WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Економічне районування України - Реферат

Економічне районування України - Реферат

сконцентрована в Керчі, Очакові, Іллічівську, Білгороді-Дністровському.
Виноробна промисловість представлена великими заводами шампанських і марочних вин, коньячними заводами, що зосереджені переважно в Автономній Республіці Крим і в Одеській області. Продукція консервної та виноробної промисловості йде далеко за межі району, вона реалізується не тільки в Україні, але й експортується в інші країни.
Хімічний комплекс розвинуто поки що недостатньо. Поряд зі старими галузями, що розмістилися в Одесі (виробництво фосфатних добрив, лаків і фарб) в повоєнні часи виникли нові. Це Сиваський комплекс, що оснований на переробці ропи (Червоноперекопськ), припортовий хімічний комплекс в Південному близь Одеси (мінеральні добрива), хімічний комплекс в Саках.
Легка промисловість є третьою за обсягом виробництва після машинобудування й харчової промисловості. Але виробництво її продукції як в абсолютному вимірі, так і на душу населення тут нижче, ніж в інших реґіонах. Провідна роль у легкій промисловості району належить текстильній галузі, а саме - виробництву бавовняних тканин. Херсонський бавовняний комбінат - найбільше підприємство цієї галузі в Україні. Сукно виробляється в Одеській області. Розвинуто також виробництво трикотажної, швацької й шкіряно-взуттєвої галузей. Трикотажні підприємства Півдня постачають трикотажне полотнодля фабрик Донецько-Придніпровського району.
Сприятливі природні й економічні умови впливають на розвиток багатогалузевого сільського господарства. Район майже цілком розміщений в степовій зоні, за винятком Південного узбережжя та гірської частини Криму. В загальноукраїнському розподілі праці Причорноморський район виділяється виробництвом зерна, м'яса, овочів, соняшнику, винограду, вовни. В загальній площі території сільгоспугіддя займають 89%. Під оранкою зайнято 82% угідь, тобто ступінь сільськогосподарської освоєності земель тут дуже високий. Отже, розширення сільськогосподарського виробництва тут можливе лише шляхом його інтенсифікації.
На зернові культури (озима пшениця, ячмінь, кукурудза) припадає 50% посівних площ. На зрошуваних землях вирощують рис (Херсонська область, Крим). Серед технічних культур переважають соняшник та ефіроолійні культури.
Тваринництво має м'ясо-молочний напрям. Досить розвинуто свинарство, птахівництво й вівчарство. За виробництвом вовни Причорноморський район посідає перше місце в Україні.
Транспортний комплекс. Вигідне географічне положення, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвиткові в районі морського, залізничного, автомобільного, річкового й трубопровідного видів транспорту, хоч густота сухопутних шляхів тут нижча ніж в цілому по Україні.
Найбільше значення - не тільки реґіональне, але й загальноукраїнське - має морський транспорт: Азово-Чорноморське і Дунайське пароплавства. На морському узбережжі й на Дунаї розташовано 12 основних торгових портів, з яких найбільші - Іллічівськ, Одеса, Південний, Керч, Миколаїв. Велике значення має річковий транспорт Дніпра, Дунаю, Південного Бугу й Дністра.
Рекреаційний комплекс Причорномор'я є районотвірним елементом, галуззю спеціалізації. Він представлений переважно закладами лікування, відпочинку, туризму. Його розвиткові сприяють природні умови (тривалість сонячного сяйва, теплий клімат, морське узбережжя, мальовничі ландшафти Криму) та наявність природних ресурсів (лікувальні грязі й ропа лиманів, мінеральні джерела). Для курортного господарства умови є майже скрізь у Причорномор'ї, але найбільше виділяються два райони: Кримський і Одеський. Перший район базується на унікальному субтропічному кліматі, мальовничих гірських ландшафтах, морських пляжах, лікувальних грязях. В Одеському реґіоні перше місце займають морські пляжі й бальнеологічні ресурси (лікувальні грязі, мінеральні джерела типу "Куяльник").
Промислово-економічні вузли. В районі сформувалися вузли з багатогалузевою структурою виробництва при вирішальній ролі машинобудування й металообробки. Це Одеський, Миколаївський, Херсонський вузли. У кожному з них розвинена легка й харчова промисловість, портове господарство.
Одеський промвузол відрізняється надмірною концентрацією виробництва, що неґативно впливає на стан навколишнього середовища. Меншим за розміром, ніж перші три, є Каховсько-Бериславський вузол, який має можливість подальшого розширення.
Проблеми територіально-галузевого удосконалення економіки реґіону. В харчовій промисловості утворилася диспропорція між обсягом виробництва сировини й виробничими потужностями її переробки; особливо бракує потужностей по переробці винограду, соняшника.
Недостатньо розвинена виробнича база будівництва, реґіон не забезпечує себе цілком будівельними матеріалами, хоча сировини для їхнього виробництва у районі достатньо.
Дефіцит палива й електроенергії перешкоджає розвиткові енергомістких виробництв, але спорудження поблизу Одеси нафтового терміналу й розробка нафтогазових родовищ на шельфі значно полегшать цю проблему.
На території Причорноморського району промисловість розміщується нерівномірно: найбільше розвинуті Одеська й Миколаївська області. Промисловість зосереджується у великих містах, а частка малих міст у виробництві продукції, чисельності промислово-виробничого персоналу, вартості основних виробничих фондів - недостатня.
За останні десятиріччя майже зруйнована екологічна система Причорномор'я; особливо забруднені Чорне й Азовське моря. Це призводить до збитків у рекреаційному господарстві, зменшує приплив туристів, неґативно впливає на здоров'я мешканців. Проблема має бути вирішена за рахунок технологічного переобладнання промислових підприємств і спорудження ефективних очисних споруд.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л.Л., Горленко І.О., Євтушенко Г.І. - К., 2000 - 264 с.
2. Акимов А.В. Мировое население: взгляд в будущее. - М.: Наука, 1992. - 199 с.
3. Алаев А.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
5. Амбарян О.А. Главные морские порты Украины. - Одесса: Маяк, 1993. - 165 с.
6. Анализ и прогнозирование развития экономики региона /Н.Д. Прокопенко, Ф.Е. Поклонский; Отв. ред. Н.Г. Чумаченко. - К.: Наук. думка, 1991. - 226 с.
8. Архангельский Ю.С., Коваленко И.И. Межотраслевой баланс. - К.: Вища школа, 1988. - 247 с.
9. Балабанов И.Т. Новые формы организации предприятий. - Л.: Лениздат, 1991. - 126 с.
10. Берзинь И.Э., Калинина .П. Экономика машиностроительного производства. - М.: Высшая школа, 1988. - 303 с.
11. Бородюк В.М. Структурный фактор в развитии экономики Украины. - К.: Наук. думка, 1991. - 117 с.
12. Борщевський П.П., Чернюк А.Г., Шмаглій О.Б. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. - К.: Наук. думка, 1994. - 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве