WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Сучасні технології виробництва садивного матеріалу плодових і ягідних культур у зоні Лісостепу - Реферат

Сучасні технології виробництва садивного матеріалу плодових і ягідних культур у зоні Лісостепу - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Сучасні технології виробництва садивного матеріалу плодових і ягідних культур у зоні Лісостепу
У зоні Лісостепу України останнім часом відбувається масове закладання садів інтенсивного типу. Садивний матеріал для створення таких насаджень повинен відповідати ряду вимог. Насамперед він має бути оздоровленим, або тестованим, і супроводжуватись відповідним сертифікатом. По-друге, він повинен бути придатним для закладання садів із щільністю більше 1500 дерев на гектарі, тобто забезпечувати слабкорослість рослин, їх швидкоплідність, високу продуктивність і якість плодів. При вирощуванні таких саджанців особливу роль відіграють слабкорослі (карликові і напівкарликові) підщепи. В Лісостепу на сьогодні районовано дві напівкарликові клонові підщепи яблуні - ММ-106 і 54-118. Карликових клонових підщеп яблуні в Реєстрі сортів рослин України для лісостепової зони немає. Проте, керуючись рекомендаціями Інституту садівництва УААН, інших наукових установ України, Польщі, Голландії, розсадницькі господарства активно розмножують такі карликові підщепи, як М9 (і її клони), 62-396, Б-9 та інші. Для груші Реєстром передбачено використання карликової підщепи ІС 2-10 та середньорослої ІС 4-6 (обидві селекції ІС УААН). Проте маточних насаджень даних підщеп груші в Україні майже немає. Що ж стосується клонових підщеп кісточкових, то на сьогодні вони перебувають здебільшого на етапі вивчення. Отже, найпершим кроком в налагодженні виробництва садивного матеріалу для сучасних насаджень плодових культур повинно стати введення до Реєстру рослин України для зони Лісостепу тих карликових підщеп яблуні, які себе вже добре зарекомендували, та, при можливості, ряду слабкорослих підщеп кісточкових культур. По-друге, у провідних розсадницьких господарствах слід оперативно створювати і нарощувати маточники районованих і перспективних клонових підщеп для повного забезпечення галузі високоякісним підщепним матеріалом.
Вирощування клонових підщеп. Сучасні технології створення й утримання відсадкових маточників яблуні та груші розраховані на 10-15 років їх експлуатації й щорічну продуктивність 250-300 тис. шт. стандартних підщеп з 1 га (Стрейф А., Кортлеве К., Ріпамельник В.П., 2001). Садивний матеріал для маточників повинен бути суперелітним або, щонайменше, елітним, із добре розвиненими кореневою системою та надземною частиною. Найкраще використовувати річні відсадки першого товарного сорту. Схеми садіння в інтенсивному маточнику 1,25-1,5 м на 0,2-0,25 м. Оптимальним строком закладання маточника в Лісостепу вважається перша - друга декади квітня, хоча морозостійкі форми підщеп, такі як 54-118, 62-396, Б9, висаджують і восени (жовтень - перша декада листопада).
Перед садінням підщепи вкорочують на 60 см вище умовної кореневої шийки і висаджують у завчасно зроблені щілини під кутом 45. Після вкорінення підщепи вкладають вздовж ряду на дно борозенки глибиною 5-8 см, переплітаючи стебла між собою (формують так звану маточну косу). Бічні розгалуження при цьому вкорочують на 1-1,5см. На зиму маточну косу вкривають шаром землі (приблизно 10см), щоб запобігти її підмерзанню. Весною, до початку вегетації, землю відгортають. По всій довжині маточної коси масово відростають молоді пагони, які, при досягненні висоти 15-20 см, підгортають субстратом із ґрунту і розрихлюючих матеріалів (тирса, торф, суміші їх із перегноєм тощо) (рис. 8.1).
Рис 8.1. Внесення торфу для підгортання пагонів у інтенсивному маточнику карликової клонової підщепи яблуні М9.
