WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Статево-вікова структура населення українсько-польського пограниччя - Реферат

Статево-вікова структура населення українсько-польського пограниччя - Реферат

Стосовно територіальних особливостей статево-вікової структури населення регіону зазначимо, що найстарішою вона є у таких адміністративних районах Львівщини, як Перемишлянський, де частка осіб пенсійного віку із загальної кількості населення становить 30,6 %, Жидачівський – 29,6, Мостиський – 25,2, а питома частка дітей – 16,4, 16,4, 18,8 % (рис. 3). Решта районів Львівщини також мають високу частку населення в пенсійному віці (від 21,0 до 24,9 %). Дещо ліпша статево-вікова структура населення склалась у Дрогобицькому та Яворівському районах, де даний показник становить 17,9 і 18,8 %. У районах Волині частка осіб у похилому віці коливається від 19,6 до 28,0 %. Найнижчий показник виявлено лише у Маневицькому районі – 13,7 %. Зокрема, у Львівській області ця структура населення сформована дещо ліпше порівняно із Волинською, оскільки вона більше урбанізована й мала більший міграційний приплив. Зазначимо, що найсприятливіша з погляду формування трудових ресурсів є вікова структура індустріально-аграрних районів погранниччя з високою часткою міського населення. В аграрних районах питома частка працездатного населення значно нижча.

Рис. 3. Демографічне навантаження та розподіл населення за статтю і віком у 2002 р. Демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного населення непрацездатними: 1 – 0–47;

2 – 438571; 3 – 572697; 4698738; 5739–886.

Привертають увагу відмінності щодо статево-вікової структури населення серед типів поселень. Найбільше постаріння простежується серед сільського населення, зокрема, у центральних районах Волині, східних та карпатських районах Львівщини, де питома частка дітей у віці до 14 років у середньому становить 15,3 %, а людей пенсійного віку – 33,6 % (див. рис. 3). Відповідно, для цих районів характерне най-

більше "навантаження" непрацездатними на 1 000 працездатних. Наприклад, у Турків-ському районі на 1 000 осіб працездатного віку припадає 1 217 непрацездатних, у Пере-мишлянському – 1 015, у Яворівському – 1 023, у Турійському – 974, у Ковельському – 931. Порівняно ліпша статево-вікова структура населення характерна для Дрогобицького, Городоцького, Пустомитівського, Жовківського, Сокальського, Камінь-Каширського та Любешівського районів, що зумовлено більшою часткою людей працездатного віку. Отож, у структурі сільських мешканців районів пограниччя простежуються більші відсоткові значення, характерні як для населення допрацездатного, так і старшого від працездатного віку.

Щодо статево-вікової структури міського населення з погляду питомої частки працездатного населення та його „навантаження" непрацездатними, то найгірша вона у південних районах Волинської та Львівської областей (див. рис. 3). Динаміка показників, що характеризують цю структуру міського населення, в усіх районах пограниччя відображає її погіршення. Статево-вікова структура населення відмінна у різних категоріях міських поселень. Найсприятлівіша вона у великих містах – обласних центрах, які виділяються серед середніх та малих міст і селищ міського типу дещо більшим притоком мігрантів. Зокрема, у Львові та Луцьку вища частка населення у віці 15–59 років відповідно, 67,7 і 69,1 %.

З огляду на це, у прогнозному варіанті можна зазначити, що вікова структура населення надалі старітиме головно внаслідок старіння міського населення, що пов'язано з низькими показниками народжуваності в недалекому минулому та й сьогоденні.

Зазначимо, що у регіоні, як і в Україні загалом, є статеві диспропорції. Питома частка чоловіків становить 47,3 %, а питома частка жінок – 52,7 %. За кількістю жіноче населення переважає чоловіче на 198,5 тис. осіб. Особливо негативні демографічні наслідки мають кількісні невідповідності у дитячих вікових групах до 14 років, в яких частка чоловічої та жіночої статті становить 66,2 і 33,8 %, у молодих вікових групах 15–29 (66,2 і 33,8 %), 30–37 (66,5 і 33,5 %) років, у яких кількість чоловіків у 1,9 раза, або на 252,5 тис. осіб перевищує кількість жінок (див. рис. 1). Відповідні диспропорції склалися і в областях регіону. Негативний прояв полягає в тому, що за такого дисбалансу виникає менша кількість подружніх пар, яка могла б утворитись, та, відповідно, менша кількість дітей, які могли б народитись серед осіб цих вікових груп, якщо б не було статевої диспропорції. Відповідні диспропорції також простежуються серед міського та сільського населення регіону, хоча кількісне переважання сільських чоловіків над сільськими жінками є до 49-річного віку, тоді, як у містах до 26-річного. На 1 000 жінок, що перебувають у репродуктивному віці (18–30 років) пересічно при-падає 1 047 чоловіків, у міських поселеннях співвідношення жіночого і чоловічого насе-лення становить 1000 : 1030, у сільській місцевості – 1000 : 1073. Як бачимо, найменше жінок серед найактивнішої дітородної частини зафіксовано у селах. Головна причина зменшення кількості жінок цієї вікової групи – інтенсивний міграційний відплив, зумовлений виробничим та соціальним перевантаженням сільських жінок.

Також досить велика різниця у співвідношенні населення за статтю характерна для вікових груп, у яких із великим відривом кількісно переважають жінки, і цей відрив збільшується із кожним наступним (старшим за віком) роком. Більше переважання жінок над кількістю чоловіків сформувалось у сільській місцевості. Ми можемо спостерігати, що чим старіше населення, тим більше кількісне переважання жінок над

чоловіками. Цей факт пояснюють вищим показником смертності чоловічого населення порівняно з жіночим, починаючи з 20-річного віку [6].

Отже, сучасну статево-вікову структуру населення регіону характеризує постаріння населення. Звуження основи вікової піраміди є та буде (у разі збереження теперішніх демографічних процесів) пов'язане не лише зі зменшенням кількості населення у близькому майбутньому, а з подальшим "розширеним" процесом старіння населення.

Використана література

  1. Демографічна криза в Україні. Проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / За ред. В. Стешенко. – К., 2001. – 560 с.

  2. Народонаселение: Энциклопед. словарь. – М.: Большая Росс. энциклопедия, 1994. – С. 112–113.

  3. Населення Волинської області в 2002 році: Демограф. щорічник – Луцьк, 2003. – 80 с.

  4. Пирожков С.И. Демографические процессы и возрастная структура населения. – М.: Статистика, 1976. – 136 с.

  5. Прицюк Н. Міграційні процеси населення українсько-польського пограниччя // Наук. зап. Терноп. ун-ту. Сер. географія. 2004. № 1. С. 50–55.

  6. Прицюк Н. Смертність населення українсько - польського пограниччя // Наук. зап. Терноп. ун-ту. Сер. географія. 2003. № 2. С. 64–70.

  7. Розподіл постійного населення за статтю і віком на 1 січня 2003 року: Статист. зб. К., 2003. – 423 с.

  8. Россет Эдвард. Продолжительность человеческой жизни. – М.: Прогресс, 1981. – 383 с.

  9. Рубліков А. Деякі тенденції демографічних процесів у сільській місцевості Карпатського регіону України // Демограф. дослідження. К., 1998. Вип. 20. С. 182–193.

  10. Сови Альфред. Старение населения и продление жизни // Методы демографических исследований. – М.: Статистика, 1969. – 134 с.

  11. Чисельність населення Львівської області на 1 січня 2003 року. – Львів, 2003 – 50 с.

Loading...

 
 

Цікаве