WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Оцінка роботи легкої промисловості як складової частини виробничої сфери регіону (Рівненська область) - Реферат

Оцінка роботи легкої промисловості як складової частини виробничої сфери регіону (Рівненська область) - Реферат

Вибір саме цього часового періоду для аналізу обумовлений тим, що до 2000 року розвиток обсягів виробництва ЛП характеризується скороченням за усіма видами продукції. Найбільше скорочення обсягів виробництва відбулося в період 1990-1995 роки: сукупне виробництво товарів легкої промисловості скоротилось за окремими підгалузями більш ніж в 10 разів, поступове гальмування темпів скорочення спостерігається до 2000 року, починаючи з якого за деякими підгалузями спостерігається зростання що відображено у високих індексах обсягів виробництва продукції у 2001 році. Після 2001 року відбувається зменшення обсягів виробництва, з поступовою його стабілізацією. У 2007 році значно скоротились обсяги текстильного виробництва. Умовний "Пік" виробництва легкої промисловості у рівненській області припадає на 2004 рік, що зумовлено передусім приходом інвестора до колишнього гіганту легкої промисловості "Рівненський льонокомбінат" і запуск його виробництва.

Проаналізуємо структуру виробництва ЛП за групами товарів порівнюючи показники із рівнем виробництва 1990 і 1995 років.

Таблиця 2

Аналіз обсягів виробництва продукції ЛП за групами товарів

1990

1995

2003

2004

2005

2006

2007

2007/1990 %

Тканини, млн. м2

1210

169

76,3

108

114

99,9

114

9,421488

Трикотаж, тис. шт.

351000

27000

3803

4666

4452

5926

4174

1,189174

Вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного в'язання, млн. пар

443

119

43,3

51,4

55,5

53,8

60,3

13,61174

Взуття, млн. пар

196

20,6

20,3

21,7

20,5

21,2

22,5

11,47959

Ковдри та пледи, тис. шт.

---

---

73

117

108

328

366

Білизна постільна тис.шт.

---

---

74

176

223

411

282

Светри, джемпери, пуловери, жилети та аналогічні вироби машинного чи ручного в'язання, тис. шт.

---

---

6324

5029

4964

4753

3849

Куртки теплі типу "анорак" (включаючи лижні), плащі та куртки вітрозахисні та вироби аналогічні чоловічі та хлопчачі,

---

---

0,7

4,4

10

36,3

48,7

Власне, показники в таблиці говорять самі за себе, таке падіння обсягів виробництва відбулося за вже згаданими вище причинами. Якщо ж відкинути показники 90-х років, то в цілому ситуація не така вже й катастрофічна, поступово зростають обсяги виробництва, реалізації продукції у відпускних цінах підприємств ЛП у 2007 році склала 319910,3грн. Загалом, поступово, вітчизняна легка промисловість виходить з кризового стану, хоча сподіватись на доведення обсягів виробництво до союзних показників марно, та й чи варто? Вагоме значення у сучасній ЛП відіграє таке поняття як мода, масове виробництво однотипного одягу лишилось в минулому, ринкові умови вимагають від підприємств промисловості виготовляти широкий асортимент різноманітних і унікальних товарів. На перше місце виходить якісь і споживчі особливості продукції а не обсяги виробництва.

Оскільки на теренах рівненської області легка промисловість була представлена в основному льонокомбінатом, ми пропонуємо провести дослідження його діяльності за часів незалежної України.

Наприкінці дев'яностих льонарська галузь стала занепадати, один за одним зупинялися переробні підприємства (в нашій області з десяти льонозаводів залишився один у Сарнах, який сьогодні не працює). Сировину на підприємство завозили не лише з Рівненщини, де працювало десять льонозаводів, а й з багатьох інших областей. Водночас почався занепад текстильних підприємств. Держава перестала дотувати виробництво довгунця. Тому переробники змушені були працювати на завізній закордонній сировині. І ще один наслідок: простирадло, виробництва Рівненського льонокомбінату, стало коштувало в Рівному дорожче, аніж турецьке, завезене з оптового ринку Чернівців[4]. Приватизацію комбінату, за оцінкою місцевих аналітиків, було проведено за схемою "заглушити конкурента". Рівненський льонокомбінат, який славився на весь світ своєю продукцією, був вимушений на чотири роки зупинити виробництво.

