WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Харківська область - Реферат

Харківська область - Реферат

Спільними рисами виборчих змагань 1998 і 2002 років можна вважати слабкість позицій партій правого та правоцентристського напрямку - попри гучні заяви їхніх лідерів вони не змогли не тільки провести своїх кандидатів, але й взагалі впливати на хід виборчого процесу (окрім блоку "Нова Україна", який у 2002 році виступив із жорсткими заявами про численні порушення під час проведення виборів). Спільною рисою була й підтримка більшістю ветеранських організацій, які до 1998 року традиційно були опорою "лівих" сил, кандидатів від провладних партій.

Вибори Президента 1999 року

31 жовтня в першому турі президентських виборів Леонід Кучма набрав у Харківській області 28,07% голосів, а Петро Симоненко - 32,87%. У другому турі, що відбувся 14 листопада, за Леоніда Кучму проголосували 46,64% виборців, а за П. Симоненка - 46,46%. Такий результат спостерігачі пов'язують як із "природним" перерозподілом голосів у ситуації вибору лише з двох кандидатів, так і з застосуванням "адміністративного ресурсу". Варто нагадати, що на попередніх президентських виборах 10 липня 1994 року Леонід Кучма здобув 71,01% голосів виборців Харківщини, хоча адміністративний ресурс був тоді скоріше на боці його конкурента.

Участь політичних партій у формуванні місцевих та регіональних органів влади

У формуванні місцевих органів влади партійна належність того чи іншого кандидата не відіграє значущої ролі, окрім хіба що виборів на найвищі в області посади. Відтак в обласній раді є представники різних політичних сил переважно "центристської" частини спектру за загальної й досить високої лояльності депутатів до облдержадміністрації. Воднораз тут можна говорити про професійну структурованість: більшість депутатів облради складають керівники агрогосподарств регіону, представники силових структур та нафтогазового комплексу.

В складі Харківської міськради нинішнього скликання налічується 11 членів НДП, 8 - КПУ, 5 - СДПУ(о), 2 - Партії зелених України, по одному - від Партії комуністів (більшовиків), Партії регіонів, Партії промисловців і підприємців, екологічної партії України "Захист", об'єднання "Жінки за майбутнє", партії "Солідарність жінок України". За цього більшість депутатів міськради (43 особи) є безпартійними.

Регіональні лідери та їх роль у розвитку регіону

Ключовими гравцями харківської еліти є Євген Кушнарьов, Олександр Фельдман, Анатолій Гіршфельд, Олександр Бандурка та Володимир Шумілкін, які роблять вагомий внесок у розвиток регіону, перебуваючи на найвищих щаблях української і харківської влади.

Євгена Кушнарьова було обрано депутатом Харківської міської ради і депутатом Верховної Ради України вже на перших демократичних виборах 1990 року. Того ж року він очолив Харківську міськраду, ставши згодом одним з ініціаторів створення і першим головою Асоціації міст України. У 1994 році він став мером Харкова, отримавши в першому турі виборів абсолютну більшість голосів. 20 грудня 1996 року Є. Кушнарьов був призначений главою адміністрації Президента України. У жовтні 2000 року він став главою Харківської облдержадміністрації. З листопада 1998 року Є. Кушнарьов є першим заступником голови НДП, а з осені 2000-го - лідером політичного об'єднання "Нова Україна".

Народний депутат України Олександр Фельдман є президентом ЗАТ "Концерн "АВЕК і C0" та Харківського міського благодійного фонду "АВЕК". Він очолює також Асоціацію національно-культурних об'єднань України та Харківську обласну об'єднану єврейську громаду, є почесним президентом ВАТ "Футбольний клуб "Металіст" (концерн "АВЕК і C0" контролює близько 70% акцій ФК "Металіст"). О. Фельдман частково контролює ринок біля станції метро імені Барабашова, а через футбольний клуб "Металіст" - Центральний та Кінний ринки м. Харкова. Під його ж контролем перебуває й газета "Час".

Народний депутат України Анатолій Гіршфельд до обрання був президентом створеного в 1995 році АТЗТ "Українська промислова енергетична компанія", яке володіє блокувальними чи контрольними пакетами акцій низки акціонерних товариств, таких як "Харверст", Харківський підшипниковий завод, Лозовський ковальсько-механічний завод, швейна фабрика ім. Тінякова, "Укрелектромаш". Ця компанія також володіє 6 агрофірмами, 5 хлібоприймальними підприємствами, 2 млинами, є співзасновником банку "Факторіал" та інтернет-провайдера "Телепорт".

