WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Трудові ресурси України - Реферат

Трудові ресурси України - Реферат

управлінець (в 1990 р. - 23), на кожну 1000 працівників взагалі - 42 управлінців (в 1990 р. - 16), що в умовах загального падіння виробництва зовсім не є виправданим.
?
Таблиця 2
Кількість зайнятого населення у галузях господарства України*
Галузі 1990 р. 1999 р. 2001 р. 2005 р.
Всього зайнято, млн.осіб В % до всього зайн. населення Всього зайнято, млн.осіб В % до всього зайн. населення Всього зайнято, млн.осіб В % до всього зайн. населення Всього зайнято, млн.осіб В % до всього зайн. населення
Всього 25.4 100.0 21.8 100.0 20.9 100.0 20.3 100.0
У галузях економіки 25.4 100.0 18.8 86.1 18.8 71.5 20.3 100.0
Промисловість 7.8 30.8 4.4 19.9 3.9 18.8 4.0 19.7
Сільське та лісове господарство 5.0 19.8 4.9 22.6 2.4 11.5 4.0 19.7
Будівництво 2.4 9.4 1.0 4.5 0.8 3.7 0.9 4.4
Транспорт і зв'язок 1.8 7.2 1.2 5.6 1.1 5.4 1.4 6.9
Торгівля, громадське харчування, мат.-тех. збут та постачання заготівлі, готельний бізнес 1.9 7.3 1.5 6.9 1.2 5.6 1.4 6.9
Охорона здоров'я, фізкультура та спеціальне забезпечення 1.5 5.9 1.4 6.6 1.4 6.5 1.3 6.8
Освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування 3.0 11.9 2.2 10.3 2.1 9.9 2.0 9.5
Фінансування, кредитування, страхування 0.1 0.4 0.2 0.7 0.2 0.8 0.2 1.0
Аппарат органів державного та господарського управління 0.4 0.2 0.8 3.4 0.9 4.2 1.1 5.4
Інші сфери економічної діяльності 1.5 4.2 4.2 17.5 6.9 33.6 4.0 19.7
*Статистичні збірники України за 1990, 1999, 2004 р.
Якщо подивитись на особливості зайнятості населення у регіонах України, то побачимо, що найнижчий рівень зайнятості населення спостерігається в тих областях, де найбільші темпи спаду виробництва, де обмежена сфера прикладання праці. Одночасно збільшується кількість безробітних людей. Безробітними в Україні вважають працездатних громадян, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством прибутків, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи. Вони становлять 8.7% (в 1995 - 5.6%) від працездатного населення. За визначенням Міжнародної організації праці, безробітними вважаються особи працездатного віку, зареєстровані і незареєстровані у державній службі зайнятості), які або не мають роботи (прибуткового заняття), або шукали роботу та намагались організувати власну справу на обстежуваному тижні, або готові приступити до роботи впродовж двох наступних тижнів. До безробітних також відносяться, за оцінками цієї організації: 1) особи, які приступають до роботи впродовж найближчих тижнів; 2) ті, що знайшли роботу і чекають відповіді; 3) ті, що шукають роботу і зареєстровані у службі зайнятості; 4) які навчаються за направленням служби зайнятості.
Крім офіційно зареєстрованих безробітних, близько 30-40% працездатного населення регіонів тимчасово не працюють, або зайняті неповний тиждень чи декілька днів на місяць (т.з. "приховане безробіття"). Ці люди разом з офіційно визнаними безробітними реально відображають рівень зайнятості трудових ресурсів (цей рівень майже в 3 рази нижчий від офіційного).
Серед безробітних людей у 2004 р. переважали ті, що були звільнені у зв'язку із реструктуризацією виробництва та скороченням штату (60.2%) та непрацевлаштовані після закінчення навчальних закладів (17.7%). Більшість із вивільнених займали робочі місця та місця, які не потребують професійної підготовки (62%). Близько 63% звільнених людей - жінки. У цьому році найбільше вивільнено працівників у промисловості, причому із підприємств державної форми власності. Найменше вивільнення спостерігалось із установ та закладів сфери послуг, яка вже переорієнтовується на ринкові засади господарювання. Найбільше поповнили ряди безробітних у 2004 році люди із Донецької, Дніпропетровської, Львівської, Харківської, Київської областей.
В умовах постійно зростаючого безробіття відбувається формування ринку праці. Ринок праці - це співвідношення між попитом і пропозицією на робочу силу.
Таблиця 3
Попит і пропозиція робочої сили на ринку праці у регіонах України на 1.01.1999 р., 1.01.2005 р.
Регіони Кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, тис.осіб Потреба у працівниках, тис.осіб Навантаження на одне вільне робоче місце, осіб
1999 2005 1999 2005 1999 2005
