WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Територіальна організація народного господарства. Західний економічний макрорайон - Реферат

Територіальна організація народного господарства. Західний економічний макрорайон - Реферат

Співставлення попиту на робочі місця та потреби в них демонструє тривожну картину.
Коефіцієнт навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) при середньому по країні 11,2 од. у 1997 р. досягав у Волинській області 127 од., у Івано-Франківській - 112,8, у Львівській - 43,9, у Чернівецькій - 31,6, Чернігівській - 25,7, Рівненській - 32,9.1, лише у м. Києві та Черкаській області він нижчий за середній по країні. У цьому віддзеркалюється досить значне в районі безробіття - велике соціальне лихо нашого часу. Висока забезпеченість району трудовими, до того ж, значною мірою, висококваліфікаційними ресурсами мала б сприяти подальшому розвитку тут праце- і наукоємних галузей господарства.
4. На основі досить інтенсивного та тривалого освоєння природних і трудових ресурсів у районі склався великий і розгалужений виробничий комплекс. У ньому майже на рівних розвиваються промисловість і сільське господарство, в яких зайнята більшість працюючих у районі. Добре розвинені будівництво і транспорт. Завдяки інтенсивним міжгалузевим зв'язкам тут функціонують провідні за народногосподарським значенням, складні за структурою та відмінні за розміщенням міжгалузеві виробничі комплекси: ПЕК, АПК, гірничохімічний, лісопромисловий, будівельний та інші. Добре розвинене машинобудування, в якому частка прогресивних наукоємних галузей набагато більша, ніж в Донецько-Придніпровському районі. Саме машинобудування, харчова і легка промисловість займають провідне місце в галузевій структурі промисловості району. Особливо поширені численні підприємства харчової, легкої промисловості, промисловості будівельних матеріалів.
Серед зазначених міжгалузевих комплексів велику роль відіграє паливно-енергетичний. Він працює на кам'яному вугіллі Львівсько-Волинського басейну, бурому вугіллі в Черкаській та Закарпатській областях, нафті та газі численних родовищ Прикарпаття та півдня Чернігівської області та місцевому паливі - торфі. Енергетика в ПЕК представлена всіма своїми галузями й об'єднує великі ДРЕС (Трипільську, Ладиженську, Бурштинську, Добротворську), АЕС (Чорнобильську, Рівненську, Хмельницьку) та кілька ГЕС, численні ТЕЦ та ЛЕП. Однак енергетика району має переважно внутрішньорайонне значення, на відміну від Східного економічного району, який постачає її не тільки іншим районам України, але й за кордон.
Особливу роль відіграє в економічному розвитку всієї України АПК цього макрорайону. Він працює на базі могутнього аграрного сектора, в якому співіснують і багатогалузеве рослинництво, і тваринництво. Грунтово-кліматичні умови дуже сприятливі для вирощування всіх сільськогосподарських культур поліської та лісостепової зони, перш за все, озимої пшениці та жита, цукрового буряка, плодоовочевих, картоплі, льону (в Поліссі та Прикарпатті), тютюну (в Прикарпатті). У Закарпатті клімат подібний до субтропічного, тому тут дуже поширене садівництво та виноградарство. Плодоовочеконсервні виробництва розміщені по всій території району. Тваринництво в Західному макрорайоні має переважно молочно-м'ясне спрямування. Крім основної його ланки, скотарства, тут поширене свинарство, птахівництво і, в меншій мірі, вівчарство, бджільництво, рибальство, а в передгір'ях Карпат - конярство.
Таким чином, у районі провідну роль відіграють такі спеціалізовані АПК: зернопромисловий, буряко-цукровий, картопле-крохмально-спиртовий, плодоовочеконсервний, а також молоко- і м'ясопромисловий.
