WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Перспективи розвитку пасажирського вагонобудування - Реферат

Перспективи розвитку пасажирського вагонобудування - Реферат

Реферат на тему:

Перспективи розвитку пасажирського вагонобудування

Метою державної промислової політики є створення сучасного, інтегрованого у світове виробництво і здатного до саморозвитку промислового комплексу, у тому числі й транспортного, який відповідатиме світовим стандартам.

Капіталовкладення в оновлення основних засобів залізничного транспорту протягом 2000-2004 років склали більш ніж 7,6 млрд. грн., з них на оновлення рухомого складу інвестовано майже 2 млрд. грн. Як результат – інтенсивне збільшення обсягів транспортного машинобудування, який у цей період склав майже 80 %. За вказаний період підвищився обсяг виробництва залізничного тягового рухомого складу на вітчизняних машинобудівних підприємствах.

Основними напрямами розвитку галузі вагонобудування є створення більш сприятливих умов для удосконалення динамічної конкурентоспроможної та орієнтованої на клієнтуру національної залізничної системи у відповідності з оновленим пакетом директив Європейського економічного співтовариства та Єдиного економічного простору (ЄЕП).

Створення системи швидкісного залізничного транспорту України є об'єктивною необхідністю для вирішення комплексу соціальних, економічних і екологічних проблем. Зі збільшенням швидкості руху поїздів до 200 км/год, комфортності, залізничний транспорт стає основним засобом для сполучення між населеними пунктами України та з виходом на європейську мережу й країни СНД. Швидкісний рух забезпечує виконання зростаючих обсягів пасажирських перевезень на залізничному транспорті, скорочення часу знаходження пасажирів у дорозі, зменшення потреби в рухомому складі.

Впровадження швидкісного руху відповідає положенням Галузевої програми розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на 2000 – 2004 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2000 р. № 1931. Підвищення швидкостей руху пасажирських поїздів на залізницях України є одним із шляхів поліпшення роботи залізничного транспорту, підвищення привабливості його для населення перед іншими видами транспорту, збільшення обсягів перевезень та надходження коштів, у тому числі до Державного і місцевих бюджетів.

Залучення підприємств машинобудування до виготовлення рухомого складу, технічних засобів інфраструктури на дільницях швидкісного руху дозволить поліпшити їх фінансовий стан та створити нові робочі місця.

Пасажирський вагон із швидкостями руху до 200 км/год є однією з складових у процесі створення інфраструктури і всього комплексу швидкісного транспорту. Серед економічних переваг швидкісного руху є такі: збільшення частки залізничного транспорту на ринку транспортних послуг; скорочення витрат на перевезення пасажирів; оновлення рухомого складу залізниць вагонами нового покоління; інтеграція вітчизняних залізниць в єдину європейську мережу швидкісних сполучень; вирішення загальнодержавних проблем. Серед них – стимулювання науково-технічного та інтелектуального потенціалу, створення додаткових робочих місць, поліпшення екології, розвиток соціальної інфраструктури регіонів. Відповідно до цього розроблено план конструювання та виготовлення дослідних зразків нових типів пасажирських вагонів. Для забезпечення пасажирських вагонів вітчизняними комплектуючими необхідно провести низку робіт із розробки та освоєння їхнього виробництва. У подальшій перспективі планується впровадження високошвідкісного руху до 350 км/год і більше.

Пасажирське вагонобудування як новий виробничий напрямок з'явилося в Україні минулого року. Його потужним представником став ВАТ „Крюківський вагонобудівний завод" (м.Кременчук). Міжвідомча комісія „Укрзалізниці" 10 липня сертифікувала серійне виробництво пасажирських вагонів на цьому підприємстві. Цим рішенням визнаний факт появи в країні нової галузі – пасажирського вагонобудування.

Для серійного виробництва пасажирських вагонів фахівцями ВАТ „КВБЗ" проведена значна робота з реконструкції виробництва, розробки нових технологічних процесів, придбання технологічного встаткування, навчання і перепідготовки персоналу. Крюківські вагонобудівники модернізували існуюче виробництво й освоїли ряд нових технологій пасажирського вагонобудування.

