WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Оцінка роботи легкої промисловості як складової частини виробничої сфери регіону (Рівненська область) - Реферат

Оцінка роботи легкої промисловості як складової частини виробничої сфери регіону (Рівненська область) - Реферат

Разом з тим на сьогоднішній день у Митному тарифі України на товари і продукцію, які ввозяться на митну територію України, діють специфічні ставки ввізного мита, а також ставки на однорідні товари із значною диференціацією, що спонукає суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності зловживати класифікацією товарів, занижувати митну вартість та ухилятись від сплати податків у повному обсязі.

Протиправній діяльності сприяють насамперед високі ставки ввізного мита. Практично кожна ставка ввізного мита, яка перевищує 10-15% митної вартості, робить імпорт неефективним і в разі попиту на цю продукцію на ринку провокує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності до пошуку схем ввезення які не передбачають сплату ввізного мита. Така продукція на національному ринку є більш конкурентоспроможною, ніж аналогічна продукція національного походження. У зв'язку з цим зниження ставок ввізного мита створить належні умови для діяльності на національних ринках, усуне передумови для нелегального імпорту та переорієнтує товаропотоки в легальний обіг.

З метою усунення надмірної диференціації ставок ввізного мита на окремі товари та переорієнтації тіньових товарних потоків у легальний імпорт, а також в рамках Програми уряду "Котрабанді-стоп" Верховною Радою України прийнято Закон України [8], згідно з яким ставки ввізного мита на готові товари легкої промисловості (одяг і взуття) знижені. І результатом цього стало збільшення офіційного ввезення товарів легкої промисловості за 5 місяців 2005 року на 60%.

З метою стимулювання вітчизняного товаровиробника та забезпечення рівних конкурентних умов Українською асоціацією підприємств легкої промисловості розроблено та внесено на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону "Про внесення змін до Митного тарифу України", яким передбачається значне зниження ставок ввізного мита на сировину і матеріали, барвники, текстильно-допоміжні речовини та окремі види обладнання, які в Україні не виробляються.

У зв'язку з приєднанням України до Світової організації торгівлі зміни ставок ввізного мита здійснюються відповідно до вимог Указу Президента України "Про концепцію трансформації митного тарифу України на 1996 — 2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ, як базових зобов'язань України по зниженню тарифів.

Протилежна точка зору належить безпосередньо виробникам швейно-текстильної, шкіряно-взуттєвої та фарфорової галузей. Песимістичні аргументи базуються на наступному:

  1. Застаріла матеріально-технічна база підприємств, зношене від 50 до 90% та морально застаріле основне технологічне устаткування, особливо у текстильній промисловості.

  2. Діюча фіскальна система оподаткування не стимулює залучення коштів у розвиток галузі.

3. Скасовано навіть такий мізерний привілей як звільнення від оподаткування тимчасово ввезеного устаткування для підприємств, які працюють на умовах переробки давальницької сировини. В умовах відсутності обігових коштів підприємства не мають можливості переоснащувати виробництво, тому іноземні партнери змушені передавати у тимчасове користування окремі види обладнання на час виконання певних видів

4. Загострення проблеми збуту готових виробів. Легка промисловість, як жодна з інших галузей промисловості, працює за надзвичайно несприятливих умов внутрішнього ринку, що обумовлено експансією імпортних товарів, яка набула загрозливих розмірів (контрабанда, заниження ставки мита та митної вартості). Аналіз економічних чинників, які впливають на конкурентоспроможність вітчизняних товарів показує, що підприємства фактично працюють за умов світових цін на сировину, матеріали та устаткування, які формують 65-80% собівартості продукції, витрати на оплату праці становлять 10-20%. За цих умов вітчизняні підприємства практично не мають можливості реалізувати свою продукцію за рентабельною ціною, оскільки імпортер при ввезенні товару з країни походження отримує компенсацію з ПДВ на повну вартість, а при ввезенні його в Україну ПДВ сплачується із заниженої митної вартості Таким чином, імпортер отримує пільги і створює недобросовісну цінову конкуренцію вітчизняним товарам. Розрахунки свідчать, що в результаті нерівних конкурентних умов частка товарів вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку складає по основних групах товарів від 4 до 47%. При цьому виробничі потужності підприємств легкої промисловості використовуються на 15-60%. В результаті, засилля на внутрішньому ринку імпортних товарів змусило більше 90% вітчизняних швейних підприємств перейти на роботу за давальницькою схемою.

