WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Республіка Крим - Реферат

Республіка Крим - Реферат

Етнічна хронологія Кримського півострова така. Перші люди з'явилися на його території близько 250 тис. років тому. В різні історичні епохи на півострові проживали різні народи і племена. У XV-VІІ ст. до н. е. в південно-східній частині Криму жили кіммерійці. У І тисячолітті до н. е. в гірській південній частині його проживали племена таврів, що займалися землеробством і скотарством. До XІІІ ст. півострів у письмових джерелах іменувався Таврикою за назвою цього племені. У VІІ ст. до н. е. сюди прийшли іраномовні племена скіфів - землеробів і скотарів. Відомо їм було також ювелірне мистецтво і гончарна справа. Вони створено Скіфське царство, столицею якого став Неаполь Скіфський (ІІІ ст. до н. е. - ІІІ ст. н. е.). З VІ ст. до н. е. починається грецька колонізація півострова, створюються Боспорська держава і Херсонеська республіка. У І ст. до н. е. на півдні й у південно-західній частині Криму з'являються італійці. ІІІ ст. н. е. позначене приходом у Крим готів. У ІV ст. до Криму вторгаються тюркомовні кочові племена гуннів. Наступними прибульцями стали хазари, що прийшли з Нижньої Волги і Північного Кавказу в VІІІ ст. У VІІІ-І ст. до н.е. у степовій частині Криму виникають поселення булгар (тюркомовні племена). Наприкінці ІX ст. тут з'являються тюркомовні кочові племена печенігів. А в середині XІ ст. на півострів вторгаються також тюркомовні племена половців (кипчаків). До корінних тюркомовних народів Криму відносяться й нечисленні караїми (караї) і кримчаки, поява яких у Криму датується VІІІ-І ст., та кримські татари, що сформувалися тут як нація.

У XІІІ ст. поселенці з Київської Русі проживали в багатьох містах Криму. Так, у Херсонесі був руський квартал і руський прихід, а руські церкви існували в Кафі (Феодосії) ще в XІ ст., про що свідчить статут міста. Однак це було не настільки численне населення, як тюркомовне. У середині XІІІ ст. Крим захоплює Золота Орда, і він стає її улусом (провінцією). Саме в ці часи півострів й отримує нову назву (замість Таврики) - К'ирим. У першій третині XV ст. з розпадом Золотої Орди тут було утворено Кримське ханство. Однак після завоювання в 1475 р. частини півострова турками воно стало васалом Туреччини. З тюркомовних племен і народів, які в різні часи населяли півострів (гунни, протоболгари, хазари, турки, печеніги, половці, племена Золотої Орди), сформувався кримськотатарський народ.

СРСР, як відомо, проводив активну демографічну політику. Після Другої світової війни до Криму за так званим оргнабором переселялася робоча сила переважно з Росії, згодом почасти з України. В 1969 році було здано в експлуатацію першу чергу Північнокримського зрошувального каналу, який відродив кримський степ. Завдяки цьому загальні обсяги виробництва продукції сільськогосподарського виробництва - як рослинництва, так і тваринництва - в останні десятиліття ХХ віку було подвоєно.

За даними перепису 2001 року, населення Криму становить 2 млн. 33,7 тис. осіб. Густота його дорівнює 78 особам на кв. км.

Нині в Криму проживають 937,6 тис. чоловіків, що становить 46,1% населення, та 1096,1 тис. жінок, або 53,9%. Ці дані свідчать про зростання серед населення Криму диспропорції за статтю: якщо в 1989 році на 1000 чоловіків припадало 1149 жінок, то в 2001 році - вже 1169. Однак співвідношення між чоловіками і жінками репродуктивного віку більш сприятливе: кількість жінок у розрахунку на 1000 чоловіків тут становить 1054, що перебуває в межах соціальної норми.

Демографічна ситуація характеризується також зменшенням частки дітей у загальній чисельності населення з одночасним і значним збільшенням частки людей у віці старше працездатного, що засвідчує процес старіння населення. Перебувають у сімейному стані 944,3 тис. кримчан.

У демографічному складі населення Криму за останні роки відбулися зміни. Зменшення чисельності населення спостерігається в більшості міст окрім Сімферополя, Красноперекопська, Судака, де його кількість залишилася практично незмінною, а збільшення його - в більшості районів за винятком Джанкойського, Ленінського, Чорноморського, що пояснюється припливом репатріантів. Нині в містах Криму живе 1274,3 тис. чол., або 62,7%, в сільських місцевостях - 759,4 тис. чол., або 37,3%. У порівнянні з 1989 роком чисельність міського населення зменшилася на 65 тис. чол., сільського - збільшилася на 35 тис. чол., що пояснюється поселенням репатріантів переважно в селах.

За роки після перепису 1989 року кількість міст у Криму зросла на 2, і тепер на півострові 16 міст, серед них 5 - міста з понад 50-тисячним населенням.

