WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Особливості формування трудових ресурсів в сільському господарстві Житомирської області - Реферат

Особливості формування трудових ресурсів в сільському господарстві Житомирської області - Реферат

Реферат на тему:

Особливості формування трудових ресурсів в сільському господарстві Житомирської області

На сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки постають принципово нові вимоги до формування і забезпеченості трудовими ресурсами сільського господарства області. Нижчий рівень оплати аграрної праці порівняно з іншими галузями економіки, погіршення мотивація праці, низькокваліфіковане управління персоналом, відсутність збалансованості між трудовими ресурсами та робочими місцями спричиняють значне вивільнення працюючих із сільськогосподарського виробництва. Це призводить до відтоку з аграрного виробництва найбільш працездатних, досвідчених і перспективних трудових ресурсів, що негативно позначається на економіці села й продовольчій безпеці України.

Вагомий внесок у дослідження трудового потенціалу села, питань мотиваційного механізму, управління трудовими ресурсами зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як Д.П. Богиня, С.І. Бандур, В.В. Вітвіцький, О.А. Грішнова, В.С. Дієсперов, Г.І. Купалова, О.В. Крушельницька, М.П. Поліщук та інші.

Проте питання формування трудових ресурсів сільського господарства у сучасних умовах розвитку економіки вивчені недостатньо. Це стосується, насамперед, висвітлення соціально-економічної сутності та складових категорії "трудові ресурси", збереження існуючих і створення нових робочих місць та їх зіставлення з кількістю зайнятих у сільськогосподарському виробництві, особливостей їх формування. Тому дослідження процесів, пов'язаних із формуванням трудових ресурсів, які б відповідали вимогам ведення сучасного сільськогосподарського виробництва, та розробка пропозицій щодо ефективного використання праці є актуальним і необхідним завданням розвитку галузі сільського господарства.

Формування трудових ресурсів села в сучасних умовах відбувається під впливом багатьох важливих чинників до яких слід віднести докорінну організаційно-структурну трансформацію аграрного сектора, що пов'язано з його переходом до ринкових умов господарювання. Несприятлива демографічна ситуація, істотні відмінності між рівнем життя в місті і на селі, лібералізація трудової міграції, Чорнобильська катастрофа та інші фактори техногенного впливу зумовили зменшення їх чисельності.

Дослідження особливостей формування трудових ресурсів та їх функціонування в Україні і визначає перспективи їх використання. Передусім зауважимо, що поняття "трудові ресурси" в економічну теорію та практику ввів відомий радянський економіст С.Г. Струмілін, який за матеріалами перепису 1920 р. розробив демографічний прогноз чисельності населення. Відтоді термін "трудові ресурси" використовується в основному як планово-обліковий показник [1, с. 22]. До 70-х років "трудові ресурси" вважались категорією кількісного порядку і використовувались для складання балансів праці та обліку кількості працездатного населення. Пізніше трудові ресурси розглядаються як працездатне населення, робоча сила, працівники [2, с. 34].

Більш широко характеризує це поняття С.П. Михайлов. Він вважав, що трудові ресурси - це частина працездатного населення, яка володіє фізичними і розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності, тобто це повний запас ресурсів праці, що складається із зайнятих суспільно корисною працею в усіх галузях виробництва та потенційно спроможних до праці людей [3, с. 157]. Трудові ресурси як планово-обліковий показник відображають кількісну характеристику та структуру. У свою чергу, структурний аналіз цього поняття встановлює склад трудових ресурсів, співвідношення елементів їх структури [4, с. 22].

Трудові ресурси сільськогосподарського виробництва є багаточисельними. Ця обставина, з одного боку є умовою його розвитку, а з іншого спричиняє складні проблеми, пов'язані з використанням та результативністю праці, зайнятістю, соціальним захистом тощо. Протягом десятиріч відбувався відтік трудових ресурсів з сільської місцевості, який частково компенсувався зростанням продуктивності праці. Останніми роками питома вага міграційного сільського населення стабілізувалася внаслідок збільшення безробіття та зниження рівня життя міського населення.

У 2005 р. в Житомирській області проживало 1330,1 тис. осіб, у тому числі 574,9 тис. чол., або 43,2% сільського населення. Територія області займає 5% території України. Соціально-економічний розвиток області має аграрно-промислове спрямування. Частка промислової продукції області за останні 5 років набула тенденції стійкого зменшення і у 2005 р. склала лише 1,1% в структурі валової продукції промисловості в розрізі регіонів України. Частка продукції сільського господарства цього регіону в Україні у 3 рази більше, ніж частка промислової продукції, і коливається у межах від 3,4 до 4,1% [6].

