WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

забезпечує повноту видоювання і одержання великої кількості молока.
Особливо велике значення має здоров'я корів. При захворюванні у них насамперед змінюється склад молока: зменшується кількість молочного цукру, збільшується вміст білків, в основному альбуміну й глобуліну, та мінеральних солей.
Здорові тварини завжди мають вищу продуктивність, ніж хворі. Так, захворювання на туберкульоз знижує надої на 20-35%, на бруцельоз - 40-60, на ящур - 35-50%.
Мастити, які призводять часто до атрофії однієї або більше чвертей вим'я, зменшують надої пропорціонально до кількості пошкоджених чвертей. Розлади органів травлення - проноси, атонії передшлунків, завали та ін. - призводять до тривалого зниження надоїв. Порушення відтворних функцій призводить до великої яловості корів, а отже, і до зниження продуктивності.
Захворювання, які протікають з підвищенням температури тіла тварини, як правило, призводять до зниження надоїв і зміни складу молока.
Харчова та кормова цінність молока залежить головним чином від кількісного та якісного складу компонентів, які утворює молочна залоза, а саме: від вмісту жиру, білка, цукру та мінеральних речовин.
Складові частини молока, особливо жир та білок, мають значні коливання в межах виду.
Породи молочного напрямку витрачаються менше поживних речовин на утворення 1 кг молока і є економічно вигідним. На одиницю корму вони виробляють більше продукції, ніж інші сільськогосподарські тварини і повертають з продукцією 30-40% протеїну спожитого з кормами. Корова, як ніякий інший вид тварин, здатна поїдати і перетравлювати велику кількість грубих кормів, перетравлюючи їх в молоко та м'ясо.
Влітку основним кормом для корів є трава природних і сіяних пасовищ, взимку - сіно, сінаж із злаково-бобових трав, силос і коренеплоди.
Таким чином, домінуючими у Чернівецькій області є породи українська червоно-ряба, чорно ряба, симентал і пінцгау.
Тому дослідженнями передбачено зробити аналіз проб молока вищевказаних порід з метою вилучення фізико-хімічних показників молока та його екологічної чистоти.
В лісостеповій зонах в основному розводять українську червоно-рябу, чорно-рябу породу корів. Практично з квітня по листопад є можливість випасати корів на пасовищах.
Корови чорно-рябої породи за продуктивними якостями значно переважають ровесниць інших порід, яких розводять в області.
Повновікові корови згідно стандарту мають живу масу 550 кг, молочну продуктивність 3500-4000 кг молока з вмістом жиру 3,6% та білка - 3,2%.
При наявності достатньої кількості кормів в господарстві, доцільно розводити українську червоно-рябу породу з генетичним потенціалом молочної продуктивності 4,5-5,5 тис. кг молока за лактацію, жирномолочністю - 3,8% та білковомолочністю - 3,3%.
В передгірній зоні також розводять симентальську породу комбінованого напрямку продуктивності. Вона швидко акліматизується і добре пристосовується до кліматичних умов Чернівецької області, а за використанням соковитих кормів (жому), відходів зернового виробництва і технічної переробки не має аналогів. Тварини симентальської породи стійкіші проти захворювань вим'я, ніж чорно-рябі - 66,2%, проти 54,6% (О.І. Івашура, 1989). Недоліком цієї породи є недостатня придатність вим'я корів до машинного доїння.
Тварини мають міцну конституцію, як свідчення високої життєдіяльності. Жива маса корів в племінних господарствах становить 500-620 кг, в середньому 580 кг. молочна продуктивність корів, записаних в Держплемкнигу - 3511-3800 кг. кращі корови в області були роздоєні до продуктивності 6032-9500 кг з жирномолочністю3,8-4,2%.
Завдяки високій міцності копитного рогу та розвиненим органам дихання в гірській зоні використовується порода пінцгау. Вона використовує недоступні худобі інших порід кам'янисті пасовища високогір'я.
Поряд з цим тварин цієї породи слід вдосконалювати форму вим'я та розміщення дійок. Жива маса тварин - 380-450 кг. молочна продуктивність 2050-2500 кг, жирномолочність 3,7-3,9%.
По результатах досліджень в лісостеповій зоні наведених в таблиці 5.1.1. Доведено, що середній вміст молочного жиру по дев'яти господарствах з розведення української червоно-рябої породи склав 3,44%. З даних господарств в Сокирянському районі Агрофірма "Гніздівці" масова частка молочного жиру (м.ч.ж.) являється найменшою і складає 3,2%, а найбільша була визначена в СВК "Агрофірма "Оршівська"" і ПСП "Мамаївське" Кіцманського району - 3,7%. Це зумовлено тим, що в даних господарствах є хороша кормова база, тому вони являються одними з кращих в області. Дещо нижчими були показники м.ч.ж. в СВК "Україна", ТОВ "Дністровське", СВК "Зоря", АФ "Валяво" та СВК "Мамалига" та ДПДГ "Центральне" і коливається в межах 3,0-3,6%. В середньому по українській червоно-рябій породі м.ч.ж. становить 3,42%, що не зовсім досягає норми. Однак, якщо брати до уваги середню по чорно-рябій породі, то вона є незначно більшою ніж у української червоно-рябої породи і становить 3,5%.
Проте, якщо проаналізувати показники м.ч.ж. по українській червоно-рябій і чорно-рябій разом, тобто в загальному по лісостеповій зоні він становить 3,46% (табл. 5.1.1).
Що стосується масової частки білку ( м.ч.б. ) вміст в молоці української червоно-рябої породи становив в середньому 2,98%, що не зовсім задовольняє товаровиробника. Максимальний показник м.ч.б. - 3,3%, а в СВК "Агрофірма "Оршівська"" задовольняє всі загальноприйняті норми і стандарти. Про те це єдине господарство з такою м.ч.б.. В інших агроформуваннях м.ч.б. становить 2,9%, окрім ПСП "Мамаївське" і ТОВ "Дністрівське", де вона досягла 3,0% . В ДПДГ "Центральне" - 3,1%.
По чорно-рябій породі хімічні показники визначались в двох агроформуваннях Новоселицького району. Так, в "Золотому колосі" м.ч.б. становить 2,9%, а в СВК "Маяк" - 3,1%, що в середньому дало - 3,0%.
Отже, можна зробити висновок, що масова частка білку була майже пропорційна вмолоці корів української червоно-рябої - 2,98% та чорно-рябої - 3,0%, що в середньому по лісостеповій зоні - 2,99%.
Як відомо, густина молока (p) - це маса молока при 20°С, що міститься в одиниці об'єму (кг/м,3 або г/см,3). Показник густини використовують для перерахунку молока з об'ємних величин (л) у кілограми, і навпаки, для визначення натурального молока, залишку (СЗМЗ) та інших компонентів за формулами. густина збірного коров'ячого молока коливається в межах 1027-1032 кг/м,3.
Так, аналізуючи таблицю 5.1.1 видно, що густина молока в обох породах у різних агроформуваннях лісостепової зони коливається в межах - 1,026-1,029 г/см,3.
Кислотність молока зумовлена наявністю в ньому кислих солей фосфорної та лимонної кислоти (10-11°Т), кислотним характером казеїну молока (4-5°Т) та розчиненим у молоці вуглекислим газом (1-2°Т). в нормі кислотність становить 16-18°Т і може змінюватися у значних межах і залежить від типу та повноцінності годівлі, віку, індивідуальних особливостей корів, стану їх здоров'я, періоду лактацій та ін.
У молоці корів
Loading...

 
 

Цікаве