WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Лісове господарство України - Реферат

Лісове господарство України - Реферат

місцевого самоврядування даремно недооцінюють економічний зміст лісівництва, зокрема - використання деревинних ресурсів місцевого значення. Адже заготівлі деревини шляхом рубок проміжного користування (РПК) в Україні є дуже поширеними і перевищують їх обсяги від рубок головного користування. Ця деревина є товарною продукцією нарівні з деревиною від рубок головного користування і водночас - природним ресурсом місцевого значення, доходи від реалізації якого, згідно з Лісовим кодексом України, мали б у повному обсягу надходити до місцевих бюджетів.
Використовуючи дані Держкомстату України (див. табл.. 1) та Державної податкової адміністрації України (див. табл.. 2), модна чітко визначити напрям лісової політики щодо користування лісовими ресурсами. Так, протягом 1999 р. по Україні було вироблено (заготовлено) 4879,7 тис. м3 товарної деревини від рубок головного користування і одержано 44939,92 тис. грн.. лісового доходу. По Україні знеособлена ціна продажу деревини н пні становила 9,2 грн./м3, з відхиленнями по окремих областях від 5 до 12 грн./м3. Протягом 2000 р. спостерігалося падіння лісового доходу від продажу лісосічного фонду, при одночасному підвищенні частки товарної деревини від РПК. І це - за умови, що у країні зростали інфляція та ринкові ціни на продукцію, вироблену з ЛМНО. Так, у 2000 р. по Україні вироблено 5236,4 тис. м3 деревини від рубок головного користування і одержано 399923,7 тис. грн.. лісового доходу, тобто ціна цієї деревини сягала 7,62 грн./м3, або 82,8% від рівня 1999 р. (див. діаграму).
Динаміка знеособлених цін на деревину за обсягами надходження лісового доходу за 1999 і 2000 рр.
Таблиця 1
Обсяги заготівель деревини шляхом РПК за 1999-2000 рр.
Області, регіони Площа земель, вкритих лісом (тис. га) Обсяги заготівель ЛМНО (тис. м3) Питомий обсяг РПК (%)
1999 р. 2000 р.
усього у тому числі РПК усього у тому числі РПК 1999 р. 2000 р.
Україна 8851,0* 10308,7 5429,0 11261,7 6025,3 52,7 53,5
у тому числі області:
Вінницька
309,9
438,2
233,4
438,2
234,8
53,3 53,6
Житомирська 954,5 1315,8 550,9 1356,3 547,5 41,9 40,4
Закарпатська 637,9 638,5 243,2 906,7 376,7 38,1 41,5
Івано-Франківська 579,5 488,3 222,0 518,0 240,8 45,5 46,5
Львівська 613,2 663,6 331,8 774,1 381,3 50,0 49,3
Черкаська 291,1 383,6 223,6 407,0 235,6 58,3 57,9
*Площа земель, вкритих лісовою рослинністю, к складі лісів за Державним земельних кадастром України станом 1 січня 1996 р.
Економічні показники Один. вимі-ру
Україна у тому числі області:
Вінни-цька Жито-мирська Івано-Фран-ківська Львівська Черкаська
1999 р.
Заготівлі деревини шляхом рубок головного користування
тис. м3
4879,7
204,8
764,8
266,3
331,8
160,0
Лісовий доход від використання ресурсів державного значення
тис. грн..
44939,92
2012,9
7272,82
2387,84
3691,92
1529,21
Знеособлена ціна продажу ЛСФ грн./м3 9,20 9,82 9,50 8,96 11,12 9,55
Питомий обсяг лісового доходу з 1 га лісів* грн../
га 4,77 6,18 7,11 3,94 5,71 5,03
Обсяги заготівель деревини шляхом РПК тис. м3 5429,9 233,4 550,9 222,2 331,8 223,6
Втрата надходжень до місцевих бюджетів лісового доходу за деревину від РПК** тис. грн.. 34968,6 1604,4 3663,5 1393,6 2582,7 1494,8
2000 р.
Заготівлі деревини шляхом рубок головного користування
тис. м3
5236,4
204,8
764,8
266,3
331,8
171,3
Лісовий доход від використання ресурсів державного значення тис. грн.. 39923,7 1676,15 5970,42 2168,81 2987,77 1266,78
Знеособлена ціна продажу ЛСФ грн../ м3 7,62 8,18 7,80 8,14 9,00 7,39
Питомий обсяг лісового доходу за 1 га лісів* грн../
га 4,24 5,15 5,84 3,58 4,62 4,17
Втрата надходжень до місцевих бюджетів лісового доходу за деревину від РПК** тис. грн.. 32139,0 1344,5 2989,4 1372,1 2402,2 1218,8
*У розрахунках використано площу лісів за Державним земельним кадастром України станом на 1 січня 1996 р., тобто на рік складання Державного лісового кадастру.
**У розрахунках використано знеособлену вартість 1 м3 деревини від продажу ЛСФ з коефіцієнтом 0,7 згідно з чинними таксами (1997 р.).
Аналізуючи наведені дані. легко усвідомити, що місцеві бюджети втратили 32-34 млн. грн.. лісового доходу від використання належних їм ресурсів деревини від РПК. Але "допоміг" їм у цьому.... Кабінет Міністрів України. Він постановою ще від 20 січня 1997 р., затвердивши "Такси на деревину лісових порід, що відпускаються на пні", звільнив тих суб'єктів підприємницької діяльності - заготівельників деревини, які є "постійними користувачами ділянок лісового фонду", від застосування такс "під час відпуску деревини на пні" у разі здійснення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства.
Звернемо увагу ще й на показник "питомий обсяг лісового доходу" (див. табл. 2). За 1999 р. його середнє значення по Україні становило 4,77, а за 2000 р. 4,24 грн./га. І це - за умови, що щорічні видатки з державного бюджету на лісівництво є майже у 2 рази більшим, тобто має місце відверто дотаційна система його фінансування, без залучення механізмів підвищення його інтенсивності на всіх рівнях державного управління - від сільських, селищних, районних Рад що країни в цілому. Використання середньорічного приросту деревини в Україні залишається гранично низьким. Затвердження нормативних обсягів вилучення деревини з лісонасаджень (розрахункових лісосік) покладено на Мінекоресурсів України. Але за своїми перманентними реформуваннями це міністерство так і не змогло опанувати складні механізми регулювання раціональності використання лісових ресурсів за екологічним змістом, а тому змушене обмежуватися функціями "весільного генерала", , н визначившись за багато років з власне екологічною складовою лісокористування взагалі.
Узагальнюючи сказане про формування ринкових відносин у лісівництві, можна зробити незаперечний висновок про необхідність суттєвого реформування Лісового кодексу України, а також нормативних актів з питань лісового господарства. Без конкретизації та покладання політичної відповідальності за ефективне використання земельних ресурсів, які надають у постійне користування лісгоспам, на самих суб'єктів підприємницької діяльності марно чекати позитивних змін у лісівництві та проведення його на ринкові засади. Питання розробки і затвердження різнопланових лісівничих норм і правил ( і в тому числі - щодо річних обсягів користування ресурсами деревини у межах її середньорічного приросту) мають вирішувати без залучення Кабінету Міністрів України та Мінекороесурсів України. Це функції, які не властиві їм, а належать до мистецтва господарювання самих лісгоспів, чий досвід у цій справі налічує століття. До того рівні необхідну політику щодо лісівництві в Україні здатний виконувати у повному обсягу і зповною політичною відповідальністю спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади - Державний комітет лісового господарства України.
Loading...

 
 

Цікаве