WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Республіка Крим - Реферат

Республіка Крим - Реферат

Рівень активності благодійних організацій і фондів є незначним. Досить сказати, що не більше 10% з-поміж 108 зареєстрованих благодійних фондів ведуть соціально значущу діяльність, сприяючи формуванню громадянського суспільства. Проте моніторинг Ресурсного центру "Крим-перспектива" дозволяє високо оцінити роботу таких громадських структур, як Кримський дитячий фонд, благодійних фондів "Мелевше" ("Лелека"), "Захист багатодітних родин" (Феодосія), "Ковчег". Наприклад, в активі благодійного фонду "Лелека" (с. Українка Сімферопольського району, керівник Е. Мустафаєва) - створення багатонаціонального дитячого центру, лінгвістичного методичного кабінету в сільській школі, проведення заходів для людей похилого віку, акції "Різдво для всіх", організація семінарів із нетрадиційних освітніх методів.

Організації громадської ініціативи не тільки сприяють активізації суспільства, але й подають необхідну організаційно-методичну допомогу окремим громадянам та іншим громадським організаціям. Діяльність НДО громадської ініціативи безпосередньо спрямована на створення і забезпечення умов для реалізації громадянами соціальних ініціатив, що підвищує темпи і якість формування громадянського суспільства. Характерними прикладами роботи в цій сфері суспільного життя є діяльність регіонального ресурсного агентства "Крим-перспектива" і Таврійської групи медіації (Сімферополь). Серед організацій, що плідно працюють у цьому напрямку, також варто згадати громадську організацію "Толерантність" (Сімферополь), Кримську групу медіації, асоціацію "Екологія і світ".

Організаціями з подання соціальної допомоги і захисту є Кримська республіканська асоціація "Пам'ять Чорнобиля", Республіканський союз громадських організацій, Асоціація громад багатодітних родин Криму, "Ялтинський союз багатодітних сімей у пам'ять царської родини", товариство "Милосердя", товариство багатодітних родин "Дружба", Сімферопольський міський громадсько-правовий центр, Фонд охорони материнства і дитинства (Євпаторія) та ін.

За географією діяльності кримські НДО розподіляються приблизно так: тільки в своєму місті, районі працюють 48,7%; охоплюють інші регіони України (хоча за статутом діяльність НДО обмежується територією визначеного міста чи району) - 23,1%, Крим - 17,9%, СНД та країни Причорномор'я - 2,6%; мають міжнародні зв'язки - 7,7%.

12,8% НДО не фіксують членство в організації. Стільки ж громадських організацій мають колективне членство. За даними дослідження Ресурсного агентства "Крим-перспек-тива", за кількістю членів кримські НДО розподіляються приблизно так: до 10 членів мають 5,1% організацій, до 50 - 5,1%, від 50 до 100 - 30,7%, 100-200 - 10,3%, від 300 до 400 - 10,3%, 400 - 2,6%, 500 - 5,1%, 1000 - 2,6%, 5000 - 2,6%. Джерела діяльності громадських організацій Криму: використання людського ресурсу - 76,9%, спонсорська підтримка - 59%, членські внески - 28,2%, благодійні пожертвування приватних осіб і організацій - 7,7%, допомога партнерів - 5,1%, підтримка райдержадміністрацій і районних Рад - 5,1%, надання платних послуг населенню - 2,6%.

У середовищі НДО свою взаємодію з державними органами позитивно оцінюють 20,5%; зазначають, що хотілося б поліпшення, - 28,2%; вважають недостатньою - 38,5%; стверджують, що вона практично відсутня, - 12,8%.

46,1% кримських НДО ведуть плановий прийом громадян, встановлюючи дні і години прийому та призначаючи відповідальних за його проведення. За цього 38,5% громадських організацій зустрічі з громадянами проводять епізодично, спонтанно, і зазвичай тут ідеться про членів своєї організації чи "ідейно близьких" людей. 15,4% організацій прийому громадян не ведуть узагалі.

