WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення рудних та нерудних ресурсів України - Курсова робота

Розміщення рудних та нерудних ресурсів України - Курсова робота

Але головним лихом з точки зору раціонального і розумного господарювання є, зрозуміло втрата відчужених земель. Лише 10-15% їх знаходиться безпосередньо під кар'єрами. 50-60% цих земель – це відвали і хвостосховища, в якій йде сировина із вмістом заліза до 14-15%. Це так званий техногенний ресурс.

Техногенні родовища, що з'явились останні десятиріччя, є результатом інтенсивного розвитку добувної та переробної промисловості. Це скупчення мінеральної речовини на поверхні Землі або в гірничих виробках, що являють собою відходи гірничого, збагачувального, металургійного та інших виробництв і придатні за кількістю та якістю для промислового використання (це можливо з розвитком технології їх переробки і зміни економічних умов).

Для останніх десятиріч характерне зростання використання енергетичних і мінеральних ресурсів. При цьому створюється маса відходів, що суттєво впливає на екологічний стан окремих регіонів. Крім того, ці відходи можуть бути використані в майбутньому а частково і нині як додаткове джерело мінеральної сировини. Сумарний вміст корисних компонентів, що накопичуються техногенних родовищах за 20-30 років, дорівнює, а іноді і перевищує їх кількість у рудах, які щорічно видобуваються.

Таким чином, техногенні родовища є нічім іншим, як новим джерелом мінеральної сировини, яке виникло в результаті промислового виробництва. Такі родовища часто мають незвичайний мінеральний склад і можуть слугувати великим потенціальним джерелом різних видів корисних компонентів, зокрема рідкоземельних і благородних металів.

До техногенно-геохімічних систем належать штучні ґрунти (відвали гірничорудних підприємств, тверді відходи різних підприємств). Практичне використання цих ґрунтів можливе тільки на основі детального і ретельного вивчення їх властивостей і прогнозу техногенно-геохімічних процесів на період функціонування інженерних споруд.

Однак тільки для вилучення цінної сировини з уже накопиченого техногенного ресурсу знадобилось ціле сторіччя. Тим часом, за традиційних форм експлуатації родовища, коли порода транспортувалась у зовнішні відвали, тільки щорічний приріст вийнятої маси для ведення робіт збільшує ці складування в середньому на 140 млн. кубометрів. У такий спосіб з початку експлуатації родовища на Криворіжжі "зник" цілий район – 132 тисячі гектарів чорнозему. Один кар'єр здатен з'їсти його до 2-3 тисяч.

Глобальність проблеми збереження землі та раціоналізації самого видобутку й продиктувала необхідність пошуку та застосування нової методики ведення гірничих робіт.

Побудувавши наукові розробки на ґрунтовному оволодінні геомеханічними властивостями земної кори та гравітації ґрунтів, українські вчені-екологи і гірники, знайшли той ключ, який через управління гірничим масивом вивів їх на виробничу формулу трьох "Е": економічність, екологічність, ефективність.

Не лише старим нормативам – самій природі було кинуто виклик, коли з вуст вчених пролунала вперше пропозиція складувати розкривні породи та "хвости" не у віддалених відвалах, а безпосередньо в діючому кар'єрі. Подібне досі мало місце на відкритих розробках горизонтальних родовищ, однак на круто спадаючих пластах на це не зважувались ніде в світі.

Проте проведення дослідження стосовного напруженого стану гірничого масиву з вивченням його властивостей та запасу міцності бортів довели: це не тільки економічно і екологічно раціонально. Потрібно не тільки пересипати зняту "покрівлю" кар'єру з місця на місце, а заглибитись в основи геомеханіки. Тобто спочатку за допомогою такої розкривної маси вивести масив гірничих порід з метою їх гравітаційного переміщення зі стійкого стану, затим здійснити короткочасне переведення в граничний стан – і компенсувати наступним ослабленням. Це дає змогу вибрати законтурні ділянки і в цілому не потривожити сплячих порід.