Далі послідовність технологічних операцій у відсадковому маточнику така ж, як і при традиційній (Майдебура В.І., Васюта В.М, Мережко І.М. та ін., 1983; Майдебура В.І., Васюта В.М., Мережко І.М., Бурковський В.В.,1984). Продуктивність маточника, закладеного горизонтальним способом, у 2-3 рази вища (особливо у перші роки його експлуатації), ніж закладеного традиційним вертикальним способом. У навчально-дослідному саду НАУ вихід стандартних відсадків у варіанті із багаторічним горизонтальним стовбуром склав, залежно від підщепи, 240-310 тис. шт./га, тоді як у маточнику, закладеному вертикальним способом, їх отримано 65-78 тис. шт./га.
Проблема забезпечення розсадників високоякісними клоновими підщепами кісточкових культур полягає у створенні сучасних маточно-живцевих садів, так як ці підщепи розмножуються переважно зеленими живцями. Крім того, дана технологія вимагає наявності в розсадницькому господарстві спеціальних культиваційних споруд, оснащених туманоутворюючою системою. Втім, витрати на створення комплексу зеленого живцювання швидко окуповуються, адже він дозволяє за порівняно короткий час отримувати достатню кількість не лише підщепного матеріалу, але й кореневласних саджанців аличі великоплідної, деяких сортів вишні, ліщини, малопоширених культур (обліпиха, дерен, лимонник, актинідія тощо), дефіцитних сортів малини, смородини, порічки, аґрусу. Головне - чітко витримувати технологічні вимоги щодо конкретної культури (Книга М.М., Надточій І.П., 1987; Майдебура В.І., Мережко І.М., Надточій І.П., та ін., 1987).
Маточно-живцеві сади районованих і перспективних сортів плодових культур закладаються оздоровленим суперелітним садивним матеріалом. Вибір ділянки (рельєфу, типу ґрунту), передсадивну підготовку ґрунту проводять як і для промислового інтенсивного саду. Обов'язкова умова - дотримання просторової ізоляції від будь-яких насаджень плодових рослин (товарних, присадибних, дикорослих). Для зерняткових культур вона складає 1 км, для кісточкових - не менше 2 км. Садивний матеріал - одно- чи дворічні саджанці на середньорослих або напівкарликових підщепах. Схема садіння дерев- 3-4м на 1-2м. Для зручності догляду й експлуатації найкраще формувати невисокі (до 2 м) низькоштамбові (30-40 см) дерева. Насадження утримують як під чорним паром, так і під задернінням, особливо при можливості зрошення. Термін використання маточно-живцевих садів інтенсивного типу - 7-10 років. Продуктивність у 4-6-річному віці - 20-30 пагонів з дерева, в 7-10-річному - 30-50 пагонів.
Заслуговує на увагу інтенсивна технологія створення й експлуатації живцевого маточника яблуні лугового типу, розроблена у Всеросійському НДІ селекції плодових культур (Сєдов Е.Н., Долматов Е.А.,1993). Вона полягає в тому, що маточник закладають шляхом садіння на постійне місце сильнорослих насіннєвих підщеп Антонівки звичайної за схемою 0,9 на 0,25 м, які окулірують в той же рік потрібними сортами. Експлуатація маточника розпочинається у наступному році. При цьому з кожного гектара заготовляють до 40 тис. живців.
Для забезпечення належних фітосанітарних умов та можливості періодичного ретестування маточних рослин Інститут садівництва УААН рекомендує закладати маточно-живцеві сади лише у базових розсадницьких господарствах з тим, щоб вони на договірній основі забезпечували решту розсадників високоякісним підщепним матеріалом.
Вирощування щеплених саджанців. У розсадництві мають місце кілька технологій вирощування щепленого садивногоматеріалу плодових культур залежно від способу щеплення, виду саджанців, які планується отримати, культури тощо. Серед сучасних технологій у країнах Європи однією з найпоширеніших на сьогодні є вирощування швидкоплідних саджанців яблуні типу "кніп-баум", що в перекладі з голландської означає "квітуче дерево" (Мельник О.В., 2001; Стрейф А., Кортлеве К., Ріпамельник В.П. та ін., 2001). "Кніп-баум" - це 2-річний саджанець з 1-річною кроною із сформованими генеративними бруньками, за рахунок яких перший врожай отримують вже у рік садіння рослини в сад. Дана технологія проходить випробування в наукових установах України, розсадницьких господарствах різних форм власності й уже позитивно себе зарекомендувала. ЇЇ основною особливістю порівняно з традиційною технологією вирощування дворічок є те, що у 3-му полі
Loading...

 
 

Цікаве