Аналіз динаміки змін трудових ресурсів по галузях економіки досліджуваної області за 1997-2006 рр. свідчить про скорочення чисельності працюючих на 17,6%. Найвищі темпи зменшення трудових ресурсів спостерігались у сільській місцевості - 42,6%. На початок 2006 р. їх чисельність становила 139,0 тис. осіб. Кількість працівників сільськогосподарських підприємств скоротилась у 3,1 раза, або на 95,9 тис. чол. зайнятих у сільській місцевості на початок 2006 р. і досягла 43,9 тис. осіб. Це становить 31,5% від загальної чисельності працюючих.

Водночас ці зміни відбулися повільніше, порівняно з попереднім періодом. За період 1996 до 2001 рр. їх чисельність знизилась на 68,0 тис. осіб, або на 28,1%. В розрізі районів області встановлено, що найбільша кількість працюючих проживала у Житомирському районі - 11,83%, Овруцькому - 8,92% та Нов.-Волинському - 7,2%. Найменша кількість селян мешкала у Народницькому - 1,3% та Коростишівському - 3,1% районах [6].

Великий вплив на формування зайнятості селян здійснила аварія на Чорнобильській АЕС. Вона призвела до радіаційного забруднення сільськогосподарських угідь, погіршила стан навколишнього середовища та умови проживання людей, загострила проблему прикладання праці як на забруднених територіях так і в місцях переселення людей. В Житомирський області у радіоактивно забруднених зон віднесено такі райони: Новоград-Волинський, Володарськ-Волинський, Ємільчинський, Коростенський, Малинський, Лугинський, Народицький, Овруцький та Олевський. На початок 2006 р. в досліджуваному регіоні було розташовано 637 населених пунктів у яких проживало 35104 осіб, або 39,59% сільського населення.

На сучасному етапі розвитку в Україні немає жодного регіону, де б не спостерігалося зменшення кількості населення. Із досліджуваних регіонів Полісся найкраща демографічна ситуація спостерігається у Рівненський області. На 1 січня 2007 р. навантаження людей, старших працездатного віку, на 1000 осіб працездатного віку складає 342 чол., що є меншьшим, ніж навантаження дітей та підлітків на цю категорію осіб - 365 чоловік.У Волинський області ситуація протилежна, навантаження категорії осіб, молодших працездатного віку - 352 чол., що менше від осіб похилого віку - 362 особи [6]. Водночас у Житомирський області демографічна ситуація протилежна. Тут у 2005 р. кофіцієнт природного скорочення склав - 9,0, що більше від рівня цього показника у 1.2 раза. Основною причиною цього є міграція та переселення населення внаслідок Аварії на Чорнобильськиі АЕС. На 1 січня в Житомирський області демографічне навантаження людьми похилого віку на 1000 осіб працездатного віку становило 441 чол., а дітьми і підлітками - 318 чол.

Отже, у Житомирський області суспільство працює переважно на людей похилого віку, інвалідів, що звужує природну основу трансформації економіки, оскільки реформування найкраще сприймається молодим поколінням, яке оперативно може оволодіти новими знаннями, принципами та соціально-економічними законами ринкової економіки [7]. В складі всіх трудових ресурсів області у 2005 р. питома вага сільського населення займала 43,2%, решта 56,8% - міське. У 2001 р. співвідношення було 44,2 та 55,8 відповідно відсотків.

Висновок. Таким чином, у зв'язку з погіршенням демографічної ситуації в області, ми вважаємо, що необхідно для покращення процесу формування трудових ресурсів в сільському господарстві виконати ряд завдань спрямованих на вирішення даної проблеми, а саме: виконування програми охорони здоров'я населення; зниження рівня захворюваності; забезпечення надання високоспеціалізованої медичної допомоги хворим у науково-дослідних інститутах Міністерства охорони здоров'я та Академії медичних наук; забезпечення матеріальної підтримки сімей з дітьми; збільшення суми наданих кредитів на придбання (будівництво) житла для молодих сімей, у тому числі в сільській місцевості;

Література:

  1. Петюх В.М. Ринок праці: Навч. Посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 288 с.

  2. Бугуцкий А.А. Статистико-экономическое исследование проблем эффективности сельскохозяйственного труда: Автореф. дис... д-ра экон. наук. - К., 1972. - 75 с.

  3. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка.- К., 1997.- 300 с.

  4. Павленков В.А. Рынок труда. - М.: Общество "Анкил", 1992. - 234 с.

  5. Саблук П.Т. Турбота про хліб - головна позиція державної політики // Економіка АПК. - 2000. - № 10. С. 3-9.

  6. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств Житомирської області: Стат. від 9.06.2005 р. / Головне управління статистики у Житомирський області. - Житомир, 2005. - 56 с.

  7. Маліновський А.С. Системне відродження сільських територій в регіоні радіаційного забруднення: Монографія. - К.: ННЦ ІАЕ, 2007. - 604 с.

Loading...

 
 

Цікаве