WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Особливості формування моделі розвитку промислового комплексу регіону - Реферат

Особливості формування моделі розвитку промислового комплексу регіону - Реферат

Реферат на тему:

Особливості формування моделі розвитку промислового комплексу регіону

Промисловий комплекс України формувався в умовах централізованого управління економікою за часів Радянського Союзу, політика розвитку якого мала директивний характер та була спрямована на збільшення об'ємів виробництва у той час як якість продукції, у тому чи іншому ступені, погіршувалась. Все це призвело до втрати конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.

У теперішній час, у час отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, очевидним є поєднання ринкової спрямованості економіки з державними важелями управління, які базуються на індикативному плануванні розвитку промислового комплексу. При цьому першою необхідною умовою витупає розвиток промислового комплексу на основі чітко розробленої стратегії промислової політики.

Промислова політика України, як свідчить досвід провідних країн світу (Америки, Європи, Японії) повинна бути перспективною, тобто зорієнтированою на розвиток високотехнологічних галузей, створення нових робочих місць та підвищення конкурентоздатності на світових ринках.

Концепція державної промислової політики закріплена законодавчо Указом Президента України „Про Концепцію державної промислової політики" від 12 лютого 2003 року, де державна промислова політика є „важливою складовою загальнодержавної політики. Вона спрямована на досягнення промисловістю якісно нового рівня розвитку, посилення промислового потенціалу держави, задоволення потреб населення, зростання обсягів виробництва і підвищення конкурентоспроможності промислової продукції". Одним з основних напрямків визначається регіональна промислова політика, яка спрямована на зменшення територіальних диспропорцій, у тому числі відновлення і розвиток промислового потенціалу в депресивних регіонах і малих містах; узгодження із загальнодержавними пріоритетами потреб формування регіональних і міжрегіональних промислових комплексів, створюваних для розв'язання соціально-економічних, екологічних та інших проблем регіонів; розвиток міжрегіональної виробничої кооперації.

Задля досягнення позитивного економічного ефекту від впровадження промислової політики, державі необхідно використовувати моделі промислової політики [1, 2], які будуть позитивно впливати на розвиток промислового комплексу. Їх можна згрупувати за формами, методами та типами.

Моделі промислової політики за формами поділяються на експортоорієнтовану модель, сутність якої полягає у всілякому заохоченні виробництв, орієнтованих на експорт своєї продукції, модель імпортозаміщення яка представляє собою стратегію забезпечення внутрішнього ринку на основі розвитку національного виробництва, та інноваційну модель розвитку промислового комплексу в основі якої лежить процес економічного розвитку країни, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що опирається на новітні тенденції технологічного й суспільного розвитку з використанням високотехнологічного й капіталомісткого виробництва..

Перш ніж вирішувати, яку з моделей застосовувати, державі головне визначитися з напрямками розвитку промислового комплексу. На нашу думку, оптимальним варіантом буде поєднання позитивних сторін експортоорієнтованої моделі (поліпшення конкурентноздатності національної промисловості, участь у міжнародному поділі праці та інше) з позитивними якостями імпортозаміщувальної моделі промислової політики (задоволення внутрішнього попиту, стабільна зайнятість населення і інше) на основі інноваційного розвитку надасть економіці країни позитивний ефект та необхідний поштовх росту розвитку промислового комплексу і як результат - ріст добробуту населення.

За методами промислова політика включає конкурентну модель розвитку промислового комплексу та протекціоністську модель розвитку промислового комплексу.

Конкурентна модель розвитку в галузі промисловості розуміється як сукупність заходів зі створення й підтримці в макроекономіці умов для успішного функціонування вільного ринку, включаючи питання трансформації власності, приватизації виробництва. Інша концепція передбачає відоме обмеження волі дії ринкових сил, певний протекціонізм стосовно національної промисловості, державне регулювання виробництва в загальнонаціональних інтересах.

Розділова лінія між цими концепціями пролягає в питанні про те, чи дозволено державі попереджати й відповідно регулювати хід економічних процесів у виробництві, визначати його структуру або в найкращому разі лише контролювати соціальні наслідки промислового розвитку.

За типами моделі промислової політики розподіляються на селективну та загальносистемну.

Сутність селективної моделі розвитку промислового комплексу складається в створенні загальних умов, які сприяють розвитку промисловості по горизонталі. Вона рівномірно впливає на усіх суб'єктів ринку (галузь, регіон, корпорація), формуючи економічну та інституціональну організаційну та правову середу їх активності.

Загальносистемна модель розвитку промислового комплексу виступає як цілеспрямований вплив на визначені групи суб'єктів ринку (підприємства, окремі види виробництва, цілі галузі або регіони). Її дія спрямована по вертикалі, починаючи з центру і закінчуючи підприємством.

Таким чином, промислова політика являється складовою частиною економічної політики регіону і має стратегічною ціллю створення багатогалузевого, високотехнологічного, конкурентоспроможного, високоефективного національного промислового комплексу. Регіональна промислова політика сприяє раціональному розміщенню промислового виробництва, вирівнюванню промислового потенціалу регіонів, комплексному використанню ресурсів промислового росту, ефективній регіональній організації промислового виробництва, вирішенню територіальних екологічних проблем та зміцненню всієї економіки держави. Для досягнення позитивного економічного ефекту від впровадження промислової політики, державі необхідно використовувати моделі промислової політики, які поділяються за формами, методами та типами напрямків діяльності промислових підприємств, що будуть позитивно впливати на розвиток промислового комплексу. Так, для розвитку промисловості Донецької області необхідним є застосування експортоорієнтованої моделі, оскільки в даному регіоні, в більшому ступені, зосереджене виробництво продукції промислово-технічного призначення, у той час як для західних регіонів України необхідно використовувати модель імпортозаміщення, тому що дані області спеціалізуються на виробництві товарів народного споживання, що так необхідні споживачам усередині країни. При впровадженні даних моделей необхідна лібералізація економіки, із застосуванням захисних мір національного виробника. І завершальним етапом виступає розвиток промислового комплексу на кластерній основі, що включає елементи як селективної, так і загальносистемної моделей промислової політики. Виходячи з вищенаведеного, оптимальним варіантом буде сполучення позитивних сторін запропонованих моделей, що і приведуть до необхідного поштовху росту розвитку регіонального промислового комплексу.

Література:

  1. Теоретические аспекты промышленной политики. Л. Яковенко // Экономика Украины. - 1999. - №10. - с.44-50.

  2. Формирование и механизмы реализации государственной промышленной политики на региональном уровне / Романова А.О. - Орел: Изд-во ОРАГС, 2001. - 174 с.

Loading...

 
 

Цікаве