WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Передумови розмiщення продуктивних сил - Реферат

Передумови розмiщення продуктивних сил - Реферат

Криворізький басейн налічує понад 60 родовищ з загальними запасами 18,7 млрд т. Руди частково виходять на поверхню, а також залягають до глибини 2500 м; вміст заліза у верхніх шарах – 30–40%, у глибинних – 50–60%. Тут видобувається 90% руди.

Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горішньоплавнинське у Полтавській області, Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза – 36%, запаси – 4,5 млрд т. Білозерський залізорудний район. Вміст заліза – 58–60%, запаси – 2,5 млрд т. Керченський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю; запаси – 1,8 млрд т. Видобуток провадиться відкритим способом, вміст заліза – 40–45%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза – 30–33%.

Залізисті кварцити поширені скрізь. Найбільші запаси – у Дніпропетровській (20 млрд т), Полтавській (3,6 млрд т), Одеській, Запорізькій, Кіровоградській та Вінницькій областях.

Хромові руди відкриті у Побужжі Кіровоградської області; глибина залягання – 60–160 м. Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі.

Марганцеві руди. Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запорізькій, Хощеватське – у Кіровоградській, Бурштинське – в Івано-Франківській областях, Чивчинське – у Карпатах тощо. Нікопольське, Велике Токмацьке, Орджонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до складу Придніпровського марганцевого басейну, їхня площа – понад 1000 кв.км, глибина залягання – 15–120 м, товщина шарів – від 10 см до 6 м.

Титан входить до складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил, титаномагнетит тощо). Це легкий метал, що використовується у літако- й ракетобудуванні. Основні поклади титану – в Житомирській, Київській та Черкаській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканськео титано-цирконієве родовища.

Алюмінієві руди – алуніти, нефеліни й боксити. Боксити є у Смолянському (Черкаська область) та Високопільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти – на Закарпатті, нефеліни – у Приазов'ї.

Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, особливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1%. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоградській області й Придніпровському в Дніпропетровській; глибина залягання – 70–80 м.

Поліметалічні руди виявлені у Нагольному кряжі (Донбас) та Закарпатті (Береговське і Бриганське родовища).

Ртуть видобувають з кіноварі в Донбасі (Микитівка) та Закарпатті (Вишків).

В Україні виявлено 10 покладів, а також понад 300 рудовиявлень золота, 7 з яких вважаються придатними для освоєння. Розташовані вони здебільшого в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській та Криворіжській областях. Це Сергіївка, Широка Балка, Балка Золота, Майське, Самотканне та інші. Мужиївський поклад в Закарпатті першим в Україні почав давати сировину: спочатку 400–500 кг на рік, а потім – до 900 кг золота. З нього може бути добуто 70 тис. т цинку та 300 тис. т свинцю.

Золото є супутнім компонентом у Криворізькій залізній руді. Нині у хвостосховищах гірничозбагачувальних комбінатів накопичено не менше 250 т золота. Існує технологія його видобутку, але потрібні чималі інвестиції.

Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовуються у хімічній промисловості. Україна багата на кам'яну й кухонну сіль, фосфорити, саморідну сірку тощо.

Калійні солі видобуваються у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франківській областях (Калуш, Тростянець).

Кухонна сіль зосереджена у Донбасі. Запаси – 9 млрд т, товщина шарів – 40 м (Слов'янськ, Артемівськ). Зустрічаються також поклади у Передкарпатті й Закарпатті. У Криму, Причорномор'ї та Приазов'ї є озера й лимани з самосадною кухонною сіллю.

Фосфорити є у Придністров'ї (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області), у Сумській (Кролевецьке родовище) та Харківській (Ізюмське родовище) областях.

Саморідна сірка видобувається з Яворівського та Роздольського родовищ на Прикарпатті.

Вогнетривні глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей. Їхні поклади є у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях.

Графіт видобувається у Заваллі Кіровоградської області, а також у Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Українські каолінові глини, що використовуються для виробництва порцеляни, фаянсу, гуми й паперу, – одні з найкращих у світі. Вони розташовані у межах Українського кристалічного щита: Житомирська, Хмельницька, Дніпропетровська, Запорізька й Вінницька області.

Мармур видобувається у Донбасі, Криму й Карпатах, у Київській та Житомирській областях.

Вапняк є у районі Українського кристалічного щита і в Криму. Він використовується як будівельний матеріал та для виробництва цукру.

Бурштин зустрічається поблизу селища Клесів Рівненської області.

Самоцвіти. На Житомирщині є родовища топазів, тигрового ока, аквамарину, яшми, опалу. Володарсько-Волинська рудня видобуває "винні" топази, димчастий кварц різних відтінків. Подибуються кристали топазів вагою до 80 кг. Це унікальне родовище. На південному березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину, сердоліку. З 1978 р. Карадаг оголошено заповідником.

За кольором і якістю українські граніти вважаються одними з найкрасивіших у світі. Їх видобувають у Карпатах, на Українському кристалічному масиві, особливо в Житомирській області.

До природних ресурсів відносяться також термальні води як джерело теплової енергії. Їхні виходи найзручніше використовувати у Криму, в Карпатах та на Закарпатті. Такі води розташовуються на глибині від 450 (t=40 °С) до 1000–2000 м (t=70-100 °С).

Рекреаційні ресурси різноманітні: це мінеральні води, лікувальні грязі, ропа лиманів, кліматологічні ресурси лісів і морів тощо.

В Україні відомо понад 100 джерел мінеральних вод: "Нафтуся" – у Львівській, "Куяльник" – в Одеській, "Миргородська" – у Полтавській, зразка "Боржомі" – в Рахівському районі Ужгородської, "Великодолинський нарзан" – в Одеській областях тощо.

Кліматологічні ресурси: у Карпатах (гірське повітря, хвойні ліси, мінеральні джерела), на південному березі Криму (сполучення гірського повітря зі степовим, морська вода, геліолікування, грязелікування, мінеральні джерела, ропа лиманів), у Причорномор'ї та Приазов'ї (поєднання степового й морського повітря з геліо- та грязелікуванням, морськими купелями).

2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси – головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба враховувати, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці.

Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

чисельність населення країни (реґіону), його динаміка, характер відтворення;

розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;

статевовікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;

структура зайнятості населення;

національний склад населення;

демографічна політика держави.

У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним.

Чисельність населення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку країни або реґіону. Певною мірою вона визначає й розмір валового внутрішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішальний вплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад, продуктивність праці).

Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення реґіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. А керівник великих економічних структур повинен мати інформацію про населення не лише свого реґіону й країни, але й інших країн і, навіть, усього світу.

На початок 2001 року населення світу перевищило 6,2 млрд. чол. У десятьох найбільших країнах зосереджувалось більше половини всього світового населення. Населення України становило 49,3 млн чол.

Loading...

 
 

Цікаве