WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Демографічна ситуація та її вплив на сільське розселення в Українських Карпатах - Реферат

Демографічна ситуація та її вплив на сільське розселення в Українських Карпатах - Реферат

На висоті понад 700 м розвиваються скотарство і вівчарство. У цьому поясі є мало великих сільських поселень; переважають невеликі тимчасові поселення пастухів та лісорубів, а також села, де налагоджена первинна обробка лісу. В 1959 р. тут проживало 11,3 % усього постійного сільського населення регіону, а в 2002 р. – 9,4 %. Сучасна економічна та демографічна ситуація в цій частині регіону дає підстави припустити, що сучасне сільське населення тяжіє до рівнинних територій і поступово опускається з гір у ті місця, де ліпші умови для життєдіяльності.

У класифікації сільських поселень за людністю виділяють динаміку їхніх типів. Для досліджуваного регіону переважними є села людністю до тисячі осіб. На цю групу сільських поселень припадає 60,0 % від усієї кількості сіл, на частку сіл людністю 1–3 тис. осіб – 31,3 %, а на поселення понад 5 тис. осіб – лише 1,7 %. Найбільша частка сільських населених пунктів з кількістю населення понад тисячу осіб у Тячівському, Хустському, Іршавському, Воловецькому, Косівському, Надвірнянському районах (по-над 50 % від кількості усіх сільських поселень). Найменше таких поселень у Великобе-резнянському, Перечинському, Воловецькому, Сколівському районах, де склалася дис-персна система розселення з дрібних сіл. Великі села, що розвиваються, можуть згодом набути нових соціально-економічних функцій і перетворитись у селища міського типу.

Середня щільність сільських поселень за досліджуваний період не змінилася. В регіоні вона коливається від 3,6 поселення на 100 км2 у гірських районах Закарпатської області до 5,8 поселення на 100 км2 у гірських районах Львівщини. Загалом же вона становить 4,1 сільського поселення на 100 км2.

Зміна кількості сільських населених пунктів спричиняє перегрупування поселень за типами населених пунктів з різною кількістю населення. Це відбувається внаслідок процесу зменшення людності та кількості дрібних і найдрібніших поселень (до 50 осіб, 50-100 осіб), "вимивання" проміжних типів і концентрації населення в тих сільських поселеннях, які зростають (понад 1000 мешканців). Отже, на структурні зміни в системі сільського розселення безпосередньо впливає динаміка кількості сільського населення.

З огляду на незначне збільшення кількості міських поселень завантаженість на один міський населений пункт сільськими жителями практично не змінилася. Цей показник становить 20,8 тис. осіб і коливається від 14,2 тис. осіб у гірських районах Львівщини до 25,2 тис. осіб у гірських районах Закарпатської області.

У гірських районах Українських Карпат виділяють два типи сільських поселень, в основі поділу яких є їхні функціональні особливості – сільськогосподарські та несільськогосподарські.

До сільськогосподарського типу поселень належать такі підтипи:

дисперсне (розсіяне)розселення одиничними дворами, що віддалені один від одного на певну відстань; часто вони представлені хуторами (Говерла Рахівського району, Береги Міжгірського району);

рівномірне розселення, що характерне для районів зі сприятливими природними умовами. Населені пункти розміщені вздовж річок, де родючіші ґрунти. Розмір поселень відрізняється досить суттєво: переважають дрібні, трапляються і великі, що виконують поряд з сільськогосподарськими ще й організаційно-господарські або адміністративні функції (Космач, Корчин, Нижнє і Верхнє Синьовидне та ін.);

зосереджене розселення, що вирізняється лінійним малюнком; сільські населені пункти розміщені уздовж річкової долини, шосе, залізничної колії. Цей тип розселення відображає історію освоєння і заселення території, коли освоєння простору відбувалося під час будівництва шляхів сполучення, а згодом і розвитку сільськогосподарського будівництва (Коростів, Довге).

Серед несільськогосподарського типу сільських поселень значно виділяються лісопромислові пункти, а також ті, що обслуговують транспортні шляхи, рекреаційно-туристичні поселення (Лавочне, Скотарське).

Подальше вдосконалення типів сільського розселення неможливе без запровадження низки заходів, пов'язаних з підвищенням рівня економічного, соціального розвитку, а також інженерної та транспортної інфраструктури поселень, розширення сфери прикладання праці.

Отже, в сільській місцевості Українських Карпат простежується погіршення демографічної ситуації, що безпосередньо впливає на сільське розселення регіону через зменшення людності поселень, "вимивання" окремих груп сільських населених пунктів, зміну ієрархії сіл у гірському регіоні. Зміни в кількості та структурі сільського населення й особливості його розміщення позначаються на соціально-економічному розвитку карпатського села і свідчать про необхідність вдосконалення демографічної політики. Головна мета вдосконалення демографічних процесів – формування такого режиму відтворення населення, який був би найсприятливішим щодо соціально-економічного

розвитку села і регіону в цілому. В Українських Карпатах є великі можливості для розвитку туризму, зимових видів спорту, оздоровчої та рекреаційної діяльності. Поступове розширення й удосконалення туристично-рекреаційного комплексу, галузей, що його обслуговують, визначатимуть головний напрям спеціалізації Карпатського регіону, а також сприятимуть вирішенню складних проблем зайнятості населення в гірських і передгірських районах.

Використана література

  1. Державна статистична звітність: звіти про питому вагу різних груп населення в загальній чисельності відповідного розрізу (в %). Форма РН-5 (на 1.01.2002 по Вижницькому та Путильському районах).– Чернівці: Облстатуправління, 2003.

  2. Динаміка чисельності населення Івано-Франківської області за період 1990-2000 рр.: Статистичний бюлетень.– Івано-Франківськ: Обласне управління статистики, 2001. – 91 с.

  3. Динаміка чисельності населення Львівської області за період 1989-1999 рр.: Статистичний бюлетень.– Львів: Обласне управління статистики, 1999. – 120 с.

  4. Концепція соціально-економічного розвитку Карпатського регіону / За ред. В.С. Кравціва. – Львів: 1994.– 60 с.

  5. Крисанов Д. Динаміка сільського розселення і проблеми регулювання розселенського процесу // Економіка Рад. України. – 1991. – № 11. – С. 19-27.

  6. Паньків Н.М. Динаміка чисельності населення Закарпатської області за післявоєнний період (1959– 1999 рр.) // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. – 1998. – Вип. 21. – С. 180–184.

  7. Українське село: проблеми і перспективи / Л.О. Шепотько, І.В. Прокопа, Д.Ф. Крисанов та інші; За ред. Л.О. Шепотька. – К., 1991.– 240 с.

Loading...

 
 

Цікаве