців, до Києва й меншою мірою до Москви та далекого зарубіжжя. Причини цього криються в набагато нижчому порівняно із столицями рівні оплати праці та гірших умовах роботи, відсутності як серйозних перспектив професійного росту, так і попиту громади на "якісну пресу" та серйозних інвестицій у цей бізнес протягом останніх років.

Регіональне телебачення

Населення Харківської області має можливість приймати телевізійні програми 4 загальнодержавних каналів, 2 програми обласної державної телекомпанії та 7 програм місцевих недержавних телерадіокомпаній. Покриття трансляцією телеканалів районів області нерівномірне.

Крім телерадіокомпаній в області працюють і кілька агентств телевізійних новин та незалежних виробників телепрограм, а також студій у районних центрах області, що готують програми місцевих новин тощо. Активно розвивається супутникове та кабельне телебачення.

Провайдери Інтернету

Статистичних даних щодо цієї сфери немає, але тільки в "Золотих сторінках" 2003 року нараховується 37 інтернет-провайдерів, хоча можна припустити, що такі послуги надає значно більше організацій - адже, наприклад, у багатьох будівлях, які повністю або майже повністю здаються під офіси, працюють субпровайдери, що здійснюють підключення абонентів через мережу "Ethernet". ВАТ "Укртелеком" відкрив інтернет-вузли в Харкові та багатьох населених пунктах області.

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні

У Харківській області зареєстровано понад 4 тис. громадських організацій. Найбільшу питому вагу серед них мають об'єднання ветеранів і інвалідів, оздоровчі та фізкультурно-спортивні організації, організації за інтересами (професійної спрямованості, культурні об'єднання тощо) та молодіжні спілки.

Учасники науково-практичної конференції "Взаємодія молодіжних громадських організацій і органів влади", що пройшла в грудні 2002 року в Народній українській академії, дійшли висновку, що взаємодія органів влади і молодіжних об'єднань в Україні розвинута недостатньо. Серед причин цього вони назвали недостатню ініціативність населення, слабкий розвиток громадських організацій, неефективний менеджмент молодіжних організацій, незацікавленість органів місцевої влади в співробітництві з молоддю, слабке законодавче забезпечення такої взаємодії.

2002 року 68 громадських організацій Харкова подали на розгляд експертної ради свої соціальні проекти, прагнучи вибороти фінансування з міського бюджету. Усього на фінансування проектів, спрямованих на соціальний захист дітей, розширення можливостей у сфері працевлаштування, організацію навчання, профпідготовки, надання юридичних консультацій у сфері праці для молоді, в четвертому кварталі 2002 року було виділено 65 тис. грн.

Та загалом можна сказати, що діяльність значної частини організацій третього сектора або швидше декларується, аніж відбувається у реальності, або ж має доволі обмежений характер, і відтак про неї відомо більше грантодавцям, аніж громадськості.

Серед найбільш стабільних та ефективно діючих організацій третього сектора слід назвати Харківську правозахисну групу, що існує вже понад 10 років і є одною з найвпливовіших правозахисних організацій СНД.

Активно працюють також обласне відділення Спілки солдатських матерів, обласне та міське товариства ветеранів Афганістану, жіноча народно-демократична спілка "Дія", Харківське міське товариство інвалідів, міська жіноча громадська організація "Надія", спілка "Чорнобиль" та ряд інших.

Наталія Качанова, президент благодійного фонду "Суспільні ініціативи", який починаючи з 1999 року надає консультативну, освітню й інформаційну підтримку громадським організаціям регіону та за сприяння Агентства міжнародного розвитку США здійснює програму "Ресурсний центр для громадських організацій Харківської області", вважає: "Сьогодні не можна сказати, що існують якісь стратегії розвитку третього сектора регіону, які б розуміла та поділяла велика частина організацій. Третій сектор на Харківщині розвивається і стоїть на шляху розробки такої загальної стратегії. Що стосується впливовості громадських організацій у регіоні - є окремі лідери, яких поважають та до думки яких прислухаються. Говорити про те, що є впливовий третій сектор загалом чи окремі громадські організації, ще не доводиться".

Аналіз міжсекторної співпраці

Співпраця влади, бізнесу і громадських організацій у регіоні набула певного розвитку, але цей процес вирізняється неоднозначністю. Влада декларує зацікавленість у такому співробітництві. Вона регулярно залучає бізнес до вирішення соціальних питань регіону, проте серйозна структуризація громадських організацій, що репрезентують інтереси бізнесу, відбулася лише останнім часом. Провідну роль у цьому процесі відіграє обласна організація Української спілки промисловців та підприємців, на базі якої минулого року було створене обласне об'єднання організацій роботодавців. Уже кілька років поспіль місцева організація УСПП є одною із сторін тристоронньої угоди (дві інші сторони - облдержадмністрація та профспілки), а цього року інтереси роботодавців у ній репрезентує обласне об'єднання, що має більш точні та вагомі важелі впливу на ситуацію, закріплені законом. Ці структури активно, послідовно й результативно взаємодіють у виконанні своїх стратегічних завдань, широко залучаючи до своєї роботи фахівців та співпрацюючи з іншими громадськими організаціями. Загалом у регіоні активно працюють більше десятка організацій, що відстоюють інтереси підприємців.

Досить вагомим чинником у провадженні регуляторної реформи стала діяльність у регіоні проекту BIZPRO, який займається експертною оцінкою регуляторних актів, що розробляються на місцевому рівні, та організовує громадське обговорення цих документів.

З бізнесом багато організацій працюють на рівні індивідуальних контактів. Говорити про те, що бізнес готовий підтримувати якісь соціальні проекти третього сектора, напевно, ще не варто, але те, що сьогодні бізнес і влада вже знають про громадські організації, - це однозначно.

Діяльність профспілок

Пік активності харківських профспілок у пострадянський період припадає на початок 90-х років, коли вони проводили в регіоні більше десятка масових акцій на рік, до яких залучалося від тисячі до 10 тис. чоловік. А в загальнообласному попереджувальному страйку в червні 1993 року, що був організований об'єднанням профспілок Харківської області, взяли участь понад 100 тис. членів профспілок 9 галузей промисловості регіону. Основними вимогами профспілок у той час було припинення розвалу виробництва, відновлення економічних зв'язків із країнами СНД, вирішення соціальних проблем трудящих та гарантії права на працю. Але в 1994 році обласна профспілкова конференція проголосила лінію на захист прав та гарантій членів профспілок через "соціальне партнерство" з владою. Ініціативу в опозиції владі з найбільш гострих соціальних питань перехопили значною мірою ліві політичні організації, новостворені професійні організації (Профспілка підприємців, Профспілка військовослужбовців та ін.) та створювані на підприємствах страйккоми. На ряді підприємств Харківщини в моменти загострення соціальної напруги профспілкові організації посідали "конструктивну" позицію стосовно адміністрації підприємств, тож протестну частину працівників репрезентували створені ними самими страйккоми. На думку багатьох спостерігачів, сьогодні діяльність об'єднання профспілок за своїми формами та пріоритетами надто копіює підходи радянських часів, що призвело до зменшення їх чисельності та зниження активності. Однак останнім часом можна констатувати їх прагнення відігравати більш активну роль, що певною мірою каталізоване високою активністю в регіоні об'єднань роботодавців.

Loading...

 
 

Цікаве