Стан забезпечення прав національних меншин і народів

Сьогодні в Криму проживають представники понад 125 націй і народностей. Власні національно-культурні товариства, етнічні організації і навіть партії утворили близько 20 з них. Більшість цих організацій входять до Асоціації національно-культурних товариств Криму. Забезпечення прав меншин значно покращилося після останніх виборів, коли зазнали фіаско представники Компартії, які протягом 1998-2002 років проводили в Криму інтернаціоналістську, вважай безнаціональну, політику. Крім того, вони практично ігнорували потреби таких народів, як кримські татари, німці, українці, віддаючи перевагу росіянам і домагаючись надання російській мові статусу державної. Вони боролися проти переведення шкіл на українську та інші національні мови навчання й відкриття неросійськомовних газет. Це позначалося навіть на економічній політиці - парламент віддавав перевагу російському капіталу та російським інвесторам, ставлячи заслони на шляху турецьких інвестицій. Сьогодні ситуація вирівнюється, що має стати поштовхом до більш оптимального розвитку Криму в майбутньому.

Загальні висновки і перспективи розвитку регіону

Слід вважати, що перспективи Криму - в створенні національно-територіальної кримськотатарської автономії в складі України. Це перетворення може тривати десятки років, адже, скоріше за все, на одномоментну реформу автономії українська влада не зважиться. Отож тут відбуватимуться поступальні зміни протягом десятиліть - поступово відроджуватимуться національні культури, розширятиметься сфера використання української та кримськотатарської мов, державними в Криму будуть визнані всі три поширені тут мови (українська, кримськотатарська та російська), буде зростати участь кримських татар, українців та представників інших народностей в органах влади тощо, що практично сформує в Криму оптимальну форму автономної державності, здатної задовольняти потреби всіх верств населення. Це зумовить прискорення розвитку економіки, усталення більш тісних економічних зв'язків з усіма країнами-сусідами, запровадження нових технологій, розвиток нових галузей, що будуть обслуговувати курорти і туризм, які стануть провідними галузями економіки та життя і потреби яких визначатимуть і політику, й усі інші відносини в автономії.

У майбутній історії Криму можна прогнозувати кілька ризикованих періодів.

Перший із них пов'язаний із запровадженням у країні пропорційної системи виборів до органів влади. Якщо вона буде поширена на місцеві органи влади, в тому числі й на Верховну Раду АРК, то за використання російських коштів і пропагандистських технологій може бути знову обрано парламент, значною мірою залежний від впливу комуністичних та проросійських структур, через що вповільниться як гуманітарний, так і економічний розвиток регіону, бо на півострові відновляться відомі політичні баталії.

Другий етап розпочнеться 2017 року, коли закінчуватиметься строк перебування в Севастополі російського Чорноморського флоту. Від того, яким чином буде вирішуватися це питання, залежить подальший розвиток і Севастополя, й усього Криму, й усього півдня України. По-перше, ЧФ має нині значну інфраструктуру - багато кілометрів причальних стінок і глибоководних причалів у Севастопольському, Феодосійському та інших портах, аеродроми в степовій частині півострова, склади, - за яку РФ практично нічого не платить. Вивільнення її дало б змогу включити ці об'єкти в економічний обіг та отримувати прибутки. У будь-якому разі перебіг подій прямуватиме до звуження сфери діяльності Чорноморського флоту та розширення економічного використання його інфраструктури. Демілітаризація Керченського півострова дасть змогу з часом побудувати тут транспортний перехід через Керченську протоку (найефективнішим та найекологічнішим був би підземний, як під Ла-Маншем), що відкриє шлях у Європу каспійській нафті та іншим вантажам.

Практично через 5-10 років стане на ноги приватизований аграрний сектор, який повністю забезпечить курорт високоякісними продуктами, що підуть і на експорт. Кримський курорт і сфера туризму перестануть бути сезонними, стануть поєднувати відпочинок, пізнавальну діяльність та кліматолікування в різних регіонах, що підніме рівень обслуговування. Завдяки цьому Крим на рівних конкуруватиме з курортами не лише Болгарії та Балкан, але й Туреччини, Греції, Франції, Італії, Іспанії. У горах Криму буде відкрито гірськолижний курорт, і приблизно половина туристів відвідуватимуть Крим не в літній сезон (червень-серпень), а в інші пори року від вересня до травня.

Але для цього слід зберігати мир, міжнаціональну злагоду, уникати форс-мажорних подій, якими для Криму можуть бути гіпотетично вірогідне ускладнення відносин з Росією чи Туреччиною, поширення війни з Іраку на північ, посилення військової присутності Росії в Середземномор'ї, поширення сфери міжнародного тероризму на Крим, претензії на відновлення єдиної держави в масштабах колишнього СРСР тощо.

Loading...

 
 

Цікаве