WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Земля на плані та карті. Карти, картографія, глобуси - Реферат

Земля на плані та карті. Карти, картографія, глобуси - Реферат

Світового океану. У цей же період на картах уперше з'явилися обриси третього материка - Африки.
Перша друкована карта Русі
У трагедії "Борис Годунов" є такий епізод: цар Борис заходить до своїх дітей і бачить, що син Федір креслить географічну карту. На запитання батька: "А ти, мій сине, зайнятий чим? Що це?" Федір відповідає: "Креслення землі Московської; наше царство із краю в край.
Ось бачиш: отут Москва," отут Новгород, отут Астрахань. Отут море, гут пермські дрімучі ліси, а отут Сибір".
Відповідно до історичної правди, О. С. Пушкін не змінив її: карті, складена Федором Годуновим, була гравійована та надрукованав 1613 році нідерландським картографом Гесселем Герітсом. Це була перша друкована карта Росії. Вона збереглася до сьогодні, і ви можете побачити її в Музеї історії і реконструкції в Москві.
Креслення царевича Федора справляє враження збірного, об'єднаного кількома різними картами окремих областей Росії. На ньому деякі спотворення і неточності, значні відмінності окремих ділянок різний ступінь насиченості їх містами та річковою мережею. Так, каспійське море витягнуте в напрямку зі сходу на захід. Але для того часу карта мала детальне і точне відображення території Росії.
Якщо масштаб карти, наприклад, 1:100000, то розміри аркуша по роті й довготі будуть удвічі менші. Різниця між дугою та хордою також буде вдвічі менша, але в масштабі 1: 100000 складе ту ж величину, що й для карти масштабу 1:200000, тобто 0,01 мм.
Від рисунка до умовних знаків
Умовні позначення, як і карти, Для яких вони призначені, пройшли тривалий шлях розвитку. Зображення місцевих предметів на картах ранніх епох мали характер картин. Кожен предмет передавався рисунком, який було нескладно зрозуміти без пояснення. Міста, гори, ліси та ін. були зображені в перспективі так, як вони спостерігалися б у натурі. Річки, озера, дороги зображалися в горизонтальній проекції.
Перспективний рисунок знаків населених пунктів, гір і лісів був цілком закономірним на стародавніх картах. Ці карти нерідко складалися за описами або за їх основу брали матеріали примітивних вимірювань, наприклад зйомки маршруту, що проводилися за допомогою компасу та мірного колеса. Точно нанести на карту об'єкт місцевості не було можливості, але в цьому й не було потреби. Зате картинний рисунок карти був зрозумілим без особливих пояснень і робив зміст карти більш доступним.
З розширенням знань про Землю виникла потреба в зображенні широкого кола предметів. Стало складно зберігати індивідуальні особливості кожного місцевого предмета і стало потрібним увести для однорідних предметів загальні позначення.
На давній карті м. Кунгуру, складеній приблизно в 1700 році, можна побачити еволюцію картографічних зображень. На ній поряд із картинним зображенням центральної частини міста застосовані позначення кварталів та окремих будівель у населених пунктах.
Картографічні умовні знаки - це своєрідна абетка. Без знань умовних знаків неможливо прочитати карту, так як і неможливо прочитати книжку, якщо не знати літер. За допомогою умовних знаків наочно передається загальна картина географічної дійсності.
Кілька слів про розміри умовних знаків. Тут усе залежить від при-значення карт. Настінна карта, наприклад, використовується для демон-страції у класі, й учні розглядають її зі своїх місць. У такому випадку її оформляють великими умовними позначеннями й підписами. Інша справа, коли карту використовують як довідник. Вона розглядається на відстані зору, й тому тут немає необхідності у великих умовних знаках. її зміст виконано тонкими лініями, дрібними позначеннями та підписами. Така карта буде значно детальнішою порівняно з будь-якою шкільною, а тим паче настінною картою.
Перехід від глобуса до карти
Глобус найбільш правильно відображає розташування материків і океанів, річок, міст, гір. Але з ним не дуже зручно працювати, наприклад, робити лінійні вимірювання, визначати планові координати і точок, наносити на нього зображення географічних об'єктів. Томукарти використовують частіше.
Виникають питання: а як перейти від глобуса до карти, як перенести сферичну поверхню Землі на площину?
Відповідь така: за допомогою градусної сітки. Адже її можна трансформувати, а потім з глобуса по клітинках перенести контури об'єктів.
Давайте візьмемо порожнисту скляну кулю і на одній її половині нанесемо градусну сітку. Встановимо кулю навпроти екрану, а з іншого боку на рівні екватора поставимо джерело світла, наприклад кишеньковий ліхтарик. На екрані ми отримаємо градусну сітку, аналогічну тій, яку ми звикли бачити на карті півкуль. Давайте обведемо її та порівняємо з градусною сіткою глобуса.
Якщо на глобусі всі паралелі - це кола, розташовані паралельно до екватора, то на карті півкуль екватор зображено прямою лінією, а паралелі - кривими лініями різної округлості. Тому рівні відстані між паралелями на карті виходять різними. Усі меридіани на глобусі мають однакову довжину, що відповідає дійсності. На карті ж півкуль довжина меридіанів різна. Середній меридіан зображено прямою лінією, а решта - кривими, крайній меридіан утворює-кола, довжина яких У півтора раза більша за середню.
Таким чином ми показали градусну сітку й одержали азимутальну проекцію. Ця проекція - поперечна, тому що площина, на яку проектується градусна сітка, розташована впоперек площини екватора. Якщо обидві площини паралельні, то таку проекцію називають нормальною. У цій проекції градусна сітка має такий вигляд: паралелі зображені концентричними колами, а меридіани -радіальними кривими, що виходять з полюса.
Але площину, на яку проектується градусна сітка, можна розташувати й по-іншому. Вона може, наприклад, торкатися глобуса в будь-якій точці, що знаходиться між екватором і полюсом. І знову ж таки - коса азимутальна проекція зовсім не схожа на дві попередні. У цій проекції паралелі та-меридіани наочно підкреслюють сферичність земної кулі.
Виникає запитання: скільки може бути проекцій? Ми вже знаємо азимутальні проекції. Тепер уявімо, що центр проекції знаходитиметься на безмірному віддаленні від глобуса, а отже, промені, що проектуються, будуть взаємно паралельними. Який же вигляд матимуть паралелі в поперечній проекції?
Згадаймо, що паралелі на глобусі проходять паралельно екватору, який у нашій проекції зображено прямою лінією. Отже, всі
Loading...

 
 

Цікаве