WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Колообіг і баланс основних елементів живлення в землеробстві - Реферат

Колообіг і баланс основних елементів живлення в землеробстві - Реферат

фіксації азоту атмосфери спричинюють умови вирощування культури (вологість, температура, реакція ґрунтового розчину, вміст у ґрунті поживних речовин тощо). За даними І.М. Захарченка та ін. (1977), багаторічні трави (еспарцет, люцерна і конюшина) використовують атмосферного азоту 70-75%, горох - 40-50%, люпин, кормові боби - 60-65% від загального азоту в біомасі. Кількість азоту в біомасі бобових культур визначається врожаєм культур і величиною кореневої системи. За рік в урожаї багаторічних трав (конюшина, люцерна) нагромаджується 150-300 кг, люпину, сої - 100-200 кг, гороху, кормових бобів, вики, квасолі - 50-100 кг азоту на гектар.
Для визначення кількості азоту атмосфери, що надійшов у ґрунт за рахунок симбіотичної фіксації бобовою культурою при даному врожаї, необхідно встановити загальний вміст азоту в урожаї і в кореневій системі. Установлено, що співвідношення між кількістю азоту в урожаї, пожнивних і кореневих рештках становить для люцерни 1:1,3, для конюшини - 1:1,15-1,25, люпину, сої, кормових бобів, гороху - 1:0,2-0,3. Користуючись цими показниками і виносом азоту врожаєм, орієнтовно вираховують кількість азоту в біомасі, а потім - скільки його надійшло в ґрунт із повітря за рахунок симбіотичної фіксації бобовою культурою.
Приклад. Винос азоту на 1 т сіна конюшини, за даними довідника, становить 19,7 кг. При урожаї 40 ц сіна з 1 га винос дорівнює 78,8 кг/га.
При співвідношенні між вмістом азоту в урожаї та кореневих і пожнивних рештках 1:1,15 вміст азоту в кореневих і пожнивних рештках дорівнює - 78,8?1,15=90,6 кг/га.
Вміст азоту в біомасі 78,8+90,6=169,4 кг. Надійшло його в ґрунт за рахунок фіксації з атмосфери (70% від азоту біомаси): 169,4 - 100 Х - 70
При розрахунках балансу азоту враховують також його надходження із атмосфери внаслідок фіксації вільноживучими мікроорганізмами (бактерії, актиноміцети, дріжджові плісняві гриби). Розміри несимбіотичної фіксації азоту атмосфери залежать від наявності в ґрунті органічної речовини, реакції ґрунтового розчину, кількості внесених органічних і мінеральних добрив, зволоження тощо. При складанні господарського балансу можна використовувати такі розміри несимбіотичної фіксації азоту атмосфери: у ґрунтах Полісся - 5 кг, Лісостепу - 10, Степу - 8 кг на 1 га.
Визначають суму статей витрат та надходження елементів живлення для окремих культур на 1 га, потім - для всієї площі в ц і підраховують витрати і надходження елементів живлення на всю площу по господарству.
Показники балансу. Баланс елементів живлення в землеробстві господарства, сівозміні або у вирощуванні окремих культур характеризується такими показниками:
1. баланс , ц;
2. баланс , кг на 1 га;
3. баланс , % до виносу;
4. інтенсивність балансу, %.
1. Різниця між витратами елемента живлення (ц) з площі під культурою сівозміни або ріллі господарства і надходження цього ж елемента (ц) на відповідну площу дає баланс у ц.
2. Баланс кг на 1 га по культурі, сівозміні або по господарству в середньому одержують діленням балансу (?) ц на відповідну площу.
3. Баланс елементів живлення у відсотках до виносу можна визначити для окремої культури або групи культур, сівозміни і господарства. Для вирахування балансу у відсотках щодо виносу використовують дані по виносу елементів живлення врожаєм та їх надходження в ґрунт у центнерах на всю площу або в кілограмах на 1 га. Баланс у відсотках до виносу (Б) вираховують за формулою
,
де В - винос елемента живлення врожаєм по господарству, сівозміні або культурі, ц або кг;
Н - надходження елемента живлення в ґрунт з добривами та іншими джерелами, ц або кг.
При визначенні балансу азоту можна використовувати показник "витрати" його із ґрунту (винос + витрати азоту).
Баланс у відсотках до виносу показує, на скільки відсотків надходження елемента живлення в ґрунт більше або менше виносу його врожаєм із ґрунту.
