WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Інтенсивні технології вирощування плодових культур в Лісостепу - Реферат

Інтенсивні технології вирощування плодових культур в Лісостепу - Реферат

наявність зрошення. В регіонах, де кількість опадів на рік становить 500-600 мм, ґрунт у міжряддях та пристовбурних смугах молодих і плодоносних дерев утримують в розпушеному і чистому від бур'янів стані (чорний пар).
У північному та західному Лісостепу, а при наявності 600-700 мм опадів і у південних регіонах, у молодих та плодоносних садах у першій половині вегетації застосовують чорний пар. У другій, починаючи з липня, висівають ярові (люпин, гірчиця, фацелія), або озимі сидеральні культури (озиме жито, вика, горох-пелюшки та ін.), причому останні висівають у вересні. Ця система, яку інакше називають"сидеральний пар", дозволяє щорічно заорювати 15-30 т/га зеленої маси і, таким чином, поповнювати запаси органічних добрив.
За умов зрошення та в районах, де кількість опадів перевищує 600-700 мм, кращою системою утримання ґрунту в садах є дерево-перегнійна, за якою міжряддя утримують під задернінням злаковими травами, котрі скошують, в міру відростання, 5-6 разів за сезон. З багаторічних трав кращими є злакові: райграс пасовищний (норми висіву 13-15 кг/га), грястиця (15-20), вівсяниця червона (12-16), вівсяниця лучна (15) та польовиця біла (9 кг/га). Вони менше висушують ґрунт, досить морозостійкі і не приваблюють бджіл, присутність яких може обмежувати використання пестицидів.
Така система поліпшує структуру ґрунту, зменшує витрати на обробіток, захищає його від вітрової та водної ерозії, сприяє підвищенню якості плодів. З часом, в міру створення захисного мульчуючого шару, режим вологості поліпшується і зрівнюється з відповідним показником на чорному пару. Треба враховувати, що для підтримання належного стану травостою, кількістю добрив, які вносять у саду, необхідно збільшувати. Пристовбурні смуги в усіх випадках утримують під чорним паром з використанням механізмів або гербіцидів.
Удобрення саду проводить, починаючи з другого року після садіння. Вносять мінеральні азотні, а на третій-четвертий рік - органічні добрива (табл. 8.4.)
8.4. Дози органічних і азотних добрив для удобрення молодих і плодоносних садів
Дози мінеральних добрив у кожному конкретному випадку уточнюють раз на 4-5 років за результатами ґрунтової та рослинної діагностики. Оптимальний рівень валового азоту в листках молодих дерев становить: яблуні і груші - 2,2-2,6 %; сливи - 2,5-3,2; вишні - 2,5-3,0; абрикоса - 3,2-3,6 % із розрахунку на суху масу. Щодо плодоносних дерев, то згідно з діючими рекомендаціями в їх листі враховується вміст азоту і калію (табл. 8.5.).
8.5. Оптимальна кількість азоту і калію в листках плодоносних дерев, % від сухої маси.
Якщо вміст елементів або одного з них менше від оптимального рівня, то дозу відповідного добрива збільшуються на 20-30 %. Визначену норму азотних добрив найефективніше вносити дворазово: перше підживлення (40 %) через тиждень після цвітіння, друге (60 %) - після природного скидання надмірної зав'язі (орієнтовно в кінці червня). Дози фосфорних і калійних добрив диференціюють з урахуванням забезпечення ґрунтів рухомими формами Р2О5 і К2О. Розрахункові дози такі ж, як і при передпосадковому їх внесенні. Крім того, кількість калійних добрив, яку планується вносити, можна корегувати за результатами рослинної діагностики.
При утриманні ґрунту у плодоносних садах під чорним паром оптимальною є органо-мінеральна системою удобрення. Застосування дерново-перегнійної системи передбачає використання лише мінеральних добрив.
Вапнування кислих ґрунтів проводять при зниженні ступеню насиченості ґрунтового поглинальною комплексну основами менше 60%, а гіпсування солонцюватих - при перевищенні насиченості натрієм загальної ємності поглинання більше як на 10%.
Зрошення. Для отримання високих і сталих урожаїв сади в зоні Лісостепу треба зрошувати. Оптимальним режимом зволоження ґрунту є 70-75 % найменшої вологоємності (НВ) на супіщаних і легкосуглинкових ґрунтах і близько 80% - на важкосуглинкових і глинистих. Як правило у плодоносних насадженнях за вегетацію при суцільному зрошенні здійснюються 2-3 поливи з витратою води 1,5-2,0 тис м3/га.
Кращим способом є дощування за допомогою спеціальних машин і установок. Його широко застосовують у садівництві, незважаючи на ряд недоліків - руйнування структури ґрунту, поширення грибкових захворювань тощо.
Найбільш прогресивними для зрошення садів є стаціонарні системи локального зрошення - краплинного і підкронового. Вони дозволяють зменшити витрати води порівняно із суцільним зрошенням на 30-60 %, сприяють збереженню структури ґрунту, дають можливість поливати ділянки із значними ухилами.
Захист насаджень від шкідників та хвороб. Для одержання конкурентоспроможних плодів застосовують інтегровану систему захисту рослин і врожаю від шкідників та хвороб, розроблену з урахуванням особливостей їх розвитку та поширення і застосуванням нових, високоефективних інсектицидів, акарицидів, фунгіцидів, біологічно активних сполук та мікробіологічних препаратів.
Основними шкідниками яблуні та груші є сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, цикадка, яблуневий квіткоїд, листокрутки, п'ядуни, попелиці, мінуючі молі, яблуневий пильщик медяниці, яблунева, східна і грушева плодожерка, кліщі-червоний плодовий, звичайний, павутинний та ін.; кісточкових порід: листокрутка, вишневий довгоносик, чорний сливовий пильщик, сливова товстоніжка, слива плодожерка, теплиця, вишнева муха, кліщі.
8.6. Нормативні строки створення, структура площ садозміни і частка молодих плодових насаджень у загальній їх площі
Основні хвороби зерняткових порід: парша, брошниста роса, філостіктоз, плодова гниль, чорний рак плодових тощо, кісточкових: кучерявість листя персика, клястероспоріоз, моніліальний опік плодових, кокомікоз, плодова гниль, полістігмоз, іржа сливи та ін. Для обробки препаратами малогабаритних садів (висота дерев до 3 м і товщина плодової стіни не ширше 1,75 м) використовують тунельний обприскувач, в усіх інших випадках - ОПВ - 2000. ОП - 2000 А, ОВ - 630.
Вибір препаратів здійснюють, керуючись рекомендаціями "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", який щорічно видається Державною комісією з випробування пестицидів.
Відтворення плодових насаджень - це постійний процес їх оновлення. Внаслідок фізичного чи морального зношення певна частина плодоносних садів щорічно випадає з виробничого обліку і їх необхідно замінювати на нові. Планомірне відтворення насаджень (у межах частки їх амортизації) є неодмінною умовою стабільного виробництва плодів у будь-якому садивному підприємстві. Нижче наведено нормативні строки створення, структуру площ садообороту і частку молодих насаджень у загальній площі (табл.8.6.).
Loading...

 
 

Цікаве