Україна 1039.3 998.8 34.6 166.5 30 6
АР Крим (з м.Севаст.) 40.1 41.3 2.2 4.8 31 9
області:
Вінницька 30.6 42.2 0.9 2.6 35 16
Волинська 33.9 27.1 0.2 2.1 137 13
Дніпропетровська 72.4 64.9 2.8 16.3 26 4
Донецька 83.4 65.7 6.2 33.4 13 2
Житомирська 44.0 39.0 0.6 2.8 76 14
Закарпатська 38.3 28.6 0.5 2.7 74 11
Запорізька 31.7 37.6 1.2 5.8 27 6
Івано-Франківська 58.0 35.8 0.2 1.3 329 27
Київська 60.0 30.3 3.3 5.8 52 5
Кіровоградська 30.9 31.7 0.9 3.5 32 9
Луганська 46.3 37.5 3.7 8.9 12 4
Львівська 91.4 60.9 0.9 4.6 103 13
Миколаївська 27.1 28.8 0.9 3.9 31 7
Одеська 13.5 31.9 1.0 4.7 13 7
Полтавська 38.7 40.9 1.3 5.0 29 8
Рівненська 36.3 40.2 0.5 1.9 76 21
Сумська 39.7 31.8 0.8 3.4 48 9
Тернопільська 34.0 48.9 0.4 1.6 85 31
Харківська 56.7 53.2 3.0 11.2 19 5
Херсонська 17.1 34.5 0.5 2.0 31 17
Хмельницька 23.7 32.5 0.6 3.9 38 8
Черкаська 28.7 44.5 0.8 1.8 36 25
Чернівецька 19.6 32.7 0.3 1.8 75 18
Чернігівська 43.2 26.6 0.9 2.8 46 10
Зміна економічних відносин, реструктуризація економіки та інші чинники сприяють, з одного боку, появі дедалі більших резервів працездатного населення, а з іншого, наявність таких резервів є основою для подальшого розширення виробництва, розвитку нових галузей. Для того, щоб встановити шляхи раціонального використання резервів праці, необхідно виявити не тільки їх кількісні, але й якісні параметри (віковий, освітній та професійний склад). Важливе значення при цьому має професійно-кваліфікаційний рівень незайнятого населення і виявлення потреби господарства у працівниках різних спеціальностей, тобто попит і пропозиція на робочу силу.
Потреба у працівниках різних галузей господарства на 1.01.2005 р. в Україні становила 166.5 тис.осіб, найбільше - у промисловості. Але попит і пропозиція робочої сили не є збалансованими ні за професіями, ні за регіонами. Співвідношення між попитом і пропозицією працівників на ринку праці у регіонах України показує таблиця 3.
Найбільше навантаження працівників на одне вільне робоче місце спостерігається у тих областях, які мають невисокий рівень диверсифікації виробництва, в яких ринкові перетворення в економіці відбуваються повільно (Івано-Франківська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та ін., див.табл.3).
В сучасних умовах важливою проблемою, яка постала перед працересурсним потенціалом, є припинення його виснаження та забезпечення найбільш економічно ефективної його зайнятості (на відміну від забезпечення повної зайнятості у період планової економіки). Її вирішення не передбачає повністю ліквідації безробіття, бо наявність безробіття у певних межах (1-3%) стимулює певним чином виробництво. Необхідне створення механізму підвищення рівня і ефективності зайнятості трудових ресурсів, регулювання ринку праці та ін.
В умовах переходу економіки до ринкових відносин важливою є проблема підвищення якості робочої сили. Велика кількість працівників втратили високу кваліфікацію внаслідок тривалого простоювання підприємств, багато із них змінили професію, або виїхали на заробітки за кордон. А значна частина тих, що здобувають вищу та середню професійну освіту, зовсім не працевлаштовані. Із країни, яка відзначалася донедавна одним із найвищих показників освіченості населення, Україна поступово зійде до рівня відсталих країн, якщо не буде здійснено реформування економіки.
На 1.01.2002 р. у господарстві країни працювало 21.5% працівників із вищою освітою, найвища частка таких людей - у науці (51.2%), освіті (44.6%), державному управлінні (48.9%), інформаційно-обчислювальному обслуговуванні (40.9%), культурі (30.5%) та ін. Найнижча частка спеціалістів з вищою освітою - у сільському господарстві (5.8%), житловому господарстві (8.5%), транспорті (12.7%).
Внаслідок невисоких розмірів зарплат та несвоєчасного їх виплачування у підприємствах та установах державного сектора економіки значна частина працівників (причому висококваліфікованих) переходять на роботу у інші галузі, займаються невиробничою діяльністю (торговельним бізнесом та ін.), поступово втрачаючи свою кваліфікацію. Цьому сприяє також міграція "умів" - висококваліфікованих спеціалістів, науковців - за межі України.
За матеріалами:
1. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. - Тернопіль, 2007.
Loading...

 
 

Цікаве