5. Розвиток інтенсивних зовнішніх та внутрішніх економічних зв'язків базується на розгалуженій транспортній системі. У реалізації внутрішніх зв'язків провідну роль відіграє автомобільний, а зовнішніх - залізничний транспорт. Система шляхів сполучення тут досить розгалужена. Згідно зі структурою і спеціалізацією господарства у вантажообігу залізничного транспорту провідну роль відіграють: цукровий буряк, зерно, будівельні матеріали, мінеральні добрива, нафтопродукти, машини, лісоматеріали, продукти тваринництва. Значну частину складають і транзитні вантажі, які йдуть у країни Східної Європи. Їх обсяги останнім часом дуже зменшилися, але й зараз серед них переважають руда, вугілля, метал, зерно та певне обладнання.
Західний макрорайон має великий науково-технічний потенціал. Тут працює більше 100 вищих та майже 300 середніх навчальних закладів. До останнього часу функціонувала розгалужена система академічних та галузевих НДІ. Великий культурний, науковий та інтелектуальний потенціал району зосереджений переважно в містах - Києві, Львові, Вінниці та інших обласних центрах.
6. Досить складна територіальна структура виробництва. До її основних елементів потрібно віднести Київську та Львівську агломерації, приблизно 20 промислових вузлів, які сформувались, головним чином, навколо обласних центрів, а також на базі освоєння великих родовищ мінеральних ресурсів. Це такі, як Нововолинсько-Червоноградський, Калусько-Долинський, Прилуцький, Ватутіно-Звенигородський, Коростенський тощо.
Саме в зазначених агломераціях та вузлах дуже погіршена екологічна ситуація, яка в цілому по району є досить спокійною. Тут йдеться про стан природи, тобто характер забруднення основних її компонентів: води, повітря, ґрунтів. Звичайно, це не стосується зони екологічного лиха, що розташована саме в цьому макрорайоні, - зони впливу Чорнобильської катастрофи. Вона потребує особливої стратегії економічної і соціальної реабілітації території.
Потрібно зазначити, що макрорайон дуже неоднорідний щодо природних, економічних, соціальних, етнічних, навіть історичних і конфесійних умов. Тому проблеми розвитку й розміщення продуктивних сил, трансформації структури виробництва різні в кожному економічному районі.
До спільних проблем розвитку Західного макрорайону потрібно віднести:
1) посилення збалансованості соціально-економічного і екологічного розвитку;
2) модернізацію технологій, що застосовуються в усіх галузях господарства;
3) перебудову структури виробництва з випереджаючим розвитком найбільш наукоємних галузей третинної і четвертинної сфери із забезпеченням її відповідності інтегральному потенціалу;
4) розбудову виробничої, комунікаційно-інформаційної, соціальної інфраструктури;
5) технічне переозброєння промисловості, сільського господарства, будівництва;
6) розширеннязовнішньої функції і частки її в експортному секторі країни;
7) інтенсивний розвиток рекреаційного комплексу в усіх економічних районах;
8) модернізацію транспортної системи району для її інтегрування в загальноєвропейську;
9) збільшення власної бази паливно-енергетичних ресурсів;
10) екологізацію господарства та розвиток екологічної інфраструктури;
11) пріоритетний розвиток основних центрів просторового каркасу росту продуктивних сил району.
Список літератури
1. Абмарян О.А. Главные морские порты Украины. - Одесса: Маяк, 1993. - 163 с.
2. Агропромислове виробництво України (1990-1997). - К.: ІАЕ УААН, 1997. - 436 с.
3. Акимов А.В. Мировое население: взгляд в будущее. - М.: Наука, 1992. - 199 с.
4. Алаев А.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
5. Алампиев П.М. Экономическое районирование СССР. - М.: Госпланиздат, 1959. - 262 с.
6. Алымов А.Н. Производительные силы: проблемы развития и размещения. - М.: Экономика, 1981. - 288 с.
7. Анализ и прогнозированное развитие экономики региона / Н.Д. Прокопенко, Ф.Я. Поклонский / Отв. ред. Н.Г. Чумаченко. - К.: Наук. думка, 1991. - 226 с.
8. Аналіз тенденцій розвитку регіонів Росії в 1992-1995 рр. / Програма Європейської Ради Тасіс. - М., 1996.
9. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 224 с.
Loading...

 
 

Цікаве