WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Система управління машинобудівним комплексом України в 1928-1932 роках - Реферат

Система управління машинобудівним комплексом України в 1928-1932 роках - Реферат

Реферат на тему:

Система управління машинобудівним комплексом України в 1928-1932 роках

В кін.20 – поч. 30-х роках була створена система управління, заснована на твердому централізмі, детальному регламентуванні діяльності підприємстві, директивних адресних завданнях і бюджетних асигнуваннях. Так, у машинобудівному комплексі встановлювалися тверді директивні завдання по виробництву й розподілу продукції, а прибуток підприємства практично повністю вилучалася в бюджет держави.

Посилення адміністративно-директивних методів планового управління економікою привело до деформації принципу демократичного централізму, що перетворився в централізм бюрократичний. Підприємства були позбавлені самостійності в господарсько-оперативній та комерційно-фінансовій діяльності. Дрібна опіка тресту гальмувала ініціативу, привчала директорів до безвідповідальності. Законодавство щодо сфери діяльності підприємства повністю обмежувало його повноваження. Трест залишався юридичною особою і розпорядником всього майна, елементи госпрозрахунку запроваджувались лише у взаємовідносинах підприємства з трестом.

Одною з головних проблем в цей період була нестача керівних кадрів промислових трестів та підприємств. Паралельно з нестачею кадрів дуже гостро стояла проблема малодосвідченості керівних кадрів.

Період з 1928 по 1932 р. характеризувався інтенсивною діяльністю в області реорганізації окремих ланок системи управління й, нарешті, зміною принципової схеми організації машинобудування. На цьому етапі пошуків раціональної форми управління важлива роль належить виробничим об'єднанням.

Зі збільшенням масштабів капітального будівництва, розширенням виробничих потужностей існуючих автономних і трестованих підприємств, появою спеціалізованих підприємств трест перетворюється в управлінську ланку господарського апарата. Умови й завдання індустріалізації вимагали максимальної централізації всіх наявних ресурсів і централізованої системи їхнього розподілу для задоволення потреб індустріалізації. Цього вимагало завдання зміни виробничої структури.

В умовах суспільної власності на засоби виробництва це здійснювалось шляхом зміни співвідношення централізованого й децентралізованого керування убік збільшення централізації керування. Специфічні завдання періоду викликали необхідність зміни економічної політики. Стосовно до машинобудування це означало зміну економічних методів його керівництва й перехід до прямого планово-адміністративного регулювання промислового розвитку. Для досягнення поставленої мети найбільш ефективної була форма прямого виробничого зв'язку об'єднання - підприємство. У цих умовах збереження тресту означало наявність додаткової управлінської ланки. Отже, ліквідація трестів викликалася об'єктивними причинами.

Особлива роль у становленні галузевої системи керування належить синдикатській формі об'єднань. Виступаючи як єдиний державний орган, синдикати від регулювання постачальницько-збутових, фінансових і кредитних операцій переходили до регулювання виробничо-господарської діяльності поєднуваних ними трестів і підприємств. Вони здійснювали планування й регулювання капітальних вкладень, впливали на обсяг, структуру й планові завдання трестів і підприємств синдикованої галузі. Своїми методами регулювання взаємин між виробництвом і ринком вони фактично підготували умови для концентрації в одному органі регулюючих і оперативних функцій по керуванню промисловістю. Досвід такого злиття був використаний при створенні галузевих промислових об'єднань періоду 1929-1932 р.

Саме під впливом завдань розвитку виробництва відбулася еволюція всієї виробничо-господарської діяльності синдикатів. З органів, що займаються постачальницько-збутовими операціями, вони перетворилися в планово-регулюючі господарські органи існуючої системи керування промисловістю.

На прикладі еволюції синдикатської системи можна спостерігати послідовний процес переходу від керування промисловістю через сферу обігу до управління безпосередньо сферою виробництва з одночасним створенням супідрядної системи управління сферою обігу.

Їхня ліквідація обумовлена скоріше політичними мотивами, які знайшли своє концентроване вираження в планах індустріалізації, а не просто переходом від економічних методів регулювання до адміністративного регулювання. Ліквідація синдикатів висунула ідею про створення особливого органа, призначеного для організації комплексного керівництва промисловістю в масштабі цілої галузі. Із цією метою були створені промислові об'єднання, які, проіснувавши порівняно недовго і послужили перехідним містком до утворення наркоматів.

Господарський механізм директивної економіки має ряд особливостей. Він припускає, по-перше, безпосереднє керування всіма підприємствами з єдиного центра - вищих ешелонів державної влади, що зводить нанівець самостійність господарських суб'єктів. По-друге, держава повністю контролює виробництво й розподіл продукції, у результаті чого виключаються вільні ринкові взаємозв'язки між окремими господарствами. По-третє, державний апарат керує господарською діяльністю за допомогою, переважно, адміністративно - розпорядницьких методів, що підриває матеріальну зацікавленість у результатах праці.

Відповідно до пануючих ідеологічних установок завдання визначення обсягу й структури продукції вважалося занадто серйозним й відповідальним, що б передати його рішення самим безпосереднім виробникам - промисловим підприємствам.

Централізований розподіл матеріальних благ, трудових і фінансових ресурсів здійснювалося без участі безпосередніх виробників і споживачів, відповідно до заздалегідь обраних як ''суспільних'' цілей й критеріїв, на основі централізованого планування. Адміністративно-командна система управління економікою в тому вигляді в якому вона склалася, проіснувала в нашій країні протягом більш ніж півстоліття.

Література:

  1. Гринчуцький В.І. Промислові трести України в 20-ті роки./Тернопільський державний технічний університет. – К. Наук.думка, 1997, с.178.

  2. "Директиви КПРС і Радянського уряду по господарських питаннях", т.2, стор.130-131.

  3. Маслов А. О. Деякі питання синдикування української промисловості в період непу // Історія народ, госп-ва та екон. думки. Міжвід. зб. наук, праць. - К., 1995. - Вип. 28. - С. 38.

  4. Рационализация промышленности СССР: Работа комиссии Президиума ВСНХ СССР. - М., 1928. - с. 235-236.

  5. "Раціоналізація промисловості в СРСР", М., 1930, стор.235

  6. Федюкин С. А. Нэп и интеллигенция // Истор. знач. новой экон. политики. Всесоюз. сессия: Материалы и обсуждения. - М., 1971. -Вып. 2 , с.8.


 
 

Цікаве

Загрузка...