WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Рівненська область - Реферат

Рівненська область - Реферат

Реферат на тему:

Рівненська область

Коротка історична та статистична довідка

Рівненська область розташована в північно-західній частині України. Територія її становить 20,1 тис. кв. км. Вона простягається із заходу на схід на 130 км, а з півночі на південь – на 210 км, межуючи з Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською і Волинською областями України та Брестською і Гомельською областями Білорусі.

Перша згадка про м. Рівне відноситься до 1283 року, коли тут відбулася битва польських і литовських військ. Після 1340 року територія Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського.

1576 року в м. Острозі князь Василь-Костянтин Острозький заснував слов'яно-греко-латинську академію - перший в Україні та в Східній Європі вищий навчальний заклад. У середині XVII ст. територія Рівненської області була охоплена визвольною війною під проводом Богдана Хмельницького. За Андрусівським договором 1667 року майже вся територія України на захід від Дніпра відійшла до Польщі. У 1793 році після підписання російсько-пруського договору частина території Рівненщини ввійшла до складу Росії.

На початку квітня 1919 року в Рівному перебував уряд Української Народної Республіки. За Ризьким договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Польщі.

Після приєднання Західної України до УРСР указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року було утворено Рівненську область.

На Рівненщині розвідано понад 600 родовищ різноманітних корисних копалин регіонального значення. Область є європейським монополістом у видобутку базальту. Останнім часом окреслилися перспективи щодо відкриття промислових родовищ фосфатної сировини та самородної міді. Область єдина в Україні має два розвідані родовища бурштину, які розробляє державне підприємство "Укрбурштин".

За адміністративно-територіальним поділом область включає 16 районів, 4 міста обласного і 7 районного підпорядкування.

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, Рівненщина є однією з трьох областей України, кількість населення яких порівняно із переписом 1989 року не зменшилася. На території області проживає 1 млн. 173,3 тис. громадян. Особи працездатного віку складають понад 54% усього населення області. Негативними тенденціями демографічної ситуації в області є зменшення частки дітей у загальній структурі населення та збільшення кількості старіших громадян.

Аналіз політичної структуризації регіону

Загалом Рівненську область можна охарактеризувати як політично активний регіон. Як і весь Захід України, населення області в переважній своїй більшості обстоює національно-демократичні ідеї.

Станом на 1 січня 2003 року на території Рівненської області зареєстровано 298 осередків політичних партій, з яких понад 70 - обласні організації політичних партій. Проте далеко не всі вони є дієвими та впливовими. Окремі з них можна назвати "партійними осередками з однієї особи".

Найкраще динаміку розвитку політичних партій на Рівненщині можна проілюструвати за допомогою рейтингів. Один із них визначала протягом 2001 року Рівненська організація Комітету виборців України шляхом опитування журналістів усіх місцевих ЗМІ, другий здійснює нині інформаційна агенція "Контекст-медіа" шляхом моніторингу інформації про політичні партії, що подається в місцевій пресі. Впродовж двох років у десятці найвпливовіших щомісяця опинялись Український народний рух, Народний рух України, Соціалістична партія України, Комуністична партія України, Народно-демократична партія, партія "Реформи і порядок", Соціал-демократична партія України (об'єднана), Аграрна партія України, що дозволяє зробити висновок про сталість політичного розвитку регіону.

Під час виборів до Верховної Ради в 1998 році за партійними списками симпатії виборців розділилися таким чином: майже 30% голосів дісталося тоді ще єдиному Народному руху України, близько 10% отримала Аграрна партія, понад 7,5% голосів узяла Компартія, майже 6,5% отримав тандем Соціалістичної та Селянської партій, 3,75% здобули НДП, 3,6% - СДПУ(о).

На виборах Президента України 1999 року виборці Рівненщини в першому турі голосували переважно за Леоніда Кучму (45,7%), а також за Юрія Костенка (12%), Євгенія Марчука (12,3%), Олександра Мороза (7,6%). Петрові Симоненку дісталося лише 4,9% голосів. Проте вже в другому турі керівник українських комуністів виборов 17,2% голосів, хоча інтриги не зав'язалося - чинний президент отримав вотум довіри понад трьох чвертей виборців регіону (76,5%).

На виборах до парламенту України 2002 року виборці віддали свої голоси політичним партіям у такому співвідношенні: блок Віктора Ющенка "Наша Україна" підтримали 54,8%, блок "За єдину Україну!" - 10,6%, блок Юлії Тимошенко - майже 10%, КПУ - 5,3%, СПУ - 3,3%, СДПУ(о) - 3%. Усім іншим політичним партіям та блокам окрім об'єднання "Жінки за майбутнє" (1,5%) дісталося менше 1% голосів, тобто незважаючи на значну кількість учасників парламентських перегонів розпорошення симпатій виборців не відбулося.