Приклади.
1. Винос азоту врожаєм 92 кг/га. Надійшло азоту в ґрунт 77 кг/га. Б (% до виносу)=
2. Винос азоту врожаєм такий же - 92 кг/га. Надійшло азоту в ґрунт 113 кг/га. Б (%до виносу)=
3. В умовах інтенсифікації землеробства для характеристики балансу використовують також показник його інтенсивності (Іб). Виражається він у відсотковому відношенні надходження елементів живлення в ґрунт (Н) до виносу їх урожаєм (В) і може бути до 100 (дефіцитний баланс), дорівнювати 100 (зрівноважений) і понад 100 (позитивний баланс).
4. Інтенсивність балансу показує, на скільки відсотків винос елемента живлення врожаєм забезпечується за рахунок надходження його з добривами. Інтенсивність балансу (Іб) вираховується за формулою:
Показник інтенсивності балансу може бути використаний на всіх рівнях хімізації. Аналіз показників дозволяє зробити висновок про стан використання добрив у господарстві; наскільки застосування добрив забезпечує винос поживних речовин урожаями сільськогосподарських культур у цілому по господарству або окремими культурами (цукровими буряками, озимою пшеницею, картоплею тощо); під які культури з добривами вноситься більше поживних речовин у ґрунт, ніж виноситься врожаями; які культури вирощуються при дефіцитному балансі головних елементів живлення.
На основі показників балансу і враховуючи метеорологічні та ґрунтові умови, при складанні системи удобрення в сівозмінах студент робить висновок про потребу в окремих видах добрив. За даними Д.М. Прянишникова, для одержання стійких урожаїв у 20-25 ц/га допускається дефіцит азоту 13-14 кг/га, калію - 20-22 кг/га. Баланс фосфору не повинен мати дефіцит, він повинен перевищувати внесення фосфору в ґрунт над виносом його врожаєм. Для підвищення родючості і врожаїв необхідно досягти повернення азоту і калію на 80%, а фосфору - на 100-110% від виносу їх урожаєм. За даними І.М. Захарченка (1977), на чорноземних ґрунтах в інтенсивних сівозмінах рівень повернення поживних речовин з добривами має приблизно становити: для азоту - 80, фосфору - 130-150, калію - 80-100%, на дерново-підзолистих ґрунтах: для азоту не менше 110-120, фосфору - 170-200, калію - 100-115%.
При розробці системи застосування добрив студентмає враховувати показники балансу, аналізувати їх, пов'язуючи з факторами зовнішнього середовища, і правильно робити висновки про проведення певних агротехнічних заходів, підвищення чи зменшення норм добрив тощо.
Баланс гумусу.
Вихідними даними при розрахунках балансу гумусу є науково обґрунтовані статті утворення та витрат органічного вуглецю. Прибуткові статті балансу гумусу включають: надходження органічної речовини з кореневими та пожнивними рештками; з гноєм та іншими органічними добривами; з насінням та посадковим матеріалом; за рахунок зв'язування вуглекислого газу атмосфери синьо-зеленими водоростями.
Статті витрат гумусу: мінералізація органічної речовини ґрунту; винос гумусу поверхневими та вертикальними стоками; витрати при ерозії.
Надходження органічної речовини за рахунок діяльності синьо-зелених водоростей, з насінням та посадковим матеріалом, за даними А.М. Ликова, коливається в межах 100-200 кг/га вуглецю, що повністю витрачається при вертикальному та поверхневому стоці. Тому для спрощення розрахунків ці статті балансу не враховують. У процесі мінералізації гумусу утворюються мінеральні форми азоту, які використовуються рослинами та мікрофлорою. При внесенні високих норм добрив частка азоту гумусу зменшується, а при дуже малих нормах - урожай формується майже повністю за рахунок азоту гумусу.
Величина виносу азоту визначається за довідковими даними і використовується з даних таблиці балансу азоту в землеробстві господарства. Тому в основу розрахунку балансу гумусу на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна НАУ покладено баланс азоту в системі рослина-ґрунт-добриво. Метод розрахунку ґрунтується на припущенні, що 50%
Loading...

 
 

Цікаве