WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

Чернівецька обласна державна адміністрація спільно з ученими наукових установ, фахівцями обласних і районних управлінь та організацій розбили комплексну програму розвитку сільського господарства області у 2001-2005 роках і на період до 2010 року. В якій у галузі тваринництва особлива увага буде приділена удосконаленню стад ВРХ, свиней і овець, докорінному поліпшенню племінної справи та годівлі тварин збалансованими за білком та іншими компонентами кормами, широкому використанню культурних пасовищ і сінокосів, як важливого резерву здешевлення і поліпшення якості тваринницької продукції.
3.3. Концепція розвитку молочного скотарства на Буковині на 2003-2010 роки.
Молочне скотарство - провідна галузь тваринництва, яка забезпечує більше половини вартості валової продукції сільського господарства, рівномірне надходження коштів протягом року.
Реформування сільськогосподарського виробництва в землекористуванні спонукає до змін у веденні галузі тваринництва. Споживаючи 1 кг молока, людина задовільняє добову потребу у білках і жирі на 50%, вуглеводах на 12, калію - на 40, кальції та натрії - на 100%.
З метою дальшого забезпечення населення продуктами молочного скотарства необхідно підвищувати продуктивність громадського тваринництва, стабілізувати і наростити чисельність корів молочних порід в агроформуваннях області на рівні 128-130 тис. голів.
Наявна чисельність поголів'я корів молочного напрямку наведена в таблиці 3.3.1.
Як свідчать дані таблиці 3.3.1 в 2004 році загальна кількість корів молочного напряму продуктивності становила 10476 голів, а в 2005 році ця кількість зменшилась на 5,3% і становила 9920 голів.
Слід зауважить, що кількість голів є не стабільна як і в 2004 році, так і в 2005 роках, і коливається відповідно від 137 до 2672 та від 55 до 2709 голів.
Найбільш чисельним поголів'я корів молочного напряму є в Новоселиць му (2672 гол.) , Кіцманському (2618 гол.) та Сокирянському (1000 гол.) районах. В перших двох вище вказаних районах, а також у Вижницькому спостерігається невелике нарощування поголів'я корів молочного напряму. Решта районів дещо зменшили кількість корів у 2005 році в порівнянні з 2004 роком.
На жаль аналіз показує, що існують в Чернівецькій області і такі райони, де зовсім мала чисельність молочних корів. Зокрема, це Путильський район, де в 2004 році їх нараховувалось 163, а в 2005 році - лише 125 голів.
Таким чином, з даних таблиці 3.3.1 спостерігається деяка тенденція спаду кількості голів молочних корів.
Виходячи з вище вказаного можна зробити наступний висновок: слід звернути увагу на збільшення кількості корів молочного напряму продуктивності як по окремих районах, так і по області в цілому з метою збереження та покращення молочної галузі.
Таблиця 3.3.1
Чисельність поголів'я корів молочного напрямку
Райони області Сільськогосподарські підприємства
всіх форм власності
2004 р.
(гол.) 2005 р.
(гол.) 2005 р. до 2004 р. %
Вижницький 455 462 101,5
Герцаївський 512 487 95,1
Глибоцький 730 704 96,4
Заставнівський 758 483 63,7
Кельменецький 617 430 69,7
Кіцманський 2618 2656 101,5
Новоселицький 2672 2709 101,4
Путильський 163 125 76,7
Сокирянський 1000 976 97,6
Сторожинецький 709 708 99,9
Хотинський 100 55 55,0
м.Чернівці 137 125 91,2
Всього 10476 9920 94,7
Виробництво молока, т 27463 28918
Слід зауважити, що особливістю успішного розвитку молочного скотарства є районування молочних порід в області. Спеціалізовані молочні породи: прикарпатський тип української червоно-рябої, чорно-рябої та симентальської доцільно розводити в приміській місцевості та поблизу переробних підприємств лісостепової і передгірної зон. У віддалених господарствах розводити симентальську породу комбінованого та м'ясного напрямків продуктивності (передгірна зона). В гірських умовах розводити пінцгаузьку породу худоби, пристосовану до суворого клімату Карпат і яка потребує збереження для майбутніх поколінь. В ринкових умовах селекцією керують гроші, тому будуть існувати ті породи, які виявляться найбільш ефективними виробляти молоко і молочну продукцію дешеву і конкурентоспроможну.
Для зацікавлення товаровиробників усіх форм власності в вирощуванні обсягів виробництва молока і м'яса уряд намагається зробити практичні кроки до створення цивілізованого внутрішнього ринку тваринницької продукції та подолання цінового диспаритету, порівнюючи з вартістю енергоносіїв і матеріально-технічних засобів.
Динаміка розвитку молочного скотарства в області протягом останніх років свідчить про нарощування поголів'я в одноосібних присадибним господарствах населення при одночасному скороченні поголів'я худоби та обсягів виробництва молока в сільгосппідприємствах.
Нарощування ресурсного потенціалу молочного скотарства в приватних господарствах населення не забезпечує достатніх темпів внутрішніх продовольчих потреб. Досвід високоефективного господарювання ряду сільгосппідприємств області засвідчує вирішальне значення великотоварного виробництва продукції скотарства, особливо для потреб міського населення.
Першочерговим завданням є значне підвищення рівня і якості годівлі молочної худоби. Для досягнення генетичного молочного потенціалу продуктивності необхідно забезпечити річний рівень годівлі корів у товарних господарствах по 40-50 ц кормових одиниць, в племінних - не менше 60 ц корм. одиниць на 1 корову. Це дасть змогу одержувати від корови за рік по 3500-4000 кг молока в товарних господарствах і 5,0-7,0 тис. кг у племінних, зменшити затрати на виробництво одиниці продукції на 9-16%.
Досягти високих показників продуктивності можливо при реформуванні системи селекційної роботи, переході на великомасштабну селекцію, через організацію та функціонування асоціацій по породах. Необхідно забезпечити комплексну об'єктивну оцінку екстер'єрних особливостей корів, їхньої продуктивності шляхом організації контролер-асистентської і експерт-бонітерської служби; вдосконалення роботи лабораторій якості молока; впровадження сучасних інформаційних технологій в управлінні селекційним процесом з організацією централізованої загальнодоступної бази даних. Відновити і удосконалити систему оцінки бугаїв-плідників за якістю нащадків.
Відповідно до затверджених програм слід проводити імпорт племінних тварин у господарствах з гарантовано стабільною кормовою базою і високим рівнем годівлі тварин, атакож розводити спеціалізовані молочні породи вітчизняної селекції.
Здійснення комплексу організаційно-господарських заходів за період 2001-2010 років дозволить збільшити чисельність великої рогатої худоби до 218 тисяч голів, в тому числі корів молочного стада нарівні 130 тис. гол., а обсяги виробництва молока збільшаться до 432 тис. тонн, або на 24,4% проти 2001 року. Продуктивність молочного стада становитиме 3318 кг, або підвищиться за десятиріччя на 12,3%.
Комплекс організаційно-господарських заходів повинен забезпечити:
- розробку системи
Loading...

 
 

Цікаве