За даними перепису 2001 року, на території Криму проживають представники понад 125 національностей та народностей. У національному складі населення Криму переважають росіяни, чисельність яких становить 1180,4 тис. чол., або 58,5% від загалу. За період після перепису 1989 року їх чисельність зменшилась на 11,6%, а їх питома вага серед жителів Криму, що зазначили свою національність, - на 7,1%. Друге місце за чисельністю посідають українці (492,2 тис. чол., або 24,4%), загальна чисельність яких теж скоротилась у порівнянні з переписом 1989 року (на 9,6%), а питома вага в загальній чисельності населення зменшилася на 2,3%. На третьому місці - кримські татари: їх число в порівнянні з попереднім переписом виросло в 6,4 разу і становить 243,4 тис. чол., а питома вага в структурі населення зросла на 10,2% і сягає 12,1%.

Мовна ситуація в Криму, за даними перепису 2001 року, така: українську мову вважають рідною 10,1% населення АРК, російську - 77,0%, кримськотатарську - 11,4%.

Для того щоб зрозуміти Крим, не варто прикладати до нього стандартні мірки, бо всі шаблони, які справедливі в інших регіонах, тут зазвичай не працюють. І справді, яким має бути характер регіону, якщо в Криму живуть трохи більше 2 млн. людей, а приїздять відпочивати та лікуватися щороку вже понад 5 млн., а були часи, коли приїздили й від 8 до 10 млн. відпочиваючих з усього світу?

Політична структура регіону

Визначальну роль у новітній політичній історії Криму відіграло скасування кримського закону "Про об'єднання громадян", який давав право створювати регіональні, суто кримські партії, та рішення про те, що партії в Україні можуть мати виключно загальнодержавний статус. Це ліквідувало політичну базу для кримського сепаратизму та можливість політичного об'єднання за ознаками клановості. Цим рішенням політика і криміналітет були відокремлені одне від одного. До цього в І половині 90-х років у Криму була заснована Християнсько-ліберальна партія Криму, яку називають "партією розстріляних", оскільки практично всіх її "вождів" було розстріляно в бандитських розборках. Партія припинила своє існування, оскільки не змогла обрати чергового лідера, якого було б неминуче розстріляно через якийсь час. Канули в Лету Партія економічного відродження Криму, яку пов'язують з комерційно-політичним кланом "Сейлем", і Кримська партія, створена, як вважають, кланом "Башмаків".

Нині в Криму діють лише осередки загальноукраїнських партій, однак і з цього правила є винятки. Не надто чисельна партія "Союз", неформальним лідером якої є народний депутат Лев Миримський, хоч і зареєстрована в Мінюсті України і має осередки в регіонах країни, однак є, по суті, кримською за побудовою, кримоцентричною за політикою та русофільською за характером. Партія виступає за відновлення Союзу, утвердження російської мови в статусі державної тощо. Фактично її друкованим органом є газета "Крымское время", формально заснована одним із благодійних фондів під патронатом Льва Миримського.

Загалом у Криму зареєстровано понад 70 осередків загальноукраїнських політичних партій. Найвпливовішими політичними силами в автономії є блок НДП, Партії регіонів, "Трудової України", Аграрної партії, Партії промисловців та підприємців України, які на базі так званої "команди Куніцина" створили в парламенті АРК, що складається із 100 депутатів, коаліційну більшість у 70-80 голосів. Вони посідають чільні посади у ВР Криму (спікер Борис Дейч і його перший заступник Василь Кисельов є членами Партії регіонів) та в уряді (глава уряду Сергій Куніцин - лідер кримської організації НДП). Загальна чисельність НДП в Криму наближається до 20 тис., Партії регіонів - до 10 тис., "Трудової України" - до 5 тис. Проте найчисельнішим партійним осередком у Криму є СДПУ(о), кількість членів якої сягає 20 тис., хоча представництво есдеків у владі значно скромніше - партія має 5 депутатів у Верховній Раді Криму, понад 100 депутатів у радах різних рівнів, її члени посідають крісла мерів кількох міст.

Комуністична партія в Криму незважаючи на популізм та імпозантність її лідера Леоніда Грача на виборах 2002 року зазнала фіаско через його махінації та фальсифікацію документів, що стало підставою для скасування судом його реєстрації як кандидата. Партія нині втрачає вплив та чисельність. Останні вибори засвідчили, що її електорат не перевищує 10-15%, а окремі лідери нездатні самотужки перемагати в мажоритарних округах, оскільки намагаються спиратися на ностальгію старішого електорату за минулими часами, незнання виборцями історії та традиціоналізм. З огляду на це комуністи виступають за введення пропорційної системи виборів не тільки на загальнодержавному рівні, але й у регіонах, де є лише представницька влада. Політичні амбіції Леоніда Грача і його претензії на пост Президента України вважають безпідставними.

Loading...

 
 

Цікаве