WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розміщення соціальної сфера України - Курсова робота

Розміщення соціальної сфера України - Курсова робота

праці. Високий рівень загальних і спеціальних технічних та гуманітарних знань, а також культури і широкого світогляду в сучасних умовах практично перетворюється не лише у фактор подальшого удосконалення продуктивних сил, а й прискорення соціально-економічного прогресу.
Соціальна сфера, задовольняючи потреби населення в культурних цінностях, освіті, охороні здоров'я, комунальному обслуговуванні тощо все більше впливає на виробництво матеріально-речового багатства через прискорення науково-технічного прогресу, створення необхідних передумов для підвищення рівня зайнятості у суспільному виробництві та раціонального використання трудових ресурсів, забезпечення розширеного відтворення робочої сили, удосконалення структури вільного часу працюючих. Одночасно з цим розвиток соціальної сфери сприяє розв'язанню таких соціальних завдань, як формування гармонійно розвиненої особистості, ліквідація культурно-побутових розбіжностей між містом і селом, між соціальними групами населення і районами країни.
3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ
Соціальна сфера складається з двох комплексів: соціально-культурного і матеріально-побутового. Соціально-культурний комплекс включає галузі, пов'язані з відтворенням головної продуктивної сили суспільства, відновленням її працездатності і зміцненням здоров'я, з формуванням людського капіталу. Для цього комплексу характерним є переважання безплатних послуг та їх загальнодоступність. Галузі цього комплексу є важливим фактором підвищення продуктивності праці в усіх сферах господарського і культурного життя.
3.1.Освіта.
Забезпечує підвищення загального рівня знань і культури населення та всі галузі народного господарства кваліфікованими кадрами, а тому виступає важливим елементом відтворення робочої сили.
Першою освітянською ланкою є дошкільні заклади. Наприкінці 2004 р. в Україні налічувалось понад 14914 постійних дошкільних закладів, у яких перебувало близько 996.5 тис. дітей [табл.3.1.1.]. Значна частина дітей дошкільного віку не відвідує ці заклади. Вищий рівень забезпеченості дітей дошкільними закладами спостерігається у південних та східних областях України, нижчий - у західних регіонах.
Різке скорочення темпів спорудження дошкільних закладів в окремих сільських районах стало головною причиною того, що тут ще не повною мірою задовольняються потреби населення в послугах дошкільного виховання. Це негативно впливає на закріп-лення кадрів на селі, на продуктивність праці сільськогосподарських працівників. Тому подальше розширення мережі дитячих садків у сільській місцевості, створення необхідних умов для дошкільників у кожному населеному пункті не втрачає свого соціально-економічного значення. Досвід роботи Хмельницької, Дніпропетровської та ряду інших областей показав, що відкриття в невеликих населених пунктах дитячих дошкільних закладів як самостійного об'єкта чи в комплексі зі школою дає позитивні результати. Збільшення показника охоплення дітей постійними дитячими садками і яслами продовжує залишатися актуальною проблемою, особливо в західних регіонах.
Основним видом навчально-виховних закладів в Україні є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: перший - початкова, другий - основна, третій - старша школа, які відповідно забезпечують початкову, неповну середню і повну загальну середню освіту.Для розвитку природної обдарованості дітей створюються спеціалізовані школи і профільні класи.
Формування шкільної мережі в Україні відповідає основним принципам системи народної освіти, сформульованим у Законі України "Про освіту", "Про загальну середню освіту" та інших законодавчих документах.
На початок 2004/2005 навчального року в Україні функціонувало 21.7 тис. шкіл, у яких навчалося понад 5731 тис. учнів [табл.3.1.2.]. Більше половини учнів денних шкіл (77%) навчається українською мовою, решта - вивчає українську мову як предмет. 22% учнів денних шкіл навчаються російською мовою, є також школи чи класи з молдавською (6.1 тис.), угорською (20 тис.), румунською (26.4 тис.), польською (1.4 тис.), словацькою (0.03 тис.), англійською (0.3 тис.), болгарською (0.1 тис.) та кримсько-татарською мовами навчання (5.8 тис.) [табл.3.1.3.].
Останнім часом активно розвиваються нові види навчальних закладів - гімназії, ліцеї та колегіуми, де поряд із загальноосвітніми поглиблено вивчаються технічні та гуманітарні предмети. У 2004 р. в Україні функціонувало 511 гімназії, 411 ліцеїв, у тому числі 41 колегіумів, де навчалось понад 467.768 тис. учнів .
Серед денних загальноосвітніх шкіл майже половину (12432 тис. учнів) становлять середні, третину (5812 тис. учнів) - неповні середні, 2855 тис. учнів - початкові і 409 тис. учнів - школи для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку та загальноосвітні школи соціальної реабілітації [табл.3.1.5.].
В одну зміну працюють 91% шкіл -це 5205 тис. учнів [табл.3.1.6.].
У 2004 р. в Україні працювало 238 вечірніх (змінних) шкіл, у яких навчалося майже 105 тис. учнів [табл.3.1.7.].
Після переходу до загальної середньої освіти в Україні скоротилася мережа малокомплектних початкових і неповних середніх шкіл, які не забезпечували належної якості навчання і були низькоефективними з економічної точки зору.
У 2004 р. професійно-технічна освіта нараховувала 1011 закладів, чисельність учнів у яких становила 507 тис. чол. Професійно-технічні училища працюють на базі неповної середньої і середньої освіти. Практично всі профтехучилища готують кваліфікованих робітників з середньою освітою. У 2004 р. випуск робітників в училищах становив 283,4 тис. чол. [табл.3.1.8.].
Профтехучилища готують робітничі кадри для машинобудівної, радіоелектронної, нафтогазової, вугільної, хімічної, деревообробної, легкої і поліграфічної промисловості, залізничного транспорту, зв'язку, будівництва, комунального господарства, водного господарства, сільського господарства, галузей сфери послуг. Територіально училища розосереджені переважно в міських поселеннях і великих селах. Максимальна кількість училищ знаходиться в обласних центрах та інших великих містах. Професійно-технічні навчальні заклади сільськогосподарського профілю розміщені, як правило, у малих та середніх містах; навчальні заклади з спеціальностей гірничої, нафтової, хімічної промисловості - у районах видобутку гірничо-хімічної сировини.
Реформа загальноосвітньої і професійної школи передбачає перегляд профілю підготовки масових робітничих професій, збільшення числа училищ з підготовки кваліфікованих робітників, насамперед для малого і середнього підприємництва та галузей соціальної сфери.
Вища освіта України представлена 619 навчальними закладами І-II рівнів акредитації, в яких навчається близько 548.5 тис. студентів, з них на денному відділенні - близько 397.6 тис [табл.3.1.9.].
Крім того, в Україні функціонує 347 вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, в якихнавчається більш ніж 2026.6 тис. студентів, з них 1155.5 тис. - на денному відділенні [табл.3.1.9.]
Серед галузевих
Loading...

 
 

Цікаве