WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Сумська область - Реферат

Сумська область - Реферат

На реформованих підприємствах у 2001 році було зайнято 103,3 тис. осіб, що складало 27% усіх працюючих на підприємствах, в установах та організаціях.

Нині в області зареєстровано близько 10 тисяч малих підприємств. Як і в більшості областей України, саме малий бізнес став основою сфери обслуговування і торгівлі. За спеціалізацією малі підприємства області розподіляються таким чином: сільське та лісове господарство - 12%, обробна промисловість - 23%, будівництво - 15%, оптова та роздрібна торгівля - 28%, готельний та ресторанний бізнес - 3%, транспорт і зв'язок - 6%, операції з нерухомістю та юридичні послуги - 10%, освіта - 1%, колективні, громадські та особисті послуги - 2%.

Крім того, підприємницькою діяльністю займається також понад 20 тис. фізичних осіб. Кожний сьомий із числа зайнятих у галузях економіки області працює в малому бізнесі. Кількість працюючих на малих підприємствах в Сумській області в 1999 році складала 34200 чол., у 2000-му - 44488 чол., у 2001-му - 47200 чол. Саме в сфері малого підприємництва спостерігається найнижча вартість створення нових робочих місць та найбільші можливості для зайнятості населення. Частка виробництва продукції, яка виробляється малими підприємствами, становила 9,3% у загальному обсязі виробництва по області.

Зони пріоритетного розвитку

У Шосткінському районі Сумської області сконцентровані потужні підприємства хімічної промисловості, діяльність яких була значним чином зорієнтована на ВПК Радянського Союзу. В зв'язку із розпадом економічних контактів та відмовою від ряду замовлень роботу багатьох виробництв було зупинено. Для подолання кризового стану регіону Сумська облдержадміністрація розробила програму, спрямовану на визнання Шосткінського району зоною пріоритетного розвитку, було вжито низку заходів для першочергового залучення сюди інвестицій.

Інвестиційна привабливість регіону

За оцінками різних рейтингових агентств, Сумська область відноситься до групи регіонів з несприятливим інвестиційним кліматом, тобто з низьким інвестиційним потенціалом та середнім або високим рівнем інвестиційних ризиків. Сумщина має, за оцінками експертів, дуже низький рівень фінансового потенціалу.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області відносно невеликий. Інвестиції, що надходять до регіону, переважно вкладаються в галузі, орієнтовані на випуск продукції для внутрішнього ринку. В промисловість вкладено 87,3% усіх іноземних інвестицій, 75,3% яких надійшли в харчову промисловість. Вкладення іноземного капіталу у внутрішню торгівлю становить 7,1%, сільське господарство - 4,1%, в інші галузі економіки - 1,5%.

Прямі іноземні інвестиції на душу населення складають $27,01, приріст прямих іноземних інвестицій за період 2000-2001 роки зафіксовано на рівні $18,62. Зареєстровані інвестиції із Сумської області практично відсутні. Обсяги інвестицій в основний капітал на душу населення становили в 1999 році 320,3 грн., у 2000-му - 448,1 грн., у 2001-му - 610 грн.

Частка регіону у ВВП та бюджеті держави

Надходження податків та інших обов'язкових платежів від Сумської області до зведеного бюджету України у 2001 році збільшилось удвічі порівняно з 1999 роком. Недоїмка до зведеного бюджету України станом на 1 січня 2002 року скоротилась на 327 млн. грн.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

Станом на 1 січня 2003 року в Сумській області було зареєстровано 214 друкованих засобів масової інформації з місцевою сферою розповсюдження, серед яких із певною регулярністю видається понад 130 найменувань, зокрема 25 комунальних видань (24 газети та 1 журнал), співзасновниками котрих є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. До складу видавничо-поліграфічного комплексу області входять 29 видавничих організацій і редакційно-видавничих відділів, 17 міських, районних та 1 обласна друкарні. В області функціонує 10 спеціалізованих книготорговельних підприємств.

Серед найбільш впливових незалежних (приватних) друкованих ЗМІ можна виділити газети "Панорама", "Ваш шанс", та "Данкор" у Сумах, ряд партійних видань, як-то "Позиція", "Слобідський вісник", видання недержавного сектора ("Твоє право"), ряд приватних видань у райцентрах ("Роксолана", "Шанс", "Перекресток", "Тандем").

Ліцензію Національної ради з питань телебачення й радіомовлення на право користування каналами мовлення мають 30 телерадіоорганізацій.

