WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Розвиток і розміщення продуктивних сил України. Народногосподарський комплекс України - Реферат

Розвиток і розміщення продуктивних сил України. Народногосподарський комплекс України - Реферат

характеризується показниками (кількісними, абсолютними та відносними) зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги невиробничої (до 55-65%) і зменшення виробничої сфери в усьому народному господарстві. У невиробничій сфері України і нині зайнято працівників набагато менше, ніж у розвинених країнах - близько 26%. Це свідчить про недосконалість структури господарства України. Адже саме рівень розвитку невиробничої сфери є важливим показником соціально-екномічного прогресу.
3. Галузі можуть не тільки дробитися, але йоб'єднуватися у великі функціональні комплекси - важливі ланки функціональної структури виробництва - міжгалузеві виробничі комплекси. МВК - це сукупність декількох галузей, які виробляють взаємозамінну продукцію (паливно-енергетичний), або послідовно переробляють певну вихідну сировину, включаючи її добування (лісовиробничий, агропромисловий, будівельний), або ж розв'язують важливу загальнодержавну економічну, соціальну чи іншу проблему (військово-промисловий, рекреаційний, продовольчий комплекси). Отже, міжгалузеві виробничі комплекси - це система взаємопов'язаних галузей, об'єднаних певною спільною функцією, узгоджений розвиток підприємств якої забезпечує найбільший ефект. Найчастіше в народному господарстві виділяють такі МВК: паливно-енергетичний, машинобудівний, хімічний, лісовий, будівельно-індустріальний, агропромисловий, транспортний, рекреаційний тощо.
4. Основною формою територіальної організації виробництва є територіально-виробничий комплекс (ТВК). ТВК - це система територіально зосереджених і виробничо взаємопов'язаних підприємств різних ланок виробництва та виробничої інфраструктури, яка характеризується певною спеціалізацією та спільним використанням розташованих на цій території природних та матеріальних ресурсів. Характерні риси ТВК:
- багатогалузевість структури;1
- ядром більшості з них є промисловість;
- потенційна ефективність;
- спільна територія і близькість основних та допоміжних підприємств;
- спільна інфраструктура.
Отже, ТВК - сполучення підприємств, для якого територіальна спільність є додатковим фактором ефективності. ТВК розрізняються за масштабом, виробничим профілем, зовнішніми і внутрішніми зв'язками, ступенем сформованості, рівнем розвитку, територіальною скомпонованістю тощо.
Види ТВК: територіально-виробничі комплекси економічних районів, областей, вільних економічних зон тощо.
Найбільшими територіально-виробничими комплексами в Україні є:
- Донбаський, основу якого складають промислові вузли: Донецько-Макіївський, Маріупольський, Стахановський, Горлівсько-Єнакіївський, Краматорсько-Слов'янський, Лисичансько-Рубіжанський, Луганський. Даний ТВК спеціалізується на галузях важкої індустрії (енергетиці, металургії, важкому машинобудуванні, хімічній промисловості), а також АПК;
- Придніпровський (Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізький, Криворізький та ін.);
- Причорноморський (Одеський, Миколаївський, Херсонський, Керченський, Сімферопольський);
- Прикарпатський (Івано-Франківський, Чернівецький, Дрогобицько-Бориславський, Стрийський).
Київ, Харків, Львів, Полтава та деякі інші міста є потужними, багатопрофільними центрами з різноманітною спеціалізацією (середнє і точне машинобудування, легка, харчова промисловість і т.д.).
5. Перехід до ринкової системи господарювання вимагає докорінного реформування виробничих відносин, широкої приватизації державного майна, структурно-технологічної та технічної перебудови виробництва на засадах впровадження науково-технічного прогресу, сучасних ресурсо- та енергозберігаючих технологій, розвитку інноваційного комплексу, формування ринкової, комунікаційно-інформаційної інфраструктури тощо. Але, починаючи з 1992 р., в Україні трансформаційні процеси, на жаль, мали не реформаційний, а скоріше деформаційний характер, про що свідчить різке погіршення всіх макроекономічних показників. Особливо це проявилось у зниженні частки валового внутрішнього продукту (характеризує кінцеві результати внутрішньої економіки, тобто без урахування надходжень ззовні), який за період 1990-1995рр. скоротився на 52% і складав у 1995 р. 47% від початкового. У той же час структура ВВП, як уже зазначалось вище, залишилась консервативною: питома вага виробничої сфери у ВВП скоротилась незначним чином і становила в 1995 р. приблизно 78%, тоді, як навіть у більшості постсоціалістичних країн цей показник складає майже половину ВВП. Обсяг промислового виробництва знизився більше, ніж на 50%, а сільськогосподарського - майже на 60%. Значно скоротилось виробництво споживчих товарів.
І основні макроекономічні показники, і структура виробничого потенціалу дуже диференційовані за областями та економічними районами. У 1995 р. обсяг виробленого національного доходу на душу населення (порівняно із середньодержавним) склав 123% у Запорізькій області і 75% - у Закарпатській.
У 1997 р. максимальним цей показник був у Дніпропетровській області, а мінімальний - у Закарпатській (48%). За обсягом валового внутрішнього продукту до шести провідних областей належать Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Київська, Запорізька та Одеська. Найнижчі ці показники в Миколаївській, Чернігівській та Кіровоградській областях.
Погіршення стану природи, як і умов життя людей, підтверджує неефективність трансформаційних процесів в Україні.
Список літератури
1. Абмарян О.А. Главные морские порты Украины. - Одесса: Маяк, 1993. - 163 с.
2. Агропромислове виробництво України (1990-1997). - К.: ІАЕ УААН, 1997. - 436 с.
3. Акимов А.В. Мировое население: взгляд в будущее. - М.: Наука, 1992. - 199 с.
4. Алаев А.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
5. Алампиев П.М. Экономическое районирование СССР. - М.: Госпланиздат, 1959. - 262 с.
6. Алымов А.Н. Производительные силы: проблемы развития и размещения. - М.: Экономика, 1981. - 288 с.
7. Анализ и прогнозированное развитие экономики региона / Н.Д. Прокопенко, Ф.Я. Поклонский / Отв. ред. Н.Г. Чумаченко. - К.: Наук. думка, 1991. - 226 с.
8. Аналіз тенденцій розвитку регіонів Росії в 1992-1995 рр. / Програма Європейської Ради Тасіс. - М., 1996.
9. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 224 с.
Loading...

 
 

Цікаве