За цього зовсім інший розподіл політичних сил спостерігається в місцевих радах нинішнього скликання. Для прикладу: якщо на парламентських виборах на теренах області блок "Наша Україна" отримав у п'ять разів більше голосів виборців, ніж блок "За єдину Україну!", то в усіх 16 районних радах області "нашоукраїнці" мають 68 депутатів, тоді як "єдиноукраїнці" - аж 347. Ця вражаюча різниця пояснюється потужним впливом на всі процеси, що відбуваються в області, Аграрної партії: адже глава обласної державної адміністрації Микола Сорока є лідером обласної організації АПУ, а більшість керівників райдержадміністрацій - лідерами районних осередків АПУ.

Фракції "Нашої України" в райрадах складаються переважно з представників Української народної партії (раніше УНР). Окрім членів УНП до них входять і нечисленні представники НРУ та ПРП. 38 депутатів районних рад має СДПУ(о), 10 - "Батьківщина". Лише 6-ма депутатами представлена в районах КПУ та 2-ма - соціалісти.

Депутатський корпус Рівненської міської ради поділився на дві фракції - "Наша Україна" і "Наше місто". Остання складає більшість і є підконтрольною міському голові, оскільки значна частина її членів - це керівники управлінь виконкому, ЖЕДів та інших комунальних підприємств, працівники бюджетних установ (шкіл, лікарень тощо).

Загалом на рівні області яскраво проявився феномен зрощення місцевої виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Так, депутатами обласної ради є 10 із 16 глав райдержадміністрацій, перший заступник глави ОДА, начальники обласних управлінь.

Найбільш сильні позиції на території області мають Аграрна партія України (з вищевказаних причин), Українська народна партія та СДПУ(о). УНП є дійсно потужною на території регіону: в парламенті минулого скликання із п'яти народних депутатів-мажори-тарників від області троє були членами тоді ще УНР. У ВР цього скликання двоє з п'яти - члени УНП (Юрій Ширко та Павло Сулковський, які на виборах перемогли Ігоря та Олега Бакаїв). Іще один депутат від області - член ПРП Віталій Цехмістренко – здобув перемогу над заступником глави ОДА Олександром Чуприною. Здобуттю та збереженню позицій в області УНП має завдячувати керівникові Рівненської обласної організації УНП, депутату ВР України чотирьох скликань Василеві Червонію.

Серйозною політичною силою в області є й СДПУ(о). Ще минулого року обласну організацію цієї партії очолював заступник глави ОДА Петро Саух. Після того як він обійняв посаду ректора Житомирського університету, обласну організацію СДПУ(о) очолив новообраний у 2002 році голова обласної ради Роман Василишин, який за президентства Леоніда Кравчука був представником Президента в Рівненській області.

Оцінка стану економічного розвитку регіону

Розвитку економіки регіону сприяє широка інфраструктура транспорту та зв'язку і вигідне географічне положення: через область проходять великі авто- та залізничні магістралі Київ-Варшава, Київ-Брест, Київ-Чернівці, Мінськ-Одеса.

У загальному обсязі матеріального виробництва області провідне місце посідають промисловість і сільське господарство.

Всього в області працює 265 промислових підприємств усіх форм власності з річним обсягом виробництва продукції понад 2 млрд. грн. Чисельність працівників цих підприємств становить понад 65 тис. За останні роки спостерігається стрімкий приріст промислового виробництва (за січень 2003 року - 41,7%). У структурі промислового виробництва області електроенергетика складає 46,1%, хімічна промисловість - 15,5%, харчова - 10,9%, скляна і фарфоро-фаянсова - 6,2%, деревообробна та целюлозно-паперова - 6,0%, машинобудування та металообробка - 5,6%, промисловість будівельних матеріалів - 4,8 %, легка промисловість - 1,2%. Значне місце посідає також лісова і деревообробна промисловість.

Галузь хімічної промисловості представлена ВАТ "Рівнеазот", яке виробляє азотні і фосфатні мінеральні добрива, аміак синтетичний, сірчану, азотну та адипінову кислоти тощо. На території області функціонує Рівненська атомна електростанція, сумарна енергетична потужність трьох діючих енергоблоків якої дорівнює 1880 мВт. Добудовується і четвертий енергоблок, пуск котрого заплановано на 2004 рік.

У галузі харчової промисловості нараховується 5 цукрових заводів, підприємства по переробці м'яса і молока, консервні заводи, спиртозавод, кондитерська фабрика та інші.

Loading...

 
 

Цікаве