Найхарактерніший приклад розвитку підприємства в напрямку пасажирського вагонобудування є спільний проект Крюківського підприємства і Алма-Атинського вагоноремонтного заводу з випуску пасажирських вагонів для НК „Казахстан темір жоли". ВАТ „КВБЗ" має намір і самостійно брати участь у постачаннях пасажирських вагонів Казахстану, просуваючи власну продукцію з гарантійним і післягарантійним супроводом.

Вітчизняний ринок вагонобудування цілком завмер на грошових можливостях і завданнях „Укрзалізниці". Про це свідчить хоча б той факт, що за підсумками 2007 року „Укрзалізниця" закупила у підприємства тільки 34 пасажирських вагони при запланованому поповненні на 235 одиниць. Перспективи на 2008 рік – домовленість про 52 пасажирські вагони (анонсований раніше план виробництва для потреб „Укрзалізниці" 150-200 пасажирських вагонів не підтверджений). Потенціал заводу дозволяє випускати не менше 200 пасажирських вагонів щорічно.

Настільки ж проблемно розвивається і закупівля вантажних залізничних вагонів для потреб українських залізниць. У 2006 році „Укрзалізницею" закуплено лише 353 вантажні вагони, у тому числі 270 найбільш дефіцитних піввагонів. При цьому потреба у відновленні вантажного парку оцінюється самим монополістом к 8,8 тисячі одиниць щорічно упродовж п'яти років. Слід визначити, що протягом 2002-2005 років у цілому було закуплено тільки 293 нових піввагони. Що стосується програми-2007, то вона була провалена: при планах „Укрзалізниці" закупити понад 8,7 тис. вантажних вагонів фактично закуплено близько 2 тис. одиниць. Відповідно триває прискорене зростання поставок української залізничної продукції на експорт. У 2006 році було 10-відсоткове зростання, у 2007 – більш ніж у 1,7 рази. На сьогодні квота залізничної продукції вийшла на рівень 1,7% сукупного українського експорту в грошовому обчисленні. Це безпрецедентний підсумок для залізничного машинобудування України, якщо враховувати переважно сировинне спрямування вітчизняного експорту. Крім Росії, зацікавлені в українській продукції Казахстан, Туркменістан, Білорусь, Литва. На експорт йде понад 80 % продукції українського вагонобудування. І зростання попиту з боку СНД є тим довгостроковим чинником, що не тільки утримався на плаву, а й продовжує стимулювати українські заводи.

Внутрішні держбюджетні замовлення залишаються політичним фактором.

Крім „Укрзалізниці", коло вітчизняних покупців вагонобудівної продукції складають приватні компанії, чия частка за даними Мінтрансзв'язку України близько третини інвентарного парку вантажних вагонів України. За 2007 рік український ринок одержав близько 5 тисяч вантажних вагонів, що збільшило власний парк приблизно на 10%.

У 2007 році профільні підприємства України в особі чотирьох стратегічних представників – ВАТ „Азовмаш", ВАТ „Крюківський вагонобудівний завод", ВАТ „Стахановський вагонобудівний завод", ВАТ „Дніпровагонмаш" – виготовили понад 26 тисяч вагонів, що в 1,4 рази вище результатів попереднього року. Сьогодні потенціал сектора оцінюється на рівні 30 тисяч вантажних вагонів у рік. За даними Державної програми реформування залізничного транспорту України на 2007-2015 рр. інвестиції приватних компаній у закупівлю власного рухомого складу за цей період повинні становити не менше $3 млрд., самої „Укрзалізниці" – ще $8-9 млрд.

Українські підприємства мають намір провадити міжнародне співробітництво ще й в рамках пасажирської складової. У найближчій перспективі Крюківського вагонзаводу – виведення на ринки України, Росії і Білорусії пасажирського вагона нового типу для міжнародного сполучення. У цілому за кордон йде близько 90% продукції підприємства.

Loading...

 
 

Цікаве