WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Колообіг і баланс основних елементів живлення в землеробстві - Реферат

Колообіг і баланс основних елементів живлення в землеробстві - Реферат

азоту, який поглинається рослинами, виноситься при розкладі гумусу. А оскільки в гумусі його міститься близько 5% то на кожний кілограм азоту необхідно мінералізувати 20 кг гумусу.
Використання азоту гумусу буде залежати від гранулометричного складу ґрунту та особливостей вирощування культури. Поправочні коефіцієнти на використання азоту такі: важкосуглинкові ґрунти - 1; легкосуглинкові ґрунти - 1,2; супіщані ґрунти - 1,4; піщані ґрунти - 1,8; багаторічні трави - 1; просапні культури - 1,8; зернові та інші однорічні культури суцільного посіву - 1,2. Для бобових культур при розрахунках ураховують азот, який рослини засвоюють із ґрунту в залежності від його гранулометричного складу. Витрати гумусу під впливом ерозії при розрахунках балансу гумусу для виробничих цілей не слід брати до уваги, оскільки під впливом процесів ерозії разом із ґрунтом втрачається гумус, який не може бути відновлений за короткий проміжок часу за рахунок внесення органічних добрив та інших агротехнічних заходів.
Слід відмітити, що найбільш інтенсивно гумус мінералізується під просапними культурами. Це пов'язано з тим, що догляд за ними супроводжується інтенсивним розпушенням ґрунту, який є визначальним фактором мінералізації гумусу. У чорному парі на чорноземних ґрунтах щорічно мінералізація гумусу досягає 2,0-2,5 т/га (Г.Я. Чесняк, 1989).
Прибуткові статті балансу гумусу.
Найсуттєвішою статтею прибутку гумусу є органічна речовина кореневих та пожнивних решток. При оцінці впливу рослинних решток на утворення гумусу важливо знати їх наявність та коефіцієнти гуміфікації. Кількість їх непрямолінійно залежить від рівня врожайності сільськогосподарських культур. Тому вченими (А.М. Ликов, 1976; Г.Я. Чесняк, Ф.І. Левін, 1977) запропоновані рівняння регресії, які дають можливість за врожайністю культури визначити наявність рослинних решток. Для ґрунтів зони Лісостепу такі дані за рівнянням регресії отримані Г.Я. Чесняком.
Для визначення кількості новоутвореного гумусу за рахунок рослинних решток необхідно їх кількість перемножити на коефіцієнти гуміфікації. Вміст новоутвореного гумусу визначають на кожному полі сівозміни чи під культурою в господарстві. Величину новоутвореного гумусу за рахунок гною визначають множенням кількості внесеного гною на кількість гумусу, яка може утворюватися з 1 т гною.
Щоб визначити кількість гумусу, яка утвориться з 1 т гною, необхідно знати його вологість та коефіцієнт гуміфікації. Так, при вологості гною 75% в 1 т його буде 250 кг сухої речовини. Перемноживши на коефіцієнт гуміфікації 0,23, отримаємо 58, тобто, з 1 т гною з вологістю 75% може утворитися 58 кг гумусу. За даними О.О. Бацула, Г.Я. Чесняка (1987), при внесенні 1 т гною в ґрунтах Лісостепу може утворитися 50-60 кг гумусу.
Кафедра агрохімії та якості продукції рослинництва НАУ пропонує проводити розрахунок балансу гумусу за результатами господарської діяльності в середньому за попередні 3-5 років за структурою посівних площ та врожайністю сільськогосподарських культур.
Приклад. Озима пшениця в господарстві займає площу 500 га, середня врожайність за 3 роки в зоні Лісостепу 50 ц/га, ґрунт - чорнозем вилугуваний легкосуглинковий.
1. Визначаємо винос азоту: 50 ц х 3,0 = 150 кг.
2. Уводимо поправку на гранулометричний склад (легкосуглинковий - коефіцієнт-1,2) та культуру (зернова культура - 1,2): 1,2o1,2=1,44.
3. Витрати азоту з ґрунту з урахуванням поправок на гранулометричний склад та культуру становлять: 150 кгo1,44=216 кг.
4. Вираховуємо кількість азоту, яка засвоїлася з мінеральних та органічних добрив: (при внесенні під озиму пшеницю 90 кг/га азоту і беручи коефіцієнт використання азоту з мінеральних добрив 50%, рослини використають 90?0,5=45 кг азоту. Значить, із ґрунту вони візьмуть 216-45=171 кг/га. Якщо під озиму пшеницю вносять ще і 20 т/га гною, з яким надійде 20?5=100 кг азоту, а коефіцієнт використання становить 20%, то рослини пшениці використають 100o0,2=20 кг/га азоту. Таким чином, із ґрунту рослинами буде використано 171-20=151 кг.
