WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Львівська область - Реферат

Львівська область - Реферат

Реферат на тему:

Львівська область

Коротка історична та статистична довідка

Львівщина зі своїм адміністративним центром, який має репутацію "українського П'ємонта", вважається європейською візитівкою України. Перебування в складі різних державних утворень (Польща, Австро-Угорська імперія та Радянський Союз), що відрізнялися своїм конституційним устроєм, рівнем економічного розвитку, етнічними та релігійними домінантами, справило беззаперечний вплив як на демографічні показники, так і на економічну ситуацію та рівень громадянської свідомості населення регіону.

Як адміністративна одиниця Львівська область була утворена 4 грудня 1939 року; в 1959 році її територію було розширено за рахунок приєднання Дрогобицької області. Адміністративним центром області є старовинне королівське місто Львів - один із найбільших культурних, економічних, адміністративних та транспортних центрів України. Львівська область географічно межує з п'ятьма областями України (Волинською, Івано-Франківською, Тернопільською, Рівненською та Закарпатською). Також по її території проходить державний кордон з Республікою Польща завдовжки 278,2 км. В адміністративному плані область поділяється на 20 районів, у яких налічується 43 міста (зокрема 7 міст обласного підпорядкування), 35 селищ міського типу та 1852 сільських населених пункти. Найбільшими містами є Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий і Червоноград.

Площа області становить 21,8 тис. кв. км, тобто 3,6% території України, посідаючи за цим показником 17 місце серед областей України. Через територію області пролягає головний європейський вододіл між басейнами Балтійського і Чорного морів. Надра Львівщини багаті на кам'яне вугілля, сірку, торф, калійну та кухонну сіль, різні будівельні матеріали.

За чисельністю населення Львівська областьпосідає 4 місце серед областей України. Тут живе 2,626,5 млн. осіб (5,4% від загальної кількості населення України). За результатами всеукраїнського перепису 2001 року, частка міського населення складала на Львівщині 59,3%, сільського - 40,7%. У статевій структурі населення переважають жінки (52,6%), тоді як частка чоловіків складає 47,4%. Область належить до числа найбільш густозаселених у країні (друге місце серед областей): за даними всеукраїнського перепису, щільність населення в області склала 120 осіб на кв. км, тоді як загалом по країні цей показник дорівнює 80.

Аналіз політичної структуризації регіону

Згідно з висновком суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза" щодо партійної конфігурації львівського політикуму, слід розрізняти три етапи розвитку партій у Львівській області: 1) ідеологічний, 2) адміністративний та 3) ідеологічно-адміністративний. На першому етап, який тривав з початку і до середини 90-х, спостерігалося переважання ідеології над іншими чинниками політичного життя. Лідерами політичного життя тоді виступали чотири сили - НРУ, КУН, УРП та громадське об'єднання "Нова хвиля", які були поза конкуренцією на виборах до представницьких органів різних рівнів. Другий етап став періодом переходу від ідеологічного до адміністративного сприйняття сутності партійної роботи, а відтак домінували політичні партії, які мали безпосередній доступ до керівних посад, - Аграрна та певний час Народно-демократична. Третій етап ознаменував повернення до ідеологічного елемента в партійній роботі (наприклад, блок "Наша Україна") за збереження адміністративного чинника політичного домінування (СДПУ (о) (Матеріали аналітичної групи "Генеза", підготовлені для Львівського обласного радіо, 2002 рік).

Даючи загальну оцінку виборчим процесам останніх років, слід відзначити, що незважаючи на адміністративний тиск вибори проходили доволі демократично і чесно. Адміністративний ресурс був більш дієвим на виборах до місцевих органів влади, а надто в сільській місцевості, однак на рівні виборів до парламенту дія ресурсу нівелювалася.

Під час президентських виборів 1999 року уподобання виборців Львівщини виявилися практично однаковими: в першому турі (за виборчої активності в 78,9%) найбільшу підтримку здобули Л. Кучма - 64%, Є. Марчук - 18,5% та О. Мороз - 2,7%, а от у другому турі, в якому взяли участь 88% виборців, Л. Кучму підтримали 91,6% виборців, а П. Симоненка -5,1% (Використано дані ЦВК: http://195.230.157.53/). Соціологічне опитування щодо поточних президентських преференцій виборців, проведене на замовлення Інституту розвитку міста в березні 2003 року, демонструє таку картину (Соціологічний портрет Львова-2002. Львів: Інститут розвитку міста, 2002):

Результати виборів до Верховної Ради 1998 та 2002 років по багатомандатному виборчому округу не були несподіванкою, адже обидва рази одноосібними лідерами у Львівській області стали представники націонал-демократів.

Сьогодні політичні симпатії місцевих жителів виглядають так (Соціологічне опитування, проведене Інститутом розвитку міста, 2003 р.):

У 2002 році в мажоритарних округах Львівщини, а їх тут нараховується 12, збереглася тенденція, притаманна народному волевиявленню на виборах-2002 в багатомандатному округу. Як наслідок, тут перемогли 10 кандидатів, що їх підтримував блок В. Ющенка "Наша Україна". Двоє інших кандидатів, які здобули мандати, були самовисуванцями, хоча згодом у парламенті один із них приєднався до фракції блоку Ю. Тимошенко, а другий - СДПУ(о). Чимало львів'ян було обрано до Верховної Ради за партійними списками: п'ятеро - від блоку "Наша Україна", по одному - від блоків Ю. Тимошенко та "За єдину Україну!", КПУ і СДПУ(о). Для порівняння: обрані на парламентських виборах 1998 року народні депутати від Львівщини представляли такі партії: НРУ - 5, ПРП - 2, СНПУ - 1, АПУ - 1, УХДПУ - 1, двоє ж були позапартійними. Крім того, двох представників області було обрано за списком Комуністичної партії України.