Цікаво, що згідно з програмою економічного та соціального розвитку області на 2003 рік, що розроблялася головним управлінням економіки СОДА, територіальними органами міністерств та відомств, у 2003 році планується збільшити кількість друкованих ЗМІ на 20 найменувань за рахунок зростання кількості недержавних видань, розширити число найменувань книжкової продукції на 5% і довести до 400 видань загальним накладом 300 тис. прим., підвищити обсяги телерадіомовлення за рахунок розширення мережі загальнонаціональних і місцевих каналів, зокрема "Нового каналу", "Відікону", радіомережі, що працює в режимі FM.

В області працюють декілька інтернет-провайдерів, що забезпечують доступ до всесвітньої мережі, а саме "Радіосистеми", "Сумські інформаційні мережі" (СІМ), СІІ "Регіональна інтернет-компанія", ПП "Череда", ТОВ "СінСофт", фірма "Скайнет", "Укртелеком".

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні

За даними управління внутрішньої політики Сумської обласної державної адміністрації, станом на 1 січня 2003 року на Сумщині було зареєстровано понад 300 недержавних організацій, включаючи фонди та благодійні організації. Більшість із них розміщені в обласному центрі.

Громадські організації в області ще досить інституціонально нерозвинені, пасивні в соціумі і не мають належного впливу на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. Більше того, часом вони сприймаються як прополітичні організації, як "праві" чи "ліві", або й зовсім як бізнес-проекти.

Обласна влада потроху вже розуміє, що саме через громадські організації та їх коаліції вона зможе вести діалог із громадськістю на більш серйозному рівні - аж до залучення їх до виконання т. зв. соціальних замовлень.

Суттєву роль у розвитку громадянської ініціативи відіграє обласний "Прес-клуб ринкових реформ", організатор якого Алла Федорина водночас є координатором іншого громадського проекту - "Коаліції за прозоре суспільство", що об'єднує 10 обласних НДО. Його мета - зниження цинізму суспільства й окремих громадян у ставленні до корупції та забезпечення більшої прозорості відносин між громадянином і владою.

В Сумській області зареєстровано і діє 44 профспілки: ті, що входять до Сумської обласної ради профспілок, і т. зв. незалежні профспілки, які туди не ввійшли. Серед найдієвіших незалежних профспілкових організацій можна назвати Тростянецьку районну організацію працівників кооперації та інших форм підприємництва, обласні осередки "Солідарності", Всеукраїнської профспілки "Захист справедливості", Всеукраїнської профспілки працівників малого і середнього бізнесу "Єднання" та інші.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. За даними всеукраїнського перепису, на території області проживають представники понад 95 національностей і народностей.

Кількісний склад найбільш чисельних національностей, які мешкають у Сумській області, представлено в табл. 2, до якої включені дані щодо національностей, частка яких у загальній кількості постійного населення області становила не менше 0,1%.

Серед недержавних організацій національних меншин найвищу активність проявляють обласне товариство вірменської культури "Арцах", обласні осередки товариства "Україна-Ізраїль", Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Білорусь", Конгресу азербайджанців України, Всеукраїнської громадської організації "Руський рух України", обласний благодійний єврейський фонд "Гарц", Казахське національно-культур-не товариство.

Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

За висновками міжнародних рейтингових агенцій, Сумська область отримала рейтинговий індекс С-3. Отже, вона відноситься до групи областей України з найвищим політичним ризиком та найнижчою інвестиційною привабливістю, що зумовлюється значною мірою нерозвиненістю інвестиційної інфраструктури в області.

Справді, існує багато проблем в обласному фінансовому секторі. Половина підприємств працюють збитково, залишаються значними обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості. Також існує заборгованість із виплати заробітної плати за минулий рік, обсяг якої становить близько 25 млн. грн. Зростання внутрішнього попиту стримується через низький рівень оплати праці, який становить у бюджетній сфері 60-80% від середнього загальноукраїнського рівня.

На розвиток промисловості негативно впливає висока зношеність основних виробничих фондів та невідновлення потужностей замість тих, що вибувають із використання, а також відсутність інвестицій та досить високі відсоткові ставки комерційних банків.

Повільно розвивається підприємництво. Внесок малого бізнесу в загальний обсяг виробництва області становить близько 10%, питома вага надходжень податків та платежів до бюджету - 5,3% (що вдвічі менше, ніж загалом по Україні).

Loading...

 
 

Цікаве