WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Особливості галузевої організації міжгалузевих комплексів. Паливно-енергетичний комплекс - Реферат

Особливості галузевої організації міжгалузевих комплексів. Паливно-енергетичний комплекс - Реферат


Реферат на тему:
Особливості галузевої організації міжгалузевих комплексів. Паливно-енергетичний комплекс
План
1. Паливно-енергетичний баланс, його сутність
2. Вугільна промисловість
3. Нафтова промисловість
4. Газова промисловість
5. Електроенергетика
1. Паливно-енергетичний баланс, його сутність
Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) - складна міжгалузева система видобутку й виробництва палива та енергії, їхнього транспортування, розподілу й використання. До його складу входять паливна промисловість (нафтова, газова, вугільна, сланцева, торфова) та електроенергетика, тісно пов'язані з усіма галузями народного господарства.
На сучасному етапі економічного розвитку найважливіша - паливно-енергетична проблема. Успішне її розв'язання визначає можливості, темпи й напрями економічного та соціального розвитку. Значення палива для економіки будь-якої держави величезне: без нього неможливий виробничий процес, робота промисловості, сільського господарства й транспорту.
Основними первинними джерелами енергії у сучасному світі є нафта, вугілля, природний газ, гідроенергія, а також швидко зростає значення атомної енергії. Частка решти джерел (дрова, торф, енергія сонця, вітру, геотермальна енергія тощо) у загальному енергоспоживанні становить лише кілька відсотків. Щоправда, в окремих країнах вони мають істотне значення для енергопостачання: наприклад, у Фінляндії - дрова, в Ісландії - гарячі термальні джерела.
Паливно-енергетичний баланс - баланс виробництва, перетворення та використання всіх видів енергії: мінеральної, сонячної, вітрової, хвильової, геотермальної тощо.
Структура паливно-енергетичного балансу світу: нафта - 40%, природний газ - 23%, вугілля - 31%, інші види палива - 1%, атомна енергія - 2%, гідроенергія - 3%.
На економічно розвинуті країни й країни, що розвиваються, припадає приблизно 540 млрд т.у.п., що 2/3 з них становить вугілля й менше 1/3 - нафтогазове паливо. Переважна частина запасів твердого органічного палива та урану розташована на території промислове розвинутих країн, а ресурси нафти й гідроенергії - передусім у країнах, що розвиваються.
Найбільші запаси органічного палива зосереджені у Північній Америці та Азії. У розміщенні всіх основних галузей енергетики світу - нафтової, вугільної, газової промисловості, електроенергетики - спостерігаються великі відмінності зумовлені як природними, так і соціально-економічними факторами.
За видобутком вугілля, природного газу, уранових руд перед ведуть економічно розвинуті країни, а за видобутком нафти - країни, що розвиваються. Проте переважна частина усіх цих енергоресурсів, кінець кінцем, споживається в економічно розвинутих країнах.
Вугільна промисловість. Серед загальних ресурсів викопного органічного палива на вугілля припадає (залежно від оцінки) 65%-90%. Історично воно відіграло величезну роль у світовому промисловому розвитку. Вугілля забезпечувало енергетичну основу першої промислової революції, що розпочалася в останній третині XVII ст. у Великій Британії й згодом охопила інші країни. Ще 1913 р. світові потреби в енергії задовольнялися за рахунок вугілля майже на 75%, а якщо не рахувати дрова, на які тоді припадало 17-18% світового енергоспоживання, - то майже 90%.
У промислово розвинутих країнах вугілля є надзвичайно важливим паливом, що забезпечує зростання економіки та замінює нафту в багатьох сферах її теперішнього використання. Найбільшими споживачами вугілля сьогодні є теплоенергетика, чорна металургія, залізничний транспорт, машинобудування, а також житлово-побутовий сектор.
