WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації - Реферат

Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації - Реферат


Реферат
на тему:
Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації
Тисячолітня історія свідчить про те, що Кримській півострів має сприятливі умови для розвитку виноградарства, яке у всі часи приносив жителям Криму високі доходи. Зрозуміло, що відродження агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, сучасний стан якого викликає величезні занепокоєння, потрібно розпочинати з пріоритетних галузей, які не тільки швидко забезпечать підйом економіки агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, але й здійснять сприятливий вплив на розвиток основної галузі Криму - рекреаційної.
Основні публікації останніх років з питань сучасного стану, відродження та розвитку виноградарства та виноробства Автономної Республіки Крим належать вченим-аграрникам Ніколаєву Є.В., Авідзбі А.М., Новикову Ю.Н., Дикань А.П., Копилову В.І., Карзову В.Ф., економісту Черемісіній С.Г., а також зустрічаються поодинокі пуб-лікації у періодичних виданнях.
Виробництво винограду та продуктів його переробки завжди було одним з бюджетоформуючих напрямків господарської діяльності агропромислового комплексу Криму, і тому його зберігання та подальший розвиток є особливо важливим завданням.
Не випадково, у кінці 50-х років минулого століття площа виноградників у Криму досягла 152 тис. га, а валові збори винограду складали більше 600 тис. т. Одначе, в даний час ці галузі зна-ходяться у стані глибокої депресії [3, с. 4].
За останнє десятиріччя значно скоротилися площі виноградників. Якщо у 1992 році вони займали площу 53,8 тис. га, то у 2002 році - всього 32,0 тис. га. Валовий збір ягід знизився від 264,6 тис. т у 1990 р. до трохи більше 55 тис. т у 2002 р. Після 1990 року, включно до сьогоднішнього часу, щорічно вибуває від 2 до 4 тис. га виноградників [2].
За останні 10 років фактична врожайність винограду по Криму в цілому складала 20-25% від потенційно можливого рівня [1, с. 212].
В таблиці 1 подано статистичні дані з динаміки вироблення виноградного вина по регіонах Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації.
За даними агроформувань та господарств 6,72 тис. га (21%) виноградників безперспективні, не окупають витрат та підлягають невідкладної реконструкції.
Скорочення об'ємів галузі до сьогоднішніх розмірів обумовило виникнення масового безробіття у кримських селах.
Останнім часом до економічних факторів додались й кліматичні: зимові та весняні морози, посухи у весняно-літні періоди вегетації. Все це негативно відбивається на виноградних насадженнях. Вони передчасно втрачають продуктивність, старіють.
Останніми роками негативний вплив здійснюють соціально-економічні фактори: ріст цін на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива та пестициди, шпалерний дріт , виноградні кілки, інші матеріали; незбалансованість між цінами на кінцеву виноробну продукцію та рівнем грошових доходів населення веде до зниження попиту на вино. Внаслідок труднощів, що виникли із збутом продукції, винзаводи затоварились, а ринок заполонила маса фальсифікованих вин, коньяків, різних сурогатів та ін. алкогольної продукції низької якості. При цьому держава поклала надмірний податковий тиск на виробників вина [2].
Необхідно зазначити, що нищівного удару виноградарство та виноробство Криму зазнало у середині 80-х років минулого століття внаслідок відчайдушної боротьби керівництва партійної організації з пияцтвом та викоріненням виноградарства. Тоді розкорчували не лише кілька десятків тисяч промислових виноградників, але й закрили десятки винзаводів з унікальним обладнанням та порізали на металобрухт новенькі, щойно виготовлені виноградозбиральні комбайни [4].
Перехід виноградарсько-виноробної галузі до ринкових відносин призвів до істотної трансформації системи виробничих відносин: значно погіршились показники ефективності ведення галузі, змінився сортовий склад насаджень, брутально погіршуються технології культивації винограду, не дотримуються напрямки використання врожаїв, що отримуються, а ринок фальсифікованої вино-продукції досяг загрозливих масштабів й не підлягає державному регулюванню [1, с. 211].
У багатьох господарських формуваннях експлуатуються виноградні насадження віком 35-40 років, із застарілими енерго- та ресурсоємними схемами посадки та морально застарілими сортами, що обумовлює низьку врожайність, невідповідність якості виноградарської продукції вимогам ринку, а також високу собівартість виноматеріалів [1, с. 211].
У 1998 р. була розроблена Програма розвитку виноградарства Криму, також наказом Міні-стерства аграрної політики АР Крим № 385 від 28 грудня 2001 року було затверджено державну Програму розвитку виноградарства та садівництва на 2002-2004 роки, але на сьогоднішній день вони реально майже не працюють.
Негативну роль в розвитку виноградарства АРК відіграє недосконалість українського аграрного законодавства, нездатність зберегти унікальні виноградарські райони та забезпечити раціональне розміщення виноградників, стійку підтримку галузі державою. Необхідно прийняти заходи для затвердження та введення в дію "Закону про виноград та вино", який повинен стати головним нормативним документом, що регулює розвиток виноградарства та виноробства України та Криму [1, с. 220].
Стабілізація та покращення стану виноградарства АРК неможливі без державної підтримки, в тому числі у вигляді пільгового кредитування господарств, що здійснюють закладку нових виноградників та реконструкцію існуючих.
Надійними інвесторами у виноградарстві повинні стати заводи вторинного виноробства, що формують власні стійкі сировинні зони, в т. ч., що вкладають гроші в розвиток розсадницької бази галузі [1, с. 220].
Особливою статтею прибутку від винограду повинен стати столовий виноград. При цьому оптимальним співвідношенням між технічним та столовим сортами винограду за площами, що вони займають може бути 4:1.
Пріоритетного значення набуває тісна взаємодія підприємств галузі з обслуговуючими їх науковими закладами, побудована на принципах наукового маркетингу - корпоративності, пріоритетності, цільового фінансування та конкретного практичного застосування [1, с. 221].
У зв'язку з високим попитом на свіжий виноград та натуральне вино, площу виноградників у Криму в подальшому (в період до 2015 р.) необхідно довести до 85-90 тис., а валові збори ягід до 600 тис. т. Відродження кримського виноградарства найсприятливішим чином відіб'ється на роз-витку виноробства, що, в свою чергу, позитивно відобразиться на економіці Криму та його іміджі як рекреаційно-туристичного центру [3, с. 5].
Відсоток використання потужностей підприємств виноробної промисловості складає лише 15%. Знизилось виробництво на таких базових підприємствах галузі як завод шампанських вин "Новий Світ", Ялтинський винзавод НПАО "Масандра". Загаломпо виноробній промисловості АРК відмічено зниження об'ємів виробництва в натуральному виразі. Зниження об'єміввиробництва виноробної продукції обумовлено труднощами у збуті готової продукції - внаслідок низької купівельної спроможності населення, неконкурентності виноробної продукції у ціновому спів-відношенні з горілкою, процесу заповнення ринку імпортною та фальсифікованою продукцією [2].
Однією з головних проблем виноробства є нестача сировини. У цих умовах на підприємствах вторинного виноробства намітилася тенденція до створення власної сировинної бази. Істотною проблемою виноробної галузі є недосконалість матеріально-технічної бази: високий ступінь зно-шення основних фондів виноробних підприємств (близько 50%), моральне застаріння обладнання, слабкий розвиток вітчизняної промисловості з виробництва допоміжних матеріалів для виноробства. Необхідно залучення інвестицій або виділення грошових засобів з інноваційного фонду для технічного переозброєння галузі виноробної промисловості, тому що власних засобів у підприємств вкрай недостатньо, а нестача діючої кредитної політики - високий рівень кредитних ставок - не сприяє залученню кредитних засобів для вирішення цієї проблеми [2].
Нагальними питаннями є також відновлення старих чи пошук нових ринків збуту винограду і кримських вин. Перехід до ринкової економіки та приватизація землі у колишніх виноградних і садівничих господарствах вимагають невідкладного законодавчого вирішення й довгострокової оренди землі для створення багаторічних насаджень. Отже, ухвалення Верховною Радою України доопрацьованого Закону "Про виноград і вино" є нагальною
Loading...

 
 

Цікаве