WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Республіка Крим - Реферат

Республіка Крим - Реферат

Ситуація в телерадіопросторі Криму характеризується наявністю великої кількості FM-станцій, збереглась і трансляційна мережа державного проводового радіо. У будинках кримчан сьогодні ще нараховується понад 100 тис. гучномовців. Новинка останнього часу - в березні 2003 року "Новий канал" придбав власний канал трансляції в Криму, а ТРК "Жиса" ретранслює ТРК "Україна" з Донецька в обсязі приблизно 20 годин на добу. Власні телепрограми виробляють переважно ДТРК "Крим", ТРК "Чорноморська". ТРК ІТВ "Жиса" власного телепродукту виготовляє мало - не більше 1-2 годин на добу.

Новація останніх років - поширення Інтернету. За неофіційними даними, оскільки офіційної статистики й досі немає, в Криму налічується приблизно від 40 до 100 тис. користувачів мережі Інтернет, тобто 3-5% населення. Глобальний зв'язок забезпечують близько 15 провайдерів. Найвідоміші з них "Cris", "Вебком", "Крелком", "Укртелеком", "Орбіта", "Систрейс", "Simfi.net", багато з них мають сітки безпроводового супутникового зв'язку. Оскільки українське законодавство ще не вимагає реєстрації інтернет-сайтів, то Кримський комітет з інформаційної політики розробляє положення про добровільну реєстрацію сайтів, власники яких цього бажають, з наданням їм статусу ЗМІ. Таким чином, за попередніми підрахунками комітету, в Криму вже існують приблизно 120-150 стабільних сайтів. Найвідоміші з них - портал уряду, сайти Верховної Ради, банків, міністерств, газет тощо. Кількість сайтів постійно змінюється, багато з них відкрито в мережах Києва, Росії, тому вести їх облік вельми складно. Під час виборів спостерігався сплеск відкриття сайтів, але практично всі нововідкриті сайти закрилися після завершення виборів.

Оцінка розвитку третього сектора та становлення принципів громадянського суспільства в регіоні

Абсолютна більшість НДО в Криму виникла після 1991 року, що пов'язано з процесом демократизації пострадянського суспільства. Вони забезпечують вільне встановлення соціальних зв'язків, реалізацію можливості вираження громадянами властивих їм різноманітних інтересів, стають способами задоволення громадянами своїх соціальних потреб. Адже чим більше громадських організацій, тим вище рівень організованості громадян і тим якісніше підвалини громадянського суспільства. Цьому процесові притаманні дві особливості. З одного боку, зростання численності НДО пов'язане з активізацією процесу стратифікації суспільства, зі змінами його соціальної структури та з дедалі сильнішим прагненням громадян реалізувати себе і свій творчий потенціал у різноманітних формах суспільної діяльності. Відтак НДО розглядаються багатьма їх учасниками насамперед як своєрідні канали, здатні забезпечити громадянам соціальне просування. З іншого боку, очевидними вадами є слабкість, низька активність, нечисельність і швидкий розпад конкретних НДО. Причини цього - відсутність докорінної перебудови суспільства на демократичних принципах. У нових умовах іще зберігаються традиційні для радянської доби методи і стилі соціального управління.

Незважаючи на значний ріст кількості недержавних громадських організацій, що пояснюється активним сприянням цьому міжнародних фондів та організацій, проблема якості їх діяльності залишається до сьогоднішнього дня дуже гострою. Реально діючих недержавних громадських організацій значно менше, ніж зареєстрованих. Такі висновки підтверджуються аналізом реакції кримських НДО на листи й анкети з пропозицією щодо співпраці з Ресурсним центром Криму і Регіональним ресурсним агентством "Крим-перспектива": відповіді було отримано лише на 38 із 103 надісланих листів і анкет.

За статистичними даними ГУ Мінюсту в Криму, загалом на півострові функціонує близько 1500 НДО різного плану (за винятком професійних об'єднань, садово-городніх, гаражних і житлових кооперативів і т. п.), з них близько 400 у Сімферополі, близько 150 - в Севастополі і стільки ж у Ялті, понад 110 - у Феодосії, понад 60 - у Євпаторії, близько 50 - в Керчі, близько 30 - в Судаку, 25 - у Сімферопольському районі, від 5 до 30 - в інших районах Криму.

Серед національних (етнічних) організацій традиційно активними є такі НДО, як Асоціація національних громад Криму, Російська громада Криму, товариство "Просвіта", "Кримськотатарська ініціатива", вірменська, болгарська, грецька, єврейська, караїмська, корейська національні організації, Асоціація кримськотатарських працівників освіти "Мааріфчі", Кримськотатарський молодіжний центр, об'єднання "Евляд", фонд "Відродження Криму", інформаційно-просвітницький центр "Боразан", організація медичних працівників "Екім". Поряд із ними значно активізували свою діяльність Центр підтримки етнічної преси, кримськотатарський "Пен-клуб", таврійський центр елліністики "Ельпіда", товариство "Яшл'ик", Ліга кримськотатарських жінок, фонд "Темель", керченський комітет Товариства Данте Алігієрі, Асоціація італійців Криму, жіноче єврейське об'єднання "Аріель", Кримське культурно-просвітницьке товариство чехів "Влтава", Кримськотатарський фонд культури, Керченський союз козаків, Кримське козаче військо, Севастопольська міська організація "Союз українок" тощо.