Академік Академії правових наук України, заслужений юрист України, заслужений працівник МВС СРСР, професор, доктор юридичних наук, генерал-полковник міліції Олександр Бандурка є ректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Він іще 1990 року обирався до Верховної Ради УРСР, а в 1994 році - до Верховної Ради України. У 1998 та 2002 роках він знову вигравав вибори до парламенту.

Фахівець із систем управління, кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії прикладної радіоелектроніки Володимир Шумілкін має понад 100 наукових робіт і 15 винаходів. У 1990 році його було обрано депутатом Дзержинської районної ради, а згодом він став її головою. З 15 січня 1991 року він суміщав цю посаду з посадою голови райвиконкому. На ці посади він обирався ще двічі в 1994 і 1998 роках. На початку 2000 року його було призначено заступником глави Харківської облдержадміністрації, а 31 березня того ж року обрано харківським міським головою.

Соціологічні дослідження

За даними соціологічного опитування, яке проводилось у грудні 2002 року соціологічним факультетом Харківського національного університету ім. В. Каразіна за підтримки Східноукраїнського фонду соціальних досліджень, 35% опитаних відносили себе до категорії бідних, зазначаючи, що в їхній сім'ї грошей не вистачає на найнеобхідніші продукти (2 роки тому таких було 51%). Близько третини населення області зазнають значних матеріальних труднощів, виявляють невдоволення, оцінюють ситуацію в регіоні та діяльність адміністрації як незадовільні. До числа найгостріших проблем, що постали перед більшістю жителів області, відносяться матеріальне становище родини (для 51% опитаних), ціни на комунальні послуги (для 41%), на продукти, одяг, транспорт (для 36%), на ліки (для 29%). Окрім того, 38% респондентів непокоїть доля їхніх дітей та внуків. Воднораз, як показало дослідження, харків'яни переважно задоволені ситуацією з електро- і газопостачанням в області. Серед найбільш "критичних" напрямів, що викликають незадоволення в населення м. Харкова й області, - стан доріг та навколишнього середовища, відсутність боротьби з корупцією і хабарництвом і стан справ у системі охорони здоров'я.

На думку 82% харків'ян, губернатора має обирати населення області. Лише 10% вважають, що його повинен призначати Президент України. Не визначилися з відповіддю на це запитання лише 8% респондентів.

Аналіз регіональної економіки

Промисловий потенціал Харківщини представлений понад 600 підприємствами. Основою промисловості регіону є підприємства з високим ступенем обробки, на яких припадає близько 70% обсягів промислового виробництва. Провідними галузями економіки регіону є машинобудування (24,9% у загальному обсязі промислового виробництва) та харчова і переробна промисловість (30%), а також видобуток енергетичних матеріалів і виробництво електроенергії. За рівнем розвитку машинобудування в структурі промислового комплексу Харківська область посідає 1 місце серед областей України. Загальна чисельність працюючих на підприємствах цієї галузі (а їх понад 170) складає більше половини зайнятих у промисловості. Машинобудування має складну структуру: це підприємства оборонно-промислового комплексу, тракторного та сільгоспмашинобудування, верстатобудування й інструментальної промисловості, електротехнічного та енергетичного машинобудування. Серед найбільш наукомістких і конкурентоспроможних галузей промисловості Харкова - аерокосмічна, верстатобудівна, електротехнічна, радіоелектронна та інші. У Харківській області випускається 100% складених в Україні турбін, 55% підшипників, 55% великих електричних машин, 62% тракторів, 23% двигунів перемінного струму, 80% облицювальної плитки, 40% газу, 53% мостових кранів, 15% шиферу, 10% цементу, 17% каустичної соди. Харківська область утримує 9 місце в Україні за обсягами експорту і 7 - по імпорту.

У 2002 році промисловим комплексом області було вироблено продукції на суму 10,1 млрд. грн., що на 5% більше, ніж за 2001 рік. Зростання обсягів виробництва промислової продукції досягнуто в 3 містах обласного значення із 7 та в 7 із 9 районів міста Харкова, 14 сільських районах із 25. За 12 основними видами економічної діяльності з 13 забезпечено приріст обсягів виробництва.

Обсяги промислового виробництва у 2002 році зросли в порівнянні з попереднім роком на 5%, у т. ч. виробництво товарів народного споживання - на 8,4%. Зростання досягнуто в 12 з 13 основних видів економічної діяльності: у видобуванні неенергетичних матеріалів (+15,2%), целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості, видавничій справі (+13,0%), хімічній та нафтохімічній промисловості (+10,7%), харчовій промисловості та переробці сільгосппродукції (+5,3%), машинобудуванні (+0,9%) та інших. У промисловості порівняно з 2001 роком рівень бартерних операцій скоротився майже вдвічі.

Loading...

 
 

Цікаве