WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Луганська область - Реферат

Луганська область - Реферат

Приватизаційні процеси в регіоні

Приватизаційні процеси в регіоні хоч і повільно, але розвиваються. Так, кількість працівників підприємств державної і комунальної власності з 1999 по 2001 рік скоротилася з 56 до 51,1%, колективної власності - з 29,7% до 27,6%. За той само період чисельність осіб, зайнятих на підприємствах приватної форми власності, зросла з 13,9% до 21,2%. Сьогодні в області майже немає крупних підприємств приватної власності, і реформування останніх відбувається шляхом корпоративізації, яка надміру затяглася.

На початок 2002 року в процесі розміщення державної частки майна (акцій) перебувало 138 акціонерних товариств, статутний фонд яких дорівнював 925,7 млн. грн. Вартість частки майна, закріпленої за державою, склала 197,4 млн. грн., або 21,3% статутного фонду АТ, а частки майна, що належить державі, - 580,7 млн. На початок 2002 року було приватизовано 62,7% майна АТ.

Серед АТ з державною часткою майна є 4 підприємства-монополісти, 14 підприємств, які мають стратегічне значення, та 6 підприємств, які мають одночасно стратегічне та монопольне значення на загальнодержавному рівні. У силу цього вони важливі для економіки і мають у складі свого статутного фонду частку акцій, вартість яких становить відповідно 0,4, 130,7 і 61 млн. грн.

2001 року у ВАТ області працювали майже 64 тис. осіб, а фонд оплати праці сягав 282,5 млн. грн. Середньомісячна заробітна плата склала 368,82 грн. Прибутки АТ становили 224,7 млн. грн., збитки - 283,4 млн. грн.

Приватизація поки практично не торкнулася підприємств вугільної галузі, а кілька шахт, які свого часу перейшли на орендні відносини, фактично реприватизовано і повернуто до складу державних холдингів.

Питання міжбюджетних відносин

Загальні обсяги витрат і доходів обласного бюджету на 2003 рік установлені в рівних сумах - 432,9 млн. гривень. На фінансування охорони здоров'я в обласній казні з урахуванням загального і спеціального фондів закладено 96,3 млн. грн., освіти - 47,43 млн. грн., соціального захисту - 44,87 млн. грн., культури - 9,8 млн. грн. На розвиток фізкультури і спорту Луганська область витратить у 2003 році зі свого бюджету близько 10 млн. грн. Відповідно до затверджених обсягів міжбюджетних трансфертів бюджетам районів і міст обласного значення в обласній казні передбачена субвенція на виплату допомоги родинам із дітьми у розмірі понад 21,7 млн. грн., на надання пільг ветеранам і субсидій населенню на оплату комунальних послуг - близько 100 млн. грн. Крім того, цього року передбачена субвенція на утримання притулків для неповнолітніх у сумі понад 2 млн. грн.

У 2001 році середньообласний рівень рентабельності малих підприємств становив 8,3%, надходження до бюджетів склали 59,1 млн. грн., перевищивши показник 2000 року на 17,7 млн. грн.

З-поміж 11268 підприємств, що діють на Луганщині, 9347, або 83%, - це малі підприємства, решта - великі й середні. Для порівняння: в 1992 році кількість малих підприємств дорівнювала 2,1 тис. Сьогодні ж у малому підприємництві області зайнято 156,3 тис. чол., або чверть усіх працюючих. У 2003 році ОДА ухвалила важливе рішення щодо впровадження на всіх територіях області "єдиного офісу" для реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

Питання аграрної реформи

Понад 90 тис., або 23,6% жителів Луганської області, щодо яких прийняте рішення місцевих рад про приватизацію земельних ділянок, уже оформили державні акти на право власності на землю. Відтак Луганська область посідає 9 місце серед областей України з обсягу видачі держактів на землю. Поточного року державні акти отримали 4815 жителів області, або 8,3% від запланованого. На сьогоднішній день у Луганській області укладено понад 134 тис. договорів оренди земельних паїв, у т. ч. 64 тис., або 48% від загального числа - із селянами-пенсіонерами. Більшість договорів оренди земельної частки - паю - укладено на 4-5 років. Середньорічна плата за 1 га орендованої землі в області становить 74,3 грн., за чого переважає натуральна форма оплати.