Техногенні родовища є нічім іншим, як новим джерелом мінеральної сировини, яке виникло в результаті промислового виробництва. Такі родовища часто мають незвичайний мінеральний склад і можуть слугувати великим потенціальним джерелом різних видів корисних компонентів, зокрема рідкоземельних і благородних металів.

До техногенно-геохімічних систем належать штучні ґрунти (відвали гірничорудних підприємств, тверді відходи різних підприємств). Практичне використання цих ґрунтів можливе тільки на основі детального і ретельного вивчення їх властивостей і прогнозу техногенно-геохімічних процесів на період функціонування інженерних споруд.

На сьогодні на основі запропонованої методики напрацьовано вже цілий ряд нових технологій та їх елементів. Вони дали, зокрема, змогу відчутно поглибити повноту видобутку запасів руди, що раніше йшла у підпору бортів. Ефект тільки від цього впровадження склав за минулі роки понад 300 тисяч тонн мінеральної сировини, яка могла бути безнадійно втрачена. Отримана економія – 942 тисячи гривень. Сьогодні кути робочих кар'єрів змінені практично на всіх майданчиках відкритих розробок, в тому числі у Кривбасі та на Полтавському ГЗК, - де видобувається залізна руда, на Марганець кому та Орджонікідзевському марганцеворудних ГЗК, на Ільменитнорудному кар'єрі Вільно гірського ГМК. На кар'єрах Центрального, Новокриворізького та полтавського ГЗК оптимальною виявились технологія розробки уступів круто спадаючими шарами. На кар'єрі Південного та Марганець кого ГЗК для підвищення стійкості неробочих бортів на ділянках виходу м'яких порід було застосовано метод їх довантаження скельними та напівскельними розкривними породами з верхніх розкривних горизонтів.

За кожним таким впровадженням водночас і солідний екологічний "доважок". Так, реалізація технології по засипці виробленого простору глибоких кар'єрів розкривною породою на Новокриворізькому ГЗК допомогла повністю зберегти царину 44 приречених під поховання відвалами гектарів земель, ще 17 було рекультивовано і віддане під дачне будівництво. Водночас значної економії досягнуто від зменшення відстані транспортування породи у внутрішні відвали: автосамоскидами – майже на кілометр, залізничним транспортом – на всі 12. аналогічний підхід на Орджонікідзевському ГЗК допоміг зберегти у сільгоспобороті 250 гектарів землі, в Нікопольському басейні – розпочати прибортовий видобуток руди без розкриття розкривних порід, Марганець кому та Вільно гірському комбінатах – видобувати з мінімальними фінансовими втратами сотні тисяч тонн руди, яку за прийнятими раніше технологіями треба було списати "у підпору".

Подібних прикладів десятки. Загалом, загальний економічний ефект від впровадження маловідходних ресурсозберігаючих технологій на гірничих кар'єрах України що року становить не менше 120 млн.грн. Зараз згадані технології впроваджені на всіх гірничо-збагачувальних комбінатах держави і, попри раціоналізацію видобутку дають відчутний ефект у заощадженні електроенергії, зменшенні викидів пилу і газу в атмосферу. Збереження від порушення земель. Тільки в 1998 році їх було заощаджено 4,5 тис.га.

Кажучи про ефективність і економію слід виділити і найголовніше: в економіці України утверджується принцип цивілізованого ставлення до навколишнього середовища, який працює і на економіку, і безпосередньо на людину.

ЛИТЕРАТУРА

1. Конституция Украины. К., "Фемина", 1996. розд. XI.

2. Заставний ф.Д. География Украины. – Львов: Мир, 1994.

3. Поповкин в.А. Регионально - неурезанный подход в экономике. К.: Наук. думка.1993.

4. Размещение производительных сил. /за редакторша Е.П. Кочана.- К.:Вища шк., 1998. Розд. 3.

5. Размещение производительных сил. /за редакторша Ковалевского и ин.- К.:Либидь,1996,розд.8.

6. Социально-экономическая география Украины /пид ред.о.и.шаблия.- Львов: Свит,1995.

7. Экономика Украины. Журнал К.:"Преса Украины".

Loading...

 
 

Цікаве