WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Районна планіровка - Реферат

Районна планіровка - Реферат

можливостей та бар'єрів розвитку в ньому господарської діяльності. Цей етап вимагає дослідження структури природних ресурсів району, демографічної та трудоресурсної ситуації, системи поселень, територіально-галузевої структури господарства. Раніше цим і обмежувались. Сьогодні ж виникає необхідність урахування екологічної, зокрема, медико-екологічної ситуації, техногенного пресингу на природу, геополітичного положення району тощо. Оцінка всіх цих суспільно-природних характеристик потрібна для визначення можливостей росту виробничого потенціалу району, траєкторії його економічного розвитку: висхідної, стабілізаційної чи розвантажувальної.
Кожен район характеризується внутрішніми територіальними відмінностями. Тому для визначення конкретної схеми розміщення нових об'єктів виробництва, інфраструктури, розвитку існуючих виробництв та поселень необхідно деталізувати дослідження, проводити їх відносно окремих транспортних вузлів, поселень тощо. Таке дослідження планіровочно-територіального каркасу території передбачає визначення основних центрів та осей чи координат росту І, ІІ та ІІІ порядку і проводиться на другому, третьому та четвертому етапах комплексної оцінки.
Планіровочно-територіальний каркас відображає систему поселень, форми територіальної зосередженості виробництва, лінійно-вузлову структуру транспорту, енергомереж та різні типи природоохоронних територій, тобто все, що є на нашій землі.
Усі елементи, що вивчаються та оцінюються поділяються, на три класи:
- елементи, щоналежать до природного середовища (гори, ліси, озера, родовища корисних копалин, ліси тощо);
- природно-техногенні елементи, які створені людиною на основі природних ландшафтів (водосховища, лісосмуги тощо);
- антропогенні елементи, які історично створені в результаті господарської діяльності і є самостійними матеріально-технічними та економічними об'єктами нашого середовища (міста, підприємства, транспорт, комунікації тощо).
Антропогенні та природно-техногенні елементи територіально включені в природне середовище, функціонально взаємодіють з ним, але за своїми властивостями принципово відрізняються від природних елементів. Саме такі антропогенні та природно-техногенні об'єкти є основними складовими промислових вузлів та центрів росту.
Оцінка лінійних та вузлових елементів територіального каркасу (морського узбережжя, залізничних та шосейних доріг, поселень тощо) дуже важлива для визначення перспектив розміщення продуктивних сил. Перш за все, це потрібно для виявлення осей та центрів росту і встановлення їх статусу. Мається на увазі, що осі та центри росту ранжуються за їх значенням для району та впливом на соціально-економічний розвиток оточуючих територій. Виходячи з цього, виділяються осі і центри першого (вищого), другого й третього порядку.
Осі і центри росту першого порядку (республіканського статусу) мають найбільшу зону впливу на оточуючу територію. Вони представлені багатьма "каналами": транспорту, ліній електропередач, соціальної інфраструктури, лінійно розміщених родовищ чи інших джерел певних ресурсів. Це, наприклад, Чорноморське узбережжя, вісь по р. Дніпро, майбутні транспортні коридори, меридіональна вісь Прикарпатського промислового району та р. Дністер тощо. Усі вони є не просто стрижнями росту для відповідних економічних районів, але й мають державний та міжнародний статус. Центрами того ж порядку є столиця держави, її регіональні центри, основні річкові та морські порти, міські агломерації, промислові вузли тощо.
Осі та центри росту другого порядку (регіонального статусу) - це міжобласні комунікації та річкова мережа, компактно та лінійно розміщені міські поселення та джерела ресурсів регіонального значення, прикордонні території, де інтенсивно розвивається прикордонне співробітництво з сусідніми країнами (наприклад, кордони Рівненщини з Білорусією, Луганщини з Росією тощо).
Розвиток осей та центрів росту третього порядку має переважно обласне значення. Сюди належать обласні комунікації, невеликі промислові, агропромислові та транспортні центри, локально розміщені ресурси обласного значення. Їх ріст сприяє вирівнюванню промислового рельєфу, покращанню умов життя, соціально-економічного розвитку сільської місцевості.
Взяті в сукупності осі та центри росту складають просторовий каркас розвитку продуктивних сил. Він є основою функціонального зонування території. Зараз надзвичайно важливою його складовою стає екологічний каркас.
Список літератури
1. Абмарян О.А. Главные морские порты Украины. - Одесса: Маяк, 1993. - 163 с.
2. Агропромислове виробництво України (1990-1997). - К.: ІАЕ УААН, 1997. - 436 с.
3. Акимов А.В. Мировое население: взгляд в будущее. - М.: Наука, 1992. - 199 с.
4. Алаев А.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 350 с.
5. Алампиев П.М. Экономическое районирование СССР. - М.: Госпланиздат, 1959. - 262 с.
6. Алымов А.Н. Производительные силы: проблемы развития и размещения. - М.: Экономика, 1981. - 288 с.
7. Анализ и прогнозированное развитие экономики региона / Н.Д. Прокопенко, Ф.Я. Поклонский / Отв. ред. Н.Г. Чумаченко. - К.: Наук. думка, 1991. - 226 с.
8. Аналіз тенденцій розвитку регіонів Росії в 1992-1995 рр. / Програма Європейської Ради Тасіс. - М., 1996.
9. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. - К.: Четверта хвиля, 1997. - 224 с.
Loading...

 
 

Цікаве