WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Конкурентоздатність України у галузі постачання електроенергії - Реферат

Конкурентоздатність України у галузі постачання електроенергії - Реферат

Реферат
КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ УКРАЇНИ
У ГАЛУЗІ ПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ
1.Мета роботи
Загальну мету написання цієї роботи вбачаю у наступних підпунктах:
[1] провівши аналіз стану сучасного ринку електроенергії України, з'ясувати наскільки конкурентною є і може бути діяльність з постачання електроенергії в межах Україна.
[2] оцінити сучасний потенціал України в постачанні електроенергії на зовнішні ринки, адже відомо що до розпаду СРСР, УРСР експортувала близько 14% електроенергії від загального виробітку.
[3] розглянути шляхи підвищення конкурентоспроможності України у секторі постачання електроенергії
2. Постановка проблем
[постановка проблеми регіональної конкурентоспроможності]
Електроенергетика - це галузь класичний приклад натуральної монополії. Натуральні монополії виникають там, де альтернативна форма організації ринку (наприклад конкурентний ринок) в силу наявності фізичних (не штучних) бар'єрів виникнути не може. З огляду на це, можемо припустити, що в електроенергетиці запровадження інституту конкуренції наштовхуватиметься на низку перешкод.
Однак, розпочаті в багатьох країнах процеси розмежування функцій з виробництва, транспортування та постачання електроенергії (енергетична реформа), доводять що елементи нав'язування конкурентного середовища є прийнятними і можуть стимулювати галузь до саморозвитку плюс сприяти нарощуванню економічних вигод. При цьому одразу зауважу, що реальна конкуренція на ринку електроенергії України можлива далеко не для всіх його учасників. Наприклад, виробники електроенергії, незалежно від виду генерованої енергії (атомна-, гідро-, теплова-) не мають права змагатися за "свої" частки ринку. Головний аргумент: дії конкурентів можуть нашкодити безпеці енергосистеми (Цікаво, що в Великобританії, модель енергоринку якої є базовою для (енергоринку) України, конкуренція генеруючих компаній має місце і всіляко стимулюється. Проблеми належного функціонування вирішуються координатором енергоринку Великобританії). Формально в Україні як і в Великобританії, кожен виробник продає визначений обсяг електроенергії (в кожну годину доби) на основі заздалегідь поданих заявок про свої потужності та відпускні ціни. Але проблема в тому, що (в Україні цінові заявки не мають ринкового характеру, оскільки позавідомчий орган НКРЕ уважно стежить за тим, щоб ціноутворення відбувалося відповідно до розроблених ним методик, що фактично означає адміністративне встановлення цін на електроенергію у нашій країні.
Орган який встановлює "квоту" для кожного виробника електроенергії називається Централізованим диспетчерським центром, Його основне завдання полягає у забезпеченні надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам, з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Зважаючи на це, основні зусилля в імплантації елементів конкуренції припадають не на виробництво електроенергії, а на діяльність з постачання. Визначимося спочатку з термінологією.
Постачання електричної енергії - процес надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору учасників енергоринку.
Енергопостачальники - учасники оптового ринку електроенергії України, які купують електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачам.
Згідно з ЗУ "Про Електроенергетику", допускається присутність двох категорій постачальників електроенергії на енергоринку:
[1]Місцевий постачальник електричної енергії - постачальник електричної енергії, який одержав ліцензію з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ("ОБЛЕНЕРГО")
[2]Незалежний постачальник електричної енергії - постачальник електричної енергії, що має ліцензію на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом
Наявність незалежних постачальників значно обмежує можливості обленерго зловживати монопольною владою, або точніше позбавляти обласних споживачів вибору постачальника. Обленерго, попри наявність конкурентної боротьби з незалежними постачальниками за сегменти ринку, все ж таки перебувають в апріорі більш вигідній позиції, оскільки саме ним належить виняткове право власності на обласні електричні мережі. За незалежними постачальниками законодавчо закріплене право використовувати комунікації локальних монополій з метою реалізації аналогічних послуг споживачам. Будучи підприємствами, які постачають енергію електричними мережами, які не є їх власністю, незалежні постачальники змушені вносити плату за користування цими місцевими (локальними) електромережами відповідній обласній обленерго. Проблема полягає в тому, що незалежних постачальників сьогодні вже майже не існує і медалі в "конкурентній" боротьбі отримали обленерго.
[постановка проблеми глобальної конкурентоспроможності]
Історично склалося так, що електроенергетика України створювалася і розвивалася не за власним сценарієм, а згідно з планами колишнього СРСР. Завдяки ним енергосистема УРСР була однією з найбільших. Україна займала провідні позиції у світі по обсягах виробленої електроенергії, поступаючись лише таким високорозвиненим державам, як США, Канада, Японія, ФРН, Франція і Великобританія.
Енергетичний потенціал України в даний час є чималим. В електроенергетиці він представлений 44 тепловими електростанціями (ТЕС), 8 гідроелектростанціями (ГЕС) і 5 атомними електростанціями (АЕС). Встановлена потужність єдиної об'єднаної енергетичної системи України в 2000 р. оцінюється в 53 МВт. В експлуатації знаходиться 18000 км. - високовольтних ліній електропередач, 50000 км низьковольтних ліній електропередач. ЛЕП, що зв'язують енергетичну систему України з країнами ближнього зарубіжжя і Центральної Європи, дають можливість виходу на закордонні ринки цих країн. До найбільш важливих можна віднести: ЛЕП (750 кВ) Західноукраїнська - Альбертирша (Угорщина); ЛЕП постійного струму (800 кВ) Донбас - Волгоградська ГЕС; ЛЕП (750 кВ) Південоукраїнська АЕС - Румунія - Болгарія; ЛЕП (750 кВ) Хмельницька АЕС - Жешув (Польща) і ін. Про те, що Україна може займатися експортом електроенергії свідчать такі дані: встановлені потужності українських станцій спроможні виробити близько 250 млрд кВт.г. (без врахування потужностей введеного 2-го енергоблока Хмельницької АЕС і 2-го енергоблоку Рівненської АЕС) електроенергії на рік. Для зіставлення - споживання торік становило лише 170,69 млрд. кВт.г. енергії.
Здавалось би, що маючи такі конкурентні переваги як:
1) великий потенціал нереалізованих енергетичних потужностей;
2) сприятливе географічне розташування - Україна є фактично "мостом" між споживачами
Loading...

 
 

Цікаве