WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

в молоці залишається 80-92% їх початкової кількості. Лише стерилізація молока суттєво знижує їх вміст. Допустимі концентрації антибіотиків в молоці не повинні перевищувати 0,01 од./г для пеніциліну, левоміцетину, тетрацикліну та 0,5 од./г - для стрептоміцину.
З ціллю профілактики молоко, що отримане на протязі 2-5 днів після введення антибіотиків, заборонено здавати на молочні заводи.
Молочні заводи контролюють молоко на вміст антибіотиків по ГОСТ 23454-79 "Определение в молоке ингибирующих веществ".
Забрудненість молока і молочних продуктів чужорідними речовинами, залежить від степені забруднення навколишнього середовища. Ці речовини поступають в грунт, водойми і по харчовим ланцюгам в організм тварини та людини, що спричиняє негативний вплив на стан їх здоров'я (рис. 2.2.1).
Серед забруднювачів харчових продуктів значну роль відіграють токсичні елементи - важкі метали. Деякі із важких металів такі як свинець та кадмій є високотоксичні, тому підлягають регламентуванню в усіх харчових продуктах, а цинк і залізо токсичні тільки при високих концентраціях, тому їх вміст в молоці та молочних продуктах повинен бути обмежений.
В більшості випадків забруднення молока найбільш токсичними важкими металами має ендогенне походження. Ці токсичні елементи поступають в навколишнє середовище з відходами промислових підприємств, вихлопними газами автотранспорту, пестицидами, міндобривами та через корма в організм тварин. Однак біологічна система корови нейтралізує поступивші з кормом токсичні елементи, і в молоко виділяється лиш незначна їх частина. Тому молоко порівняно з іншими харчовими продуктами (м'ясо, риба) менше забруднено важкими металами.
Рис. 2.2.1 Схема поступлення сторонніх речовин
з навколишнього середовища в молоко і молочні продукти
Свинець являється одним із самих розповсюджених токсичних елементів. В людському організмі надлишок свинцю блокує ферментні системи, діє на біосинтез гемоглобіну та депонується в кісткові тканини. Основним джерелом забруднення грунту, рослин являються спалювання бензину, відходи плавильних і свинцево-обробних підприємств, пестициди та ін. В молоці міститься 0,01-0,01 мг/кг свинцю.
Металевий кадмій і його солі спричиняють сильну токсичну дію на тварин і людей. В якості джерела забруднень харчових продуктів молока може служити згоряння палива на ТЕЦ, гальванотехніка, мінеральні фософоровмістимі добрива. Вміст кадмію в молоці складає біля 2,4 мкг/кг.
Відомо, що мікроелементи в молоці виявляються в малій кількості або в вигляді слідів в формі іонів. До мікроелементів відносять мідь, марганець, кобальт, йод, цинк, рубідій, барій, гелій, срібло, ванадій, титан, олово, свинець, алюміній, хром, нікель, миш'як, літій та інші. Мікроелементи входять до складу біологічно активних речовин-ферментів, вітамінів, гормонів. Наприклад мідь входить до складу каталази, пероксидази і тому пов'язана з окисно-відновлюваними процесами; а також сприяє засвоєнню організмом кальцію.
Надлишок міді (50 мг/кг) в молоці викликає самоокислення жиру і окислення аскорбінової кислоти в результаті чого молоко отримує окислений привкус. Присутність її в масі прискорює процеси окислення жиру. В той же час сліди міді грають роль у виробництві емментальського сиру завдяки сповільненню молочнокислого бродіння.
Тому актуальною проблемою залишається постановка молокопереробної галузі в Україні на високий рівень. Адже рівень виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах з кожним роком скорочується ( у 2004 році було вироблено на 5,5% менше ніж у 2003 році і на 86,4% ніж у 1990 році). Хоча у вітчизняному сільському господарстві простежуються чіткі ознаки відновлення після "перехідного періоду", виробництво молока все ще знаходиться у кризовому стані, тривалість якого залежить від аграрної політики держави.
З цього слідує, що потрібно досліджувати молоко і на якість і на вміст металів для того, щоб виготовляти екологічно чисті молочні продукти. Адже з несортового молока неможливо виготовляти широкий асортимент продукції, зокрема, сир твердий і дитячу молочну продукцію.
Отже, дана робота передбачає саме дослідження молока в різних природно-географічних зонах Чернівецької області для визначення його екологічної чистоти та якості.
РОЗДІЛ ІІІ
АНАЛІЗ МОЛОКОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ
В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
3.1. Загальні відомості про Чернівецьку область та її природно-географічні зони.
У структурі адміністративно-територіального поділу України одна з найменших - Чернівецька область. Створена 7 серпня 1940 року, область займає 809,58 тис. гектарів землі, або 8,1 тис. км2, що складає 1,34% від території України.
Територія області простягається неширокою смугою (до 90 км) з південного заходу на північний схід (протяжність 210 км). На заході вона межує з Івано-Франківською та Закарпатською, на півночі й північному сході, вздовж річки Дністер - з Тернопільською, Хмельницькою та Вінницькою областями нашої держави. На півдні області проходить державний кордон України з Румунією та Республікою Молдова.
За природними умовами (рельєф, клімат, рослинність і ґрунти) область ділиться на три природно-географічні зони:
- лісостепову, яка займає Прут-Дністровське межиріччя;
- передгірну, розміщену між Карпатами і річкою Прут;
- гірську, яка охоплює Буковинські Карпати.
Слід зауважити, що межа між лісостеповою і передгірною зонами достатньо умовна. Елементи лісостепу зустрічаються і в передгірній зоні області. Гірська зона займає незначну територію в крайній частині південного заходу області.
В лісостепову зону входять Кіцманський (крім передгірної частини), Заставнівський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький і Сокирянський райони, а також північно-східні частини Герцаївського, Глибоцького і Сторожинецького районів.
Ця зона найтепліша. Сума активних температур за період із середньодобовою температурою повітря вище 10° становить 2600-2700°, а тривалість цього періоду - 165 днів. Період з температурою вище 15° продовжується в середньому 115 днів.
Середня багаторічна дата останнього приморозку весною припадає на 19 квітня, найраніше - 30 березня, найпізніше - 22 травня. Безморозний період триває 160-180 днів.
За вологозабезпеченням лісостепова зона ділиться на дві підзони: помірно вологу (Кельменецький і Сокирянський райони), де сума опадів за період з температурою вище 10° становить 350-375 за рік - 500-575 мм, і вологу (решта зони), де сума опадів за період з температурою вище 10° становить 425-450, а за рік - 575-660 мм.
Велика кількість опадівприпадає на теплий період року. В цей час часто бувають зливи, які викликають на схилах та на незахищених агрофонах водну ерозію ґрунтів. Ерозійні процеси проявляються і в зимово-весняні періоди під час інтенсивного танення снігу.
Клімат західної частини лісостепової зони обумовлює промивний режим ґрунтів. У східній частині - промивний режим проявляється тільки в роки з великою кількістю опадів, у більш сухі роки замкнутий водний режим,
Loading...

 
 

Цікаве