5. Збільшення поставок вітчизняної продукції легкої промисловості на експорт є проблематичним. Світовий ринок також відчуває засилля китайських товарів. Тому США і Туреччина вже зараз змушені застосовувати запобіжні заходи проти Китаю; подібних заходів вимагають підприємці від Євросоюзу.

6. Відсутність в Україні сировинної бази для виробництва продукції легкої промисловості як сільськогосподарського виробництва (бавовна, вовна), так і сучасних видів хімічних волокон і ниток, а також загрозливе зменшення шкіряної сировини, що пов'язане із щорічним зменшенням поголів'я великої рогатої худоби та значним збільшенням її експорту, який на сьогодні становить майже 50% заготівлі [7].

ВИСНОВОК

Отже легка промисловість це комплексна галузь, яка об'єднує декілька підгалузей. Її продукція йде як на забезпечення потреб населення так і на забезпечення деталями інших галузей промисловості. Тісно співпрацює легка промисловість з хімічною галуззю. Найважливішим фактором для забезпечення роботи підприємств ЛП є сировина. Відсутність сировини відіграла суттєву роль у занепаді вітчизняної ЛП. Наступною проблемою для розвитку галузі є контрабанда, яка, в свою чергу, є причиною недосконалої митної політики держави.

Зараз Українська ЛП переживає тяжкий період, але через високу мобільність галузі вона все одно лишається перспективною для розвитку. Для деяких держав СНД саме ЛП дала поштових для переродження і розвитку усіх інших галузей промисловості, яка залишилась у спадок від СРСР.

Можливими шляхами вирішення проблем у ЛП є підтримка з боку держави національного виробника і залучення інвесторів, перегляд законодавства, яке регулює діяльність у галузі, і, найперше, податкової політики. Встановлення пільгових податків для підприємств галузі дозволить залучити необхідні кошти для нарощування виробництва.

На рахунок вступу до СОТ наслідки для легкої промисловості будуть як позитивні так і негативні. Основним негативним наслідком є різке збільшення конкуренції, позитивним – здешевлення імпорту сировини для підприємств.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Український географічний журнал// 2007. – №3. – ст.27.

  2. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л.Л., Горленко І.О., Євтушенко Г.І. – К., 2000. – 264 с.

  3. Якель Р. Важкі "пасиви" легкої промисловості [електронний ресурс]// Дзеркало тижня. – 2008. – № 30(709). – режим доступу: http://www.dt.ua/2000/3993/63755/

  4. На даху найпотужнішого у Європі льонокомбінату тепер ростуть дерева, а подекуди падають перемички [електронний ресурс]// ЗІК. – 11.09. 2006р. – режим доступу: http://zik.com.ua/ua/news/2006/09/11/48948

  5. ОЛЬХОВИК О. Надія вмирає останньою! [електронний ресурс] // Рівне ракурс. – 2007. – №295. – режим доступу: http://www.rakurs.rovno.ua/info.php?id=3504

  6. Видавничий дім ОГО,№146, 10 Липня 2008, Наталія НИРКОВА, http://www.ogo.ua/archive/2008-07-10/site/25847

  7. Заморко Т. Інтеграція до СОТ – наслідки для ЛП // Маркетинг в Україні. – 2005. – №4. – с31-36.

  8. Закон України №2470 від 15 березня 2005 року "Про внесення зміндо Митного тарифу України"

  9. Статистичний щорічник Рівненщина 2007/ Державний комітет статистики України; Ред. О.Г. Осауленко. – Рівне 2007. – 502с.

  10. Статистична інформації по Україні [електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

Loading...

 
 

Цікаве