WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Легка промисловість україни, сучасний стан та шляхи виведення на новий економічний рівень - Курсова робота

Легка промисловість україни, сучасний стан та шляхи виведення на новий економічний рівень - Курсова робота

проблем підприємства є вирішення :
Проблеми Обладнання та постачання сировини для продукції. Обладнання, і сировина - ці ресурси, їх наявність є необхідною умовою ефективного функціонування галузі. Одначе на момент 1998 року, ми можемо бачити такі цифри, стосовно цих двох пунктів чи не найважливіших для успішного розвитку галузі та українського в-ва. Так, наприклад, відомо, що вікова структура основних виробничих фондів легкої промисловості та текстильної промисловості на 1998 рік складала:
Таблиця №1. Вікова структура основних виробничих фондів легкої пром-ті та текстильної пром-ті на 1998 рік
Текстильна пром-ть Вік обладнання
Галузь
Легка пром-ть До 5-ти років 14(41)* 6-11 років 55(31)* 11-15 років 43(23)*
Текстильна пром-ть 14(37)* 55(33)* 30(24)*
*( в дужках подано дані за 1990 рік)
Аналіз наведених впроваджуються вище даних може підтвердити наш висновок, про те, що на Україні нове обладнання і технології в-ва, але лише там, де є гарантія для отримання короткострокового прибутку. А це, як правило, на незначному відсотку підприємств, які погодилися на залучення іноземних інвестицій та виробляють продукцію використовуючи "давальницьку сировину", тобто не роблячи ніякого прибутку для себе чи для своєї фірми, а працюючи таким чином на прибуток іноземної компанії інвестора.
Є і інші випадки, ми можемо побачити (Таблиця№1), що більшість обладнання в нашій промисловості - застаріле. А це означає, що деякі наші виробництва навіть і без іноземних інвестицій в їх основні фонди, на цьому ж застарілому обладнанні виробляють продукцію. А вона, є лише напівфабрикатом для готової сукні чи пальта.
Оскільки конкуренція на Європейському ринку зростає, то цей фактор підштовхує європейських виробників текстилю і тканин до подальшого зменшення собівартості продукції. Ця дилема була вирішена ними за допомогою передислокації працемісткого в-ва в країни колишнього СРСР. Так, на Україні дешева робоча сила саме цим фактором і скористалися західні фірми для того, щоб заробляти прибуток для себе в Західній Європі.
За оцінками ТАСІС тільки в одній Львівській області працює зараз близько 100 іноземних виробництв. Підрахунки показують, що за тих самих умов, виробничі витрати на Україні приблизно на 50% нижче, ніж в Польщі. І тому, коли західна компанія переміщує в-во своєї продукції на Україну - вона може заощадити близько Euro 400.000 на рік просто перемістивши 100 своїх операторів з Польщі до України.[1]
ВИСНОВОК
Легка промисловість є однією із найважливіших галузей виробництва непродовольчих товарів, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість - кордом, технічними тканинами та ін.
Товарів легкої промисловості надходить на внутрішній ринок менше, ніж їх виробляють в Україні, оскільки з метою подальшого завоювання ринків збуту і розширення обсягів виробництва експортної конкурентної продукції урядом дозволено збільшити експорт до 30% виробництва взуття, одягу, трикотажних виробів та ін.
У галузі легкої промисловості налічується 483 виробничих підприємств, з них 188 у 1994 р. були ще державними, 179-орендними, 116 - колективними.
Проте значні потенційні можливості галузі використовується недостатньо внаслідок значних недопоставок сировини за міждержавними угодами з країнами СНД, практично припинені імпортні поставки, які щороку становили 500 млн дол. США. Отримано лише 41,9 тис. т бавовни замість 77 тис. т. Поставляється в галузь менше, ніж потрібно, хімічних ниток і волокна, шубно-хутрової сировини, каучуків, синтетичних латексів, барвників та ін. Підриємства частково працюють на давальницькій сировині, щоб не простоювати, що призводить до збіднення українського ринку товарів. До того ж держави монополісти-постачальники основних видів сировини в Україну постійно підвищують ціни на них, внаслідок чого з початку 1993 р. до початку 1995 р. вартість продукції легкої промисловості зросла від 26 до 77 разів.
У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості України передбачено роширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях; розвиток машинобудування для легкої промисловості, а токож механізм відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД. Відновлюються посіви бавовнику на півдні України, де він вирощувався ще в ЗО-50-х роках. Заслуговує на увагу також пропозиція українського науково-дослідного інституту текстильної промисловості та інститутів України щодо вироблення технології виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробки на штучні волокна і нитки. Є програми розвитку виробництва барвників і дубильних речовин.
У зв'язку із значними можливостями забезпечення промисловості України власним льоноволокном доцільно прискорити будівництво Самбірського льонокомбінату для випуску лляних тканин. Випущено першу продукцію для легкої промисловості на основі конверсії окремих підприємств воєнно-промислового комплексу. На різних стадіях підготовки та освоєнняперебувають майже 20 видів устаткування для галузі.
У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належить первинна обробка текстильної сировини, потім бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалів, конопле-джутова, сітко-в'язальна, текстильно-галантерейна, трикотажна, валяно-повстяна підгалузі
В Україні відчувається дефіцит багатьох товарів народного споживання. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Нині зростання дефіциту товарів поєднується з гострим дефіцитом державного бюджету. Потреба радикального реформування очевидна. Слід рішуче згортати економічно неефективні для суспільства види діяльності. Доцільно переорієнтувати підприємства на випуск продукції, що потрібна споживачеві, збільшити капітальні вкладення у виробництво нових, технічно складних товарів тривалого користування, формувати розвинену мережу обслуговування їх, що реально впливатиме на рівень життя населення України.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. І. Бураковський: Підприємство в Україні: революційна зміна парадигми управління//Економічні реформи сьогодні №33, 2000, с 38-41
2. Український промисловець 1/99
3. Ринок одягу//Бізнес №50(413), 11.12.2000, с 62-63
4. Наряд'2001//Бізнес №38 (453), 17.09.2001, с 44-46
5. Бізнес №43(406), 23.10.2000
6. Ukrainian Business magazine, 05/1998 1993. - 480 с.
7. Заставний Ф. Д. Географія України: У 2 кн.: Навч. посібник. - Львів, Світ, 1994. - 472 с.
8. Коваль Я. В. Совершенствование лесомользования й лесовосста-новления. - К.: Наукова думка, 1987. - 204 с.
9. Ковалевський ВВ. Розміщення продуктивних сил. - К., 222 с.
10. Маринич А. М, Паламарчук M. M. Конструктивно-географичес-кие основи раціонального природопользования в Украинской ССР. Теоретические й методические исследования. - К.: Наукова думка, 1990.-200с.
11. Паламарчук M. M., Паламарчук О. M. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. - К.: Знання, 1998. - 416с.
12. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана - К.: Вища школа, 1998.-С 149-159.
13. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка /За ред. В.В.Ковапевського, О.Л.Михайлюка,В.Ф.Семенова.К:. Знання 2004. 350с.
14. Шаблій О. І. Лісопромислові комплекси Української PCP. - Львів, Вища школа, 1976.- 187 с.
Loading...

 
 

Цікаве