WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

Аналіз молокопереробної галузі в Чернівецькій області - Дипломна робота

Чернівецької області. В роботі були задіяні корови молочного напрямку продуктивності. Це такі породи як українська червоно-ряба, чорно-ряба, симентал та порода пінцгау. Вибір господарств проводився з метою охоплення всіх природно-географічних зон Чернівецької області, зокрема лісостепової, передгірної і гірської.
Дослідження виконувались в науково-дослідних лабораторіях Буковинського інституту агропромислового виробництва, обласній лабораторії ветеринарної медицини Чернівецької області та на кафедрі "Технології виробництва та переробки молока"
Для виконання даного завдання робота була розподілена на чотири послідовні етапи.
Етап І - ознайомлення з різними географічними зонами Чернівецької області та безпосередньо з господарствами, які займаються розведенням молочного скотарства.
Етап ІІ - дослідження молочної продуктивності, показники якості та хімічного складу молока, отриманого від корів різних порід природно-географічних зон Чернівецької області.
Етап ІІІ - оцінка якості молока, що заготовляють агроформування чернівецької області.
Етап ІV - екологія молока в Чернівецькій області. Вміст токсичних (кадмій, свинець) та мікроелементів (мідь, цинк).
4.1 Методична схема проведення науково-виробничих та лабораторних досліджень.
І етап. Для того, щоб розпочати виконання дипломної роботи, постало питання про вивчення географічних зон Чернівецької області. Використовуючи навчальні посібники було проведене ознайомлення з територією Чернівецької області, її природнокліматичними умовами: рельєфом, кліматом, рослинністю та ґрунтами. В зв'язку з тим, що останнім часом в Чернівецькій області було запроваджено програму м'ясного скотарства, деякі агроформування та господарства перейшли з молочного на м'ясне скотарство. Тому наступним питанням був пошук і підбір господарств, які займаються розведенням корів з молочним напрямком продуктивності.
Для цього була розроблена методична схема, яка наведена в таблиці 4.1.1.
В результаті чого було підібрано 25 господарств в трьох природнокліматичних зонах Чернівецької області.
Як видно з таблиці 4.1.1 в лісостеповій зоні їх було 11, в передгірній - 8, а гірській - 6. Їх кількість не однакова в зв'язку з тим, що підбір господарств проводився керуючись територіальною величиною кожної із зон.
Так, наприклад робота в лісостеповій зоні проводилась аж в одинадцяти господарствах (табл. 4.1.1) тому, що дана зона займає найбільшу територію в порівнянні з двома іншими (рис. 3.1.1.). Робота в даній зоні проводилась в Кіцманському, Новоселицькому, Кельменецькому, Сокирянському, Заставнівському районах з використанням корів української червоно-рябої та чорно-рябої порід.
Передгірна зона дещо менша від лісостепової. Робота проводилась в Вижницькому, Герцаївському, Глибоцькому, Сторожинецькому районах з використанням корів української червоно-рябої, чорно-рябої та симентальської порід у восьми господарствах.
Найменша по території зона Чернівецької області це гірська. До неї входять Путильський район та гірська частина Вижницького району. Дослідження проводились в шести господарствах, де використовують породи пінцгау та симентал.
Таблиці 4.1.1
Методична схема проведених досліджень
Зони Кількість
господарств Породи
Лісостепова 11 українська червоно-ряба, чорно-ряба
Передгірна 8 українська червоно-ряба, чорно-ряба, симентал
Гірська 6 пінцгау, симентал
ІІ етап. Матеріалом досліджень служили середньодобові проби молока, які були відібрані від надоєного молока корів різних порід та досліджувалися на хімічні властивості за загальноприйнятими методиками в лабораторіях БІАПВ та обласної державної лабораторії ветеринарної медицини.
Відбір середніх проб молока є дуже відповідальним етапом у комплексі лабораторних досліджень. Правильно відібрані проби повністю характеризують склад досліджуваного молока. Некваліфіковано відібрані середні зразки можуть бути джерелом неправильних висновків.
При хімічних дослідженнях проб молока користуються ГОСТ 3266-68.
Тому відбір проб молока для досліджень проводився за загальноприйнятими методиками. Для якісної оцінки молока в цілому по стаду відбір проб був проведений безпосередньо в приміщеннях в один час доби.
Перед відбором середніх проб з ємностей молоко було ретельно перемішане для того, щоб молочний жир не залишився на його поверхні.
Проби відбиралися пластмасовою трубочкою діаметром 10 мм в об'ємі
грам. Перед відбором проб трубка була споліснена молоком (опущена в молоко, не закриваючи отвір і вийнята). Після перемішування трубку повільно занурювали до дна ємності так, щоб рівень молока в ній і ємності був однаковий. Потім верхній отвір трубки затискали великим пальцем, вертикально переносили її у чисту пляшечку з притертим корком. Пляшечка із пробою закривають гумовим корком. Наклеювали етикетку, на якій писали назву господарства, породу тварини і обов'язково район в якому знаходиться господарство. Тому, що деякі назви агроформувань в області повторюються.
Для якісної проби молока повинна проводитись повнота видоювання.
ІІІ етап. Виробництво молока в агроформуваннях різних форм власності здійснюється з відпрацьованою десятками років технологією, яка дає можливість до 90% молока реалізувати першим сортом. Набір обладнання і механізмів забезпечував збереження молока в господарстві протягом доби в бактерицидній фазі, що дозволяє доставляти його на завод - ценровивозом.
Для одержання молока високої якості в першу чергу тварини повинні мати повноцінну годівлю, догляд та відмінний стан здоров'я. Ще важливим фактором являється спосіб і час доїння, масаж вимені та ін. а особливо умови очистки і охолодження молока під час доїння.
ІV етап. Серед забруднювачів харчових продуктів важливу роль грають токсині елементи - важкі метали і миш'як. Деякі з важких металів (свинець, кадмій і ртуть) і миш'як високотоксичні і підлягають регламентуванню в усіх харчових продуктах, інші ж (мідь, цинк, олово, залізо) токсичні тільки при високих концентраціях, тому їх вміст в продуктах повинен бути обмеженим. Питання по вмісту важких металів є досить актуальне при забезпеченні населення якісним та екологічно чистим молоком. Тому роботою передбачалось виконати дослідження на вміст свинцю, кадмію, міді і цинку в агроформуваннях Чернівецької області різнихприроднокліматичних зон.
4.2. Методики визначення фізико-хімічних показників молока та вмісту металів.
1. Визначення густини молока.
Даний показник широко використовується до перерахунку кількості молока, вираженої в кілограмах, у літри і навпаки; для встановлення і контролю натуральності молока; розрахунків за формулами сухої речовини, сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ) та інших компонентів.
Під густиною розуміють відношення маси речовини до її об'єму. Густина молока представляється співвідношенням маси молока при температурі 20°С до маси рівного об'єму води (t = 4°С) та позначається:
Густина цільного коров'ячого молока коливається в межах 1,027-1,033 (в
Loading...

 
 

Цікаве