WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Доцільність та особливості створення культурних пасовищ - Реферат

Доцільність та особливості створення культурних пасовищ - Реферат

вносять фосфорні й калійні добрива з розрахунку Р50К40. За пасовищний період, який триває 180-200 днів, проводять 6-7 циклів випасання. Після першого циклу випасання, а також в середині літа травостій на схилах щілюють на глибину 35-40 см з відстанню між щілинами 1 м, а після кожного циклу - зрошують поливною нормою 500-550 м3/га. У жарку погоду між циклами проводять два поливи. Зрошувальна норма за сезон становить 4,5-5 тис. м3/га. Зрошення проводять на різних ділянках дощувальними машинами ДДА-100 МА, "Волжанкою" (ДКШ-64), ДДН-70, а на схