WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Людський ресурс як основа добробуту держави - Реферат

Людський ресурс як основа добробуту держави - Реферат

Реферат на тему:

Людський ресурс як основа добробуту держави

Ресурси суспільства є об'єктивною основою реалізації цілей соціально-економічного розвитку, і разом з тим вони піддаються цілеспрямованій зміні, виходячи їх поставлених цілей. Тому цілі і ресурси утворюють нерозривну єдність, цілісний об'єкт прогнозування соціально-економічного розвитку. Ресурсний потенціал в істотній мірі визначає здатність економіки виробляти товари і послуги для задоволення кінцевого попиту.

На даному етапі пошуку шляхів економічного зростання пропонуються різні концепції і сценарії виходу української економіки з кризи. Різний набір чинників, що визначають стійке економічне зростання. При всій різниці і навіть суперечності підходів до визначення шляхів економічного зростання є одне безумовне правило: в України є величезний ресурсний потенціал і є можливості для забезпечення економічного зростання.

В даний час Україна припинила падіння виробництва і робить кроки економічного зростання. Складність подальшого розвитку полягає в доданні йому стійкості. Тому важливо проаналізувати ресурсний потенціал економічного зростання, проаналізувати основні чинники економічного зростання. Одним з таких базових чинників є потенціал людських ресурсів.

Численні дослідження показують, що в сучасному суспільстві рівень розвитку техніки і технології настільки високі, що неможливо одержати значну перевагу на ринку тільки за їх рахунок. Необхідно залучати могутніший і перспективніший ресурс, яким виступає людина, що володіє величезним потенціалом і має здібність до саморозвитку.

Підвищена увага та усвідомлення необхідності людського капіталу і його всестороннього розвитку припав на 70-і роки ХХ століття. Відбулася переоцінка рушійних сил економіки – людський чинник висувається на перший план і виникає теорія людського капіталу, розроблена американським економістом Р. Беккером. У даній теорії людський капітал є основною умовою людського зростання; людський капітал відмінний від фізичного за ступенем ліквідності: він не відокремлюється від його носія – живої особи; вкладення в людський капітал дають досить значний за обсягом, тривалий за часом інтегральний за характером економічний і соціальний ефект.

Якщо проводити аналіз джерел економічного зростання в масштабах економіки держави, то маємо наступні дані: 2,1% економічного зростання забезпечується за рахунок підвищення рівня освіти працівників і зростання якості робочої сили, 0,4% зростання за рахунок зростання населення, 0,5% - за рахунок збільшення капіталу [1]. Ці дані свідчать про те, що саме якість людських ресурсів вже сьогодні визначає конкурентні переваги і забезпечує перспективи розвитку окремих фірм, національних економік і світового господарства в цілому.

Роль людського капіталу в суспільному виробництві має дві сторони:

- людина розглядається в рамках виробничої системи як важливий елемент процесу виробництва і управління;

- людина як головний суб'єкт управління, як особа з потребами, мотивами, цінностями, відносинами.

Державна політика, спрямована на зростання національного господарства, повинна розглядати персонал як ресурс і включати наступні напрями [2]:

- персоналізація і індивідуальний підхід до всіх працівників, який здійснюється в межах поєднання інтересу фірми і працівника;

- усвідомлення проблеми дефіциту кваліфікованого і висококваліфікованого персоналу, що приводить до конкурентної боротьби за знання, навики, здібності на ринку праці;

- перехід до управління персоналом означає відхід від уявлень про персонал як безкоштовний капітал, освоєння якого не вимагає ні фінансових, ні трудових, ні організаційних, ні тимчасових витрат і інших витрат з боку працедавця.

Сучасні вимоги конкурентної боротьби держав в умовах процесу глобалізації світової економіки, створюють жорсткі умови для рівня якості соціальної сфери в рамках окремих держав. Історичний досвід розвитку людства підтверджує, що в цьому конкурентному змаганні лідирують нації не тільки з високо розвиненою економікою, але і в першу чергу, з високим рівнем розвитку власного людського потенціалу.

Література:

  1. Соціальна захищеність населення України / О.Ф. Новикова, О.Г. Осауленко, І.В. Калачева та ін.. – Донецьк; Київ: ІЕП НАН України, Держкомстат України, 2001. – 360 с.

  2. Комаров М.А., Романов А.Н., Максимцов М.М., Одегов Ю.Г., Фигурнова Н.П., Эскиндаров М.А. Ресурсный потенциал экономического роста. – М.: Изд. Дом. "Путь России"; ЗАО "Издательский дом "Экономическая литература"", 2002. – 568 с.

  3. Государственное регулирование рыночной экономики. – М.: Издательский дом "Путь России"; ЗАО ""Издательский дом "Экономическая литература"", 2002. – 590 с.

Loading...

 
 

Цікаве