Роль вугілля можна поцінувати за його місцем у структури паливно-енергетичного балансу. Ще 1948 р. частка вугілля у загальному споживанні основних джерел енергії в економічно розвинутих країнах становила 3/5. Проте у 50 й 60-ті роки структура споживання енергоресурсів зазнала істотних змін.
Відкриття та освоєння великих покладів нафти на Близькому Сході викликало приплив дешевого палива на ринки таких країн, як США, Японія, держави Західної Європи, і призвело до скорочення вуглевидобутку в цих країнах. Його питома вага у загальному споживанні енергії знизилась у Західній Європі до 21-23% у 70-ті роки. Вугільна промисловість у США та Західній Європі почала згортатися. Сфери використання вугілля обмежувались теплоелектростанціями та коксохімічною промисловістю.
Група основних країн - експортерів нафти 1973 р. різко підвищила ціни на нафту. Тоді частка нафти у загальному споживанні основних джерел енергії почала скорочуватись, але ще 1981 р. вона становила понад половину. Проте частка вугілля помітно виросла. Сьогодні вугілля - єдиний енергетичний ресурс, якого за теперішніх технологій видобутку його в США, Канаді, Австралії, Росії та деяких інших країнах вистачить на віддалену перспективу.
2. Вугільна промисловість
Розвиток вугільної промисловості у США, Західній Європі та ще кількох промислових державах гальмується екологічними факторами.
Ще однією проблемою є транспортування вугілля від місця видобутку - до місця споживання. Віддаленість покладів від узбережжя - разом з низькою пропускною здатністю залізниць і портів - унеможливлює різке збільшення поставок вугілля на світовий ринок.
Найбільше виросте потреба в енергоносіях у країнах, що розвиваються, - передусім в Азії, де очікуються найвищі темпи економічного зростання. Експерти передбачають істотне зростання використання газу в електроенергетиці, особливо в Європі. За цей самий період уповільняться темпи зростання попиту на вугілля в Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР), передусім відбиваючи зрушення в сталеливарній промисловості. Світовий видобуток вугілля буде зростати до 2010 р. пересічно на 3,5% на рік. До 2000 р. він сягне 4,2 млрд т, у 2010 р. - 5,3. Найбільшим виробником вугілля стане Китай - 1,5 млрд т. У Європі видобуток вугілля падатиме в середньому на 3% на рік через збільшення собівартості видобутку.
Відкритих покладів вугілля за сучасними темпами споживання вистачить на 200-300 років. За загальними запасами лідирує Північна Америка (24% світових запасів), по кам'яному вугіллю - Азія (25%), по бурому - Північна Америка (27%).
Серед країн світу за покладами вугілля перше місце займає США (23% світових запасів), на другому місці - Росія (13%), на третьому - Китай (11%).
Буре вугілля в найбільшій кількості є в США (21% світових запасів), Росії (17%) та Індії (13%). Кам'яним вугіллям багаті також США (26% світових запасів), Китай (10%) і Австралія ).
Вугілля може видобуватися підводним способом, зараз він використовується в Китаї, Канаді, Японії, Великої Британії та інших країнах (мал. 6.2.).
Схарактеризувавши світові запаси вугілля, розгляньмо теперішній рівень його видобутку. Протягом останніх років видобуток вугілля у країнах Західної Європи знижується. Видобуток вугілля підземним способом згортається, а відкритим - зростає. Відкритий вуглевидобуток протягом останніх 30 роківвиріс більш як удвоє й становить тепер близько 50%, включно з США - 60% та Німеччиною - 60%. За видобутком кам'яного вугілля перед ведуть Китай, США, Індія, ПАР та Австралія, а за видобутком бурого - США, ФРН, Росія.
Теперішні основні експортери вугілля - Австралія, США, ПАР - і надалі вестимуть перед у цій галузі. На їхню частку припадає 67% обсягу морської торгівлі енергетичним вугіллям. Активізують зусилля щодо збуту
Loading...

 
 

Цікаве