Від банкрутства комбінат врятував ТзОВ "Лінен Фореве". Саме ця фірма у 2003 році взяла в оренду виробничі потужності ВАТ "Рівнельон", що є правонаступником Рівненського льонокомбінату. За чотири роки інвестори вклали у відродження зупиненого текстильного гіганта понад три мільйони доларів. Було створено 850 нових робочих місць, проведено ремонт та відновлення технологічного устаткування, теплових та енергетичних комунікацій, технологічних процесів по виробництву пряжі та тканин. У 2006 році обсяг виробництва технічних тканин становить 180 тис. кв.м, побутових - 80 тис. кв.м., 54 артикули нараховує асортимент тканин. А це - брезентові парусини, тканини білі гладкофарбовані та жакардові, скатеркові, рушникові, платтяні та сорочечні тканини, штучні вироби: півковдри, наволочки, рушнички, серветки, скатертини з серветками [5]. Тобто загалом справи йшли не погано. Але поступово виробництво скорочується: судові процеси по визнанню льонокомбінату банкрутом гальмують виробництво, підривають довіру до підприємства, а також є кілька організацій, які мають бажання виступити санаторами.

Завершились судові процеси, і як результат: конкурс з продажу ВАТ „Рівнельон" проведено 9 квітня 2008 року, в Рівному. Стартова ціна льонокомбінату становила 19 мільйонів гривень. Остаточною виявилася 24 мільйони. Її запропонував бізнесмен з Хмельницького Олег Червонюк.

За три місяці після придбання майнового комплексу ВАТ "Рівнельон" новий власник колишнього промислового гіганта — бізнесмен з Хмельницького Олег ЧЕРВОНЮК — продовжує випуск технічних тканин та розпочав ремонт приміщень. Він вже виплатив сплатив усю суму і виконав усі поставлені до нього вимоги. Зараз льонокомбінат працює на сировині з Узбекистану та Індії, власного льону на Україні не вистачить навіть що б забезпечити виробництво брезенту. Планується засівати площі льоном на Рівненщині або в інших областях. Серйозною перешкодою для розвитку льонокомбінату Олег Червонюк вважає контрабанду [6].

  1. Наслідки для ЛП від вступу до СОТ

Стосовно наслідків для української ЛП від вступу до СОТ є дві протилежні точки зору. Перша (оптимістична): міністерство економіки та з питань європейської інтеграції стверджує, що легка промисловість є прикладом галузі, яка зазнає виключно позитивний вплив вступу України до СОТ, Так, членство України в СОТ забезпечуватиме:

  • зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і вигідне збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

  • вирішення проблеми застосування дискримінаційних антидемпінгових торговельно-обмежувальних заходів як до українських товарів, так і до імпортованих в Україну;

• збільшення іноземних інвестицій у галузь, що дасть можливість оновити обладнання і технологи виробництва товарів легкої промисловості [7].

Протягом 1996 — 1998 років ставки ввізного мита на продукцію легкої промисловості двічі підвищувалися: спочатку з 11 до 13,8%, а потім і до 19%, При цьому за цей період спостерігалося незначне збільшення імпорту — на 11%.

У подальшому ставка ввізного мита поступово зменшувалася і дійшли до позначки 8 відсотків, що пов'язано з підписанням у 2000 році нової угоди між Україною та Європейським співтовариством про торгівлю текстильною продукцією. При цьому обсяги імпорту збільшилися за період 1999- 2001 років на 36 %. Відповідно до тарифної пропозиції України ставки мита на продукцію легкої промисловості мають бути зменшені з 6,35 до 5,97%.

Loading...

 
 

Цікаве