WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

а глибина промокання досягає лише 1,5 м.
Рельєф зони достатньо складний. Абсолютні висоти сягають 100-250 м над рівнем моря. На загальному більш-менш рівнинному фоні виділяється Хотинська гряда заввишки 400-500 м, яка пролягає широкою дугою від Чернівців до Хотина. Існують декілька підвищень у Кельменецькому районі, так звані Товтри, які утворилися внаслідок виходу на поверхню третинних вапняків. На заході лісостепової зони (Веренчанка, Заставна, Вікно) місцями зустрічається і карстовий рельєф.
У цілому рельєф зони хвилястий, ерозійного типу. Рівнинні землі і схили крутизною до 2° на орних землях займають 43%, схили від 2° до 5°-39%, більше 5° - 18%.
Ґрунтовий покрив представлений групою опідзолених ґрунтів - світло-сірими, сірими і темно-сірими опідзоленими, а також опідзоленими чорноземами (81 %). На території зони зустрічаються й інші типи ґрунтів, проте питома вага їх невелика (19%). Інші типи ґрунтів представлені: чорноземи на важких глинах і луго чорноземні (6,3%), лугові (4,8%), лугово-болотні і болотні (0,01%), дернові (3,2%), інші (0,04%).
Еродовані ґрунти на орних землях становлять 52,3%, в т.ч. слабо змиті - 33,1, середньозмиті - 14,8 і сильно змиті - 4,4%.Вони характеризуються невисокою родючістю та слабкою протиерозійною стійкістю і потребують застосування комплексу ґрунтозахисних заходів, які слід застосовувати на потенційно ерозійнонебезпечних землях. Землеробство в зоні повинно бути ґрунтозахисним.
До передгірної зони входять Сторожинецький, Вижницький (крім гірської частини цих районів), Глибоцький і Герцаївський (крім лісостепової частини) райони, а також південно-західна частина Кіцманського району.
За температурними умовами ця зона холодніша від лісостепової. Сума активних температур вище 10° становить 2200-2600°. Період із середньою добовою температурою повітря вище 10° триває 140-165, вище 15°- 100-115 днів.
Передгірна зона характеризується надлишковою зволоженістю. За період із середньою добовою температурою вище 10° випадає 425-460 мм опадів, за рік - 575-780 мм. Це обумовлює промивний водний режим, при якому значна частина доступних рослинам поживних речовин виноситься із грунту водою та сприяє утворенню заболочених та болотних ґрунтів.
Рельєф місцевості тут дуже складний. В основному це хвилясті підвищення, розчленовані долинами рік Пруту, Черемошу, Великого і Малого Серету, висотою від 200 до 500 м над рівнем моря.
Рівнинні землі і схили крутизною до 2° на ріллі становлять 45,6%, схили крутизною від 2 до 5° - 30, більше 5° - 24,4%.
Внаслідок складності рельєфу, різного характеру материнських порід і рослинності ґрунти в цій зоні різноманітні. Тут розвинуті дерновий, підзолистий і болотний процеси. Переважають ґрунти дерново-підзолистого типу. Вони мають кислу реакцію, яка посилюється в міру їхньої опідзоленості. Відповідно зменшується їхня насиченість основами. Всі ґрунти передгір'я, особливо дерново-підзолисті, містять рухомий алюміній, залізо і дуже мало гумусу та рухомих форм фосфору. На ріллі 87% ґрунтів мають підвищену кислотність і потребують якісного вапнування.
Еродовані ґрунти на орних землях становлять 35,7%, в т.ч. слабо - 22,4, середньо - 10,7 та сильноеродовані - 2,6%.
До гірської зони входить Путильський район та гірські частини Сторожинецького і Вижницького районів. Клімат зони більш прохолодний, надлишково зволожений. За рік випадає від 700 до 200 мм опадів. Середньорічна температура досягає 4,6° при середньомісячній температурі січня - 7,4° та липня - 15,1°.
Переважає промивний тип водного режиму, дещо ослаблений крутизною гірських схилів. На вологих схилах спостерігаються і витоки ґрунтових вод, що свідчить про наявність водонепроникних горизонтів.
Рельєф зони - типово гірський з висотами від 500 до 1580 м над рівнем моря. Рівних місць мало, вони розміщені здебільшого на невисоких терасах річок Черемош, Путила, Верхній Серет, інших річок і перевищують рівень води на декілька метрів. Невеликі вирівняні ділянки зустрічаються також на сідловинах, які з'єднують окремі вершини.
Природні умови Карпат обумовлюють розвиток дернового, підзолистого і болотного типів ґрунтоутворюючих процесів Особливий характер материнської породи впливає на ґрунти, які тут утворилися. В зоні ґрунти переважно буроземно-дернові під трав'яною рослинністю і буроземно-підзолисті під лісом.
Орних земель у зоні дуже мало. Великі площі тут зайняті пасовищами та сінокосами. Ґрунти характеризуються високою кислотністю, низькою родючістю.
Про протиерозійну небезпечність в цілому по області свідчать такі дані. Схили крутизною більше 1°, на яких уже розпочинається формування поверхневого стоку, займають близько 90% території. Схили крутизною до 3° займають 60,9% всієї ріллі, а до 5°- 80,1%.
Малогумусні еродовані ґрунти області мають незначну протиерозійну стійкість, невелику водопроникність та вологоємність. Питома вага таких ґрунтів на орних землях становить близько 50%.
Узагальнена схема території Чернівецької області з поділом за рельєфом та природними властивостями в розрізі адміністративних районів подана на рисунку 3.1.1.
3.2. Реорганізація АПК в Чернівецькій області.
Агропромисловий комплекс Чернівецької області знаходиться на етапі ринкової реорганізації. Нині поставлені і вирішуються завдання перетворення інертних підприємств у нові ринкові структури, зміни форм власності, виходу на конкурентні рівні виробництва і збуту продукції. Може здаватися, що в процесі вирішення цих складних проблем, сільському господарству ще далеко до інноваційного розвитку. Однак, як показує досвід ряду агроформувань, переборювання кризових і депресивних явищ неможливе без освоєння нових наукових розробок, інноваційних проектів, використання нових зразків сільськогосподарської техніки, нових адаптованих до конкретних зональних умов порід тварин, нових технологічних рішень, що враховують матеріальні і фінансові можливості виробництва високоякісної конкурентноздатної продукції та забезпечують відновлення родючості землі і маточного поголів'я в тваринництві.
Сільське господарство області прямує в напрямку підвищення наукоємності вироблюваної продукції, а це означає, що необхідно ставити і послідовно вирішувати завдання інноваційного розвитку АПК. Зрозуміло, що агроформування галузі, продуктові підкомплекси, окремі агрокліматичні регіони не можуть в один момент стати інноваційними. Для цього потрібні значні кошти, умови та час. Проте якщо вже тепер всі підприємства АПК будуть орієнтовані на інновації, то це дозволить поступовоконцентрувати ресурси, зусилля і всі засоби на пріоритетних напрямах господарювання, на базі чого і почнуть створюватися новітні галузі і підприємства.
Головними завданнями агропромислового комплексу Чернівецької області є забезпечення населення продуктами харчування, а переробної промисловості - сировиною.
Враховуючи провідне значення сільського господарства для соціально-економічного розвитку області, його вплив на підвищення добробуту населення, зростання бюджетів усіх рівнів,
Loading...

 
 

Цікаве