Маючи суттєву підтримку виборців, блок "Наша Україна" сподівався на перемогу на всіх рівнях, проте на рівні виборів до місцевих органів влади харизма В. Ющенка не спрацювала. Пояснюють цю ситуацію впливом кількох факторів: по-перше, відсутністю єдності між регіональними учасниками блоку "НУ"; по-друге, одіозністю або маловідомістю певних фігур блоку; по-третє, дією адміністративного ресурсу. Оскільки за критерієм "вгадуваності" чи "впливовості" на місцевих виборах переважали кандидати від блоку "За єдину Україну!", то, як наслідок, вони здобули значну кількість місць на виборах до місцевих органів влади. За результатами виборів 2002 року до обласної ради, на 81 місце в якій претендувала загалом 471 особа, було обрано 25 представників блоку "Наша Україна", 20 - блоку "За єдину Україну!" (в основному членів Аграрної партії), 4 - СДПУ(о). 23 депутати 2002 року були обрані до обласної ради повторно. На сьогоднішній день в обласній раді сформовано фракції "Нашої України" (35 депутатів) та дві провладних - "Ділова Львівщина" (28) і "Соціальна справедливість" (16 депутатів; очолює її голова ДПІ Львівської області); двоє депутатів наразі є позафракційними. Постійні комісії обласної ради очолили депутати від "Нашої України" (9 комісій), "Ділової Львівщини" (6) і "Соціальної справедливості" (3). Незважаючи на свою меншість "Наша Україна" спромоглась обрати представників своєї фракції головою облради (М. Сендак) та двома його заступниками (ще один заступник представляє фракцію "Ділова Львівщина").

Наприкінці квітня 2002 року, як і слід було очікувати, відбулася зміна глави Львівської облдержадміністрації. Оскільки влада не спромоглася забезпечити бажаного результату на парламентських виборах 2002 року (як у багатомандатному, так і в мажоритарних округах), заміна губернатора була неминучою. Розуміючи це, тодішній губернатор Львівщини М. Гладій (голова Аграрної партії України, якого було обрано народним депутатом за списком блоку "За єдину Україну!") вирішив зосередитися на депутатській роботі. На його місце призначили його колишнього заступника, члена НДП, а на той час керівника торговельно-економіч-ної місії України в Польщі М. Янківа. За короткий час свого перебування в губернаторському кріслі М. Янків зумів привернути до себе увагу як безконфліктна та готова йти на компроміси особа. Реакція обласної влади на акції опозиції ще раз це підтвердила.

Найнесподіваніші результати принесли вибори міського голови Львова. На цю посаду балотувалося семеро кандидатів ("Поступ", 6 квітня 2002 р.), і до останніх днів соціологічні опитування впевнено прокували легку перемогу чинному мерові В. Куйбіді. Після підрахунку голосів виявилося, що міським головою став колишній директор нафтопроводу "Дружба" Л. Буняк, якого підтримали 46,1% виборців, що взяли участь у виборах (за активності в 65%). Його найближчий конкурент В. Куйбіда, якого підтримував блок "Наша Україна", набрав 27,8% голосів виборців. І хоча Л. Буняк ішов на вибори як позапартійний кандидат, під час виборів його активно підтримував блок Ю. Тимошенко. На відміну від свого попередника новий мер оновив усю верхню ланку міськадміністрації, що спричинилося до протистояння з НРУ, а згодом голова львівської організації НРУ Я. Кендзьор звинуватив Л. Буняка в симпатіях до СДПУ(о) та пообіцяв домагатися дострокових виборів мера ("Поступ", 19 листопада 2002 р.).

До міської ради на 90 мандатів претендувала 961 особа. Вибори в міську раду Львова характеризувалися наявністю двох об'єднань, що претендували на дотичність до блоку В. Ющенка "Наша Україна": власне "Наша Україна" та "Наш дім - "Наша Україна". Погляди цих утворень розходилися з приводу виборів мера: якщо перші підтримували кандидатуру чинного голови міста В. Куйбіди, то другі - А. Садового. Як наслідок, вони склали два альтернативні списки кандидатів у депутати міської ради. Результати виборів засвідчили цілковиту поразку об'єднання "НД - НУ", яке не отримало жодного мандата (крім кількох узгоджених обома об'єднаннями кандидатів). Блок "Наша Україна" отримав 56 депутатських мандатів, проте за цього відразу ж між основними партіями, що складали блок, - НРУ, УНР, ПРП, і КУНом - окреслилися суперечності через розбіжності в поглядах на співпрацю з мером Львова, отож єдиної фракції так і не було утворено. З 90 депутатів новообраної міськради 42 були обрані повторно (26 із них є працівниками комунальних служб) ("Поступ", 11 квітня 2002 р.). Партійна диспозиція новобраної міськради така: НРУ - 24 депутати, ПРП - 17, УНР - 7, ХДПУ - 5, КУН - 4, СДПУ(о) - 3, Партія промисловців та підприємців, УРП та ХНС - по одному, 20 депутатів є позапартійними. Серед депутатського корпусу цієї каденції є 11 жінок (на минулих виборах їх було 6). Нині в міськраді діють фракції "Наша Україна" (НРУ, КУН, ПРП), "Наша Україна - наше місто" (УНР і ПРП), "Християнський вибір", "Наш Львів" (очолює її голова ДПІ м. Львова).

Loading...

 
 

Цікаве