Як і раніше, плідно працюють дві організації німців: товариство "Відергебурт" та Земляцтво депортованих німців Криму. Така ж ситуація характерна для російських організацій. Поряд з уже згаданими працюють Конгрес російських громад у Криму, Російське товариство Криму, Товариство російської культури.

Характерною рисою діяльності національних організацій є їх орієнтація на інтереси етнічної групи. Лише близько 30% НДО зазначають, що вони мають зв'язки з подібними організаціями інших національностей, а близько 20% - контакти з Асоціацією національних товариств і громад Криму. Як правило, зв'язки між національними організаціями є доволі обмеженими: чітко простежується орієнтація на співробітництво кримськотатарських організацій з українськими. За цього інші національні організації є ще більш відокремленими, в тому числі в рамках Асоціації національних товариств і громад Криму. Особливий статус зберігають російські національні організації.

На початку 2003 року в Сімферополі зареєстроване перше в Криму ромське культосвітнє товариство, мета якого - відродження і збереження традиції та звичаїв ромського народу. Голова товариства Лариса Пєшковська стверджує, що товариство є "кримською ланкою Ромського форуму України", який закликає ромів згуртуватися і змінити "не зовсім сприятливу думку про себе". У планах організації - створення культурного етнографічного ромського центру, дитячих художніх колективів, організація лекцій про історичну минувшину та культурну спадщину ромського народу, проведення зустрічей з його видатними представниками та інші заходи. Нині товариство активно працює над створенням фольклорного колективу.

Серед жіночих організацій вирізняються своєю активною діяльністю правозахисна організація "Співдружність-97", клуб ділових жінок "Римма", бізнес-клуб "Феміна", організація "Жіноча перспектива". Слід зазначити, що тоді як асоціація "Ділові жінки Криму" практично згорнула свою діяльність у загальнокримському масштабі, виникають інші форми жіночих об'єднань. Серед них найбільш помітні - Міжнаціональний союз жінок Криму, Координаційна рада жіночих об'єднань Криму. Слід також згадати такі жіночі організації, як Рада жінок Київського району Сімферополя, жіночий форум "Єдність" (Сімферополь), Рада багатодітних матерів, організація "Шипка", Кримська республіканська організація всеукраїнської асоціації жінок "Славія", Центр жінок-інвалідів "Берегиня", Севастопольське товариство багатодітних матерів.

Серед молодіжних організацій виділяються ті, чия діяльність має чітко виражену соціальну спрямованість. До їх числа відносяться створений за підтримки ПРІК ООН Молодіжний інформаційний ресурсний центр "Мир-центр", Рада молодих учених Таврійського національного університету ім. В. Вернадського та молодіжний політичний клуб при кафедрі політології і соціології того ж закладу, Союз молодих учених Криму, Тактичний інформаційний центр "Гольфстрім" (смт. Першотравневе), Громадська рада дитячих і молодіжних організацій (Джанкой), Асоціація молодіжних і дитячих організацій Феодосії, Феодосійське відділення Ліберального молодіжного об'єднання, Громадська рада молоді Первомайського району.

Серед організацій культурно-творчого напрямку найактивнішими є Кримське республіканське відділення товариства "Україна-Туреччина", організації "Співдружність" (Джанкой), "Злагода" (смт. Червоногвардійське) і "Співдружність" (Євпаторія), об'єднання "Бієнале Крим", Центр етносоціальних досліджень, центр "Освіта", Центр гуманітарних досліджень, асоціація "Культура і світ", Центр міжнародних зв'язків "Таврика" (Керч), товариство "Коло друзів "Гайдельберг-Сімферополь", Еколого-культурний центр, Товариство користувачів Інтернету, Севастопольське культосвітнє товариство "Херсонес", Союз сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Криму. Організації цього спрямування приділяють значну увагу роботі з дітьми і молоддю, розвитку дитячої творчості. Це стосується таких НДО, як "Співдружність" (Джанкой), "Культура і світ", Еколого-культурний центр. Наприкінці 2000 року об'єднання "Бієнале Крим" (керівник Енвер Ізетов) підготувало виставку "Бієнале дитячого малюнка", яка відкрилася 19 січня 2001 року, привернувши увагу широкої громадськості, засобів масової інформації і фахівців. Варто відзначити велику роботу з розвитку соціальної активності й утвердження громадянської позиції Центру етносоціальних досліджень (ЦЕСД). У 2000 році ЦЕСД провів у рамках Програми розвитку й інтеграції Криму ООН низку семінарів з лідерами НДО та керівниками місцевих органів влади в 10 регіонах Криму, в роботі яких узяли участь представники 190 кримських НДО.

Loading...

 
 

Цікаве