WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Лісопромисловий комплекс України - Курсова робота

Лісопромисловий комплекс України - Курсова робота

- 169, Польщі - 158, Франції - 115 м3/га); щорічний загальний приріс деревини - 36 млн. м3, щорічний середній приріст - 4 м3/га.
Користування деревинними ресурсами в Україні в цілому має тенденцію до зменшення загальних обсягів (у 1950 р. - 16,6 млн. м3, у 1965 р. - 14,3 млн.м3, у 1996 р. - 11,4 млн.м3, у 1997 р. - 10,4 млн.м3). За умов економічної кризи пропозиція деревини у 1997 р. становила 10,4 млн.м3, а попит на неї - 9,3 млн.м 3; за прогнозом на 1998 р., при попиті 9,7 млн.м3 і пропозиції 10,4 млн.м3 має бути забезпечене повне задоволення потреби держави і громадян у деревних ресурсах (навіть з певним розбалансуванням обсягів). Звичайно, це веде до нагромадження зошитів нереалізованої ділової деревини, які щоквартально коливаються від 300 тис. до 600 тис. м3, а це, у свою чергу, впливає на обсяги лісозаготівель.
При аналізі стану сировинної бази лісового комплексу та ефективності її використання слід такожврахувати, що в Україні 51% лісів законодавче виділено до категорії захисних, в яких користування деревиною обмежене або ж повністю заборонене (наприклад, в інших країнах площа захисних лісів не перевищує 14%). Крім того, продуктивність наявних деревостанів залежно від умов і деревної породи є на 30-50% нижчою, ніж у нормальних деревостанах (за таблицями ходу росту); використання щорічного середнього приросту деревини в Україні складає лише 0,64 м3/га, тобто у середньому приріс з одиниці площі у нас використовується на 16%, а в сусідніх країнах - на 75-100%; більш як ? площі лісів передано у довгострокове користування агропромисловому комплексу, де через низький рівень технології лісогосподарських робіт продуктивність деревостанів є у 2 рази нижчою, ніж у лісів державного підпорядкування. [8, с.15]
До основних пріоритетів розвитку галузей належать:
" підвищення рівня використання продуктивності лісових земель;
" досягнення оптимальної структури виробництва деревних ресурсів;
" розвиток вітчизняного машинобудування для лісових галузей;
" підвищення продуктивності функціонуючих деревостанів;
" реконструкція діючих і будівництво нових підприємств, заводів за рахунок усіх можливих джерел фінансування;
" підвищення конкурентоспроможності вітчизняних видів продукції.
Реалізація завдань структурної перебудови економіки лісових галузей можлива за умови формування моделі господарювання, яка б відображала такі нові сучасні напрями:
" орієнтацію галузевої структури виробництва на розвиток прогресивних видів продукції;
" відтворення лісових ресурсів на багатоцільовій, розширеній основі;
" переорієнтацію капітальних вкладень і структури джерел інвестування на впровадження госпрозрахунку і формування джерел власних ресурсів для лісогосподарського виробництва;
" розширення лісосировинної бази, в основному, шляхом інтенсифікації лісогосподарського виробництва;
" докорінну зміну структури споживання сировини шляхом залучення до виробництва макулатури, соломи, вторинних волокнистих матеріалів, деревних відходів, а також докорінну зміну структури випуску продукції на деревній основі.
Основні завдання програми: закріплення економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності продукції галузей.
Реалізація основних пріоритетів розвитку лісових галузей можлива при орієнтації та плані принципи господарювання:
" підвищення рівня задоволення попиту на деревину і продукцію на деревній основі за рахунок власного виробництва (опора на власні ресурси);
" розвиток виробництва прогресивних видів продукції (замінників цільової деревини);
" розширене відтворення лісосировинних ресурсів;
" інтенсифікацію користування лісосировинними ресурсами;
" повну та ефективну переробку сировини;
" пом'якшення негативних зрушень у виробництві сировини, кінцевої продукції та їх споживанні;
" докорінне реформування господарського (економічного) механізму лісового комплексу для забезпечення госпрозрахунковості його господарської діяльності;
" посилення регулюючої ролі держави у реалізації структурних змін.
Для економічної оцінки рівня та якості структурних перетворень пропонується використати, крім загальноприйнятих критеріїв (ефективності та оптимальності), ряд специфічних - таких, як:
" оптимальність лісистості території;
" оптимальність забезпечення регенерації лісом компонентів навколишнього середовища;
" рівень задоволення попиту на лісоматеріали за рахунок власного виробництва;
" частка обсягу деревини (у готовій продукції) в загальному обсязі її переробки;
" випуск прогресивних видів продукції із знеособленого 1 м3 заготовленої деревини;
" структура споживання сировини;
" структура випуску продукції.
Реалізацію пріоритетів розвитку лісових галузей і досягнення запропонованих критеріїв можна забезпечити за рахунок таких факторів: користування деревними ресурсами лісу повинне переорієнтуватися на інтенсивну основу; промислова переробка деревних ресурсів має здійснюватися на принципах повноти та ефективності. У прогнозному періоді очікується закріпити і розвинути набуті тенденції стабілізації економіки, що дозволить перейти до етапу нарощування обсягів виробництва.
4. ОХОРОНА, ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ ЛІСІВ УКРАЇНИ
На сьогоднішній день не втратила актуальності проблема захисту лісових ресурсів. При обмежених площах ліс відіграє винятково важливу роль: він очищує повітря, збільшує його вологість, акумулює спади і зберігає вологу, захищає круті схили від розмивання тощо.
Природо захисна роль лісу загальновідома. З метою збереження мисливських угідь та поголів'я диких тварин великі землевласники Київської Русі у ХІ-ХІІ ст. дбали про охорону лісів. Про охорону бобрів та птахів говориться в "Руські правді". В Х-ХІІІ ст. у Володимир-Волинському князівстві різко обмежувалось полювання на мисливських звірів, особливо в районі нинішньої Біловезької Пущі. Лісоохоронні заходи на території сучасної України почали реалізовуватися в ХV-XVI ст. ширше у XVIІІ ст. (в Західній Європі цей процес почався значно раніше - в ХІІ- XV ст.), У період ліквідації кріпацтва (1861 рік) понад 80% території Степової зони було цілиною. З ХІХ ст. стали реалізовуватися заходи щодо збереження цінних реліктових представників рослинного та тваринного світу, посилилася роль лісу в протиерозійних заходах - як проти водної, так і проти вітрової ерозії. Поблизу Миргорода в 1809-1857 роках були створені перші полезахисні лісосмуги.
Та певної системності природоохоронна робота набрала тільки в останні десятиліття, коли почали реалізовувати ряд заходів спрямованих на поліпшення і відтворення лісових ресурсів. У степових і лісостепових районах України було посаджено на великих площах полезахисні лісосмуги.
Першочергового значення
Loading...

 
 

Цікаве