Оцінка соціальної сфери регіону

Існують кілька специфічних для Луганщини рис, які суттєво впливають на рівень забезпеченості населення соціальними послугами. Найбільш суттєвою серед них є реструктуризація вугільної галузі.

У попередні роки в області в рамках цієї програми були закриті 37 шахт, через що втратили роботу 34 тис. чол. І якщо на компенсаційні виплати шахтарям гроші з бюджету були знайдені, то на вирішення інших проблем, пов'язаних с реструктуризацією, - ні. А це не тільки проблема зайнятості. Шахти закривалися передовсім в окремо розташованих шахтарських селищах, де вони виконували не тільки господарські, але й численні соціальні функції. Ці функції компенсовані не були.

Чисельність економічно активного населення в області щорічно скорочується - відповідно до негативних демографічних чинників. Кількість безробітних сягнула 152 тис. чол., що становить 13,3% від чисельності економічно активного населення (зростання за два роки на 1,9%). 55% безробітних - це жінки, рівень безробіття серед чоловіків складає 12,9%, а серед жінок - 13,7%. Та найвищий рівень безробіття сьогодні фіксується серед молоді віком від 20 до 29 років - 18,6%. За цього рівень безробіття у містах вищий (14%), ніж у селах (8%).

В області прийняті та діють соціальні програми. У серпні 2002 року ухвалено обласні програми боротьби з бідністю, соціально-економічного розвитку області на 2003 рік, зайнятості населення на 2003 рік, розвитку соціальної сфери села Луганської області на період до 2005 року, молодіжного житлового кредитування, а також програму "Перше робоче місце" та інші. Протягом 2002 року було проведено декілька успішних та ефективних благодійних акцій, зокрема акцію "Милосердя", в ході якої грошову допомогу одержали 8150 інвалідів, малозабезпечених громадян похилого віку і пенсіонерів на загальну суму 252,7 тис. грн., а натуральну - 70,5 тис. на суму 1,5 млн. грн. Понад 3 тис. дітей і підлітків одержали допомогу в притулках для неповнолітніх (з обласного бюджету на це було виділено 2651 тис. грн.). Місцеві органи виконавчої влади, благодійні фонди і громадські організації забезпечили продуктами харчування, одягом, взуттям 17 тис. дітей із соціально незахищених категорій населення. У рамках програми благодійного фонду "Благовіст" поточного року направлено на допомогу дітям-інвалідам 272 тис. грн.

Оцінка діяльності ЗМІ регіону

Сьогодні в Луганській області зареєстровано 344 періодичні друковані видання, 214 з яких виходять регулярно загальним накладом 2 млн. примірників. Щорічно в регіоні реєструються 40 видань, але лише третина таких видань є працездатними. За інформацією облдержадміністрації, в області випускаються 324 газети, 17 журналів і 3 збірники. 36 видань виходять українською мовою, 72 - російською, 236 - обома мовами. За тематичною спрямованістю серед регулярних видань налічується 42 інформаційних видання, 38 рекламних, 36 видань промислових підприємств і організацій, 31 видання органів влади, 22 - для дозвілля, по 15 партійних, релігійних та видань для дітей і юнацтва. Найбільшою є група загальнополітичних видань, які складають майже третину. Органами влади засновані 43 видання, комерційними структурами - 74, громадськими організаціями - 23, творчими союзами - 20, політичними партіями - 15, фізичними особами - 39.

Провідні регіональні друковані ЗМІ, що розповсюджуються за передплатою, поспіль російськомовні: "ХХІ век", "Вечерний Луганск", "Жизнь Луганска" (має комунальну форму власності), "Курьер", "Луганская правда" та інші. Такими ж є й видання, що не розповсюджуються за переплатою, - "48-я параллель", "Восточный курьер", "Восточный экспресс", "Время", "Диалог", "Европа плюс", "Земский курьер", "Народная трибуна" та ін.

В області діють 50 телерадіоорганізацій. Найбільш активно працюють з власними програмними продуктами Луганська обласна державна телерадіокомпанія, обласне об'єднання "Луганське кабельне телебачення", сєвєродонецька ТРК СТБ, ровеньківська РТБ, лисичанський "Акцент" і алчевська "Піраміда".

Loading...

 
 

Цікаве