5. Розраховуємо кількість гумусу, яка необхідна для утворення 151 кг азоту: 151o20=3020 кг.
6. Вираховуємо кількість гумусу, яка мінералізується на всій площі: 500 гаo3020 кг=1 510 000 кг=1 510 т.
7. Наявність новоутвореного гумусу визначаємо за кількістю рослинних решток. Кількість поверхневих та кореневих решток вираховуємо за рівнянням регресії.
8. Поверхневі рештки: х=0,32у+13,5=0,32o50+13,5=29,5 ц; кореневі - х1=0,71у+10,0=0,71 50+10=45,5 ц. Усього рослинних решток - 75 ц/га.
9. Використовуючи коефіцієнти гуміфікації, визначаємо кількість новоутвореного гумусу: 75,0 ц х 0,2=15 ц/га = 1500 кг/га.
10. Для розрахунку надходження гумусу при внесенні органічних добрив необхідно знати норму сухої органічної речовини та коефіцієнт гуміфікації. При внесенні під озиму пшеницю 20 т/га гною при вологості 75% кількість новоутвореного гумусу дорівнює: 20 тo0,25o0,23=1,15 т=1150 кг/га.
11. Вираховуємо кількість гумусу, яка утворилася в результаті мінералізації рослинних решток та органічних добрив: 1500кг+1150кг=2650 кг/га.
12. Встановлюємо кількість гумусу, яка утворилася на всій площі: 500 гаo2650 кг = 1325000 кг = 1325 т.
13. Визначаємо баланс гумусу на всій площі, порівнюючикількість гумусу, що утворилася (1325 т) та мінералізувалася (1510 т): 1325-1510= -185 т. Якщо гумусу утворилося більше ніж мінералізувалося - баланс позитивний, навпаки - від'ємний.
Розраховуємо баланс гумусу в кг/га. Отриманий результат розрахунку балансу необхідно розділити на всю площу: -185:500 га=-0,37т=-370 кг.
Для розрахунків утворення гумусу з органічних добрив А.М. Ликов пропонує застосовувати такі коефіцієнти для переводу в підстилковий гній: гній - 1,0; безпідстилковий гній - 0,1; торфогнойові компости - 1,5; солома - 1,0; пташиний послід - 1,4; сапропель - 0,25. Подібні розрахунки проводять для всіх культур, крім бобових.
Для розрахунку балансу гумусу під бобові культури потрібно враховувати те, що вони фіксують азот з атмосфери, тому частина його, яка засвоюється рослинами з ґрунту, визначається так:
" знаходять загальну кількість азоту в біомасі бобової культури;
" визначають кількість азоту, яка фіксується бульбочковими бактеріями;
" за різницею між загальною кількістю азоту в біомасі рослин та фіксованого з повітря визначають кількість азоту, яку рослина використала з ґрунту;
" далі проводять розрахунки балансу гумусу так, як і під іншими культурами.
Провівши розрахунки балансу гумусу під усіма культурами господарства, підсумовують кількість гумусу, яка мінералізувалася, і ту, що утворилася. Різниця між цими величинами вказувати на баланс гумусу в господарстві. У разі, коли утворилося гумусу більше, ніж мінералізувалося, баланс буде позитивний, в іншому - від'ємний.Баланс гумусу на всю площу господарства ще не дає повного уявлення про його величину. Необхідно визначити баланс гумусу на 1 га. Для цього необхідно цифру балансу розділити на площу ріллі й виражати в кг/га. Знак балансу залишається. При від'ємному балансі гумусу слід розробити заходи щодо його стабілізації.
Приклад: при від'ємному балансі гумусу 95 кг/га необхідно збільшити насиченість органічними добривами на 95:58=1,6 т/га. Якщо насиченість становила 9,5 т/га, то її потрібно довести до 11,1 т/га.
У комплексі щодо стабілізації гумусу слід передбачити: внесення органічних добрив; посів багаторічних трав; залишання рослинних решток на полі; витримування оптимального співвідношення між культурами у сівозміні; проведення хімічної меліорації тощо.
При розробці заходів стосовно збереження та підвищення родючості ґрунтів у господарствах необхідно використовувати розрахунковий метод визначення балансу гумусу. Це дає можливість установити мінімальні необхідні норми органічних добрив.
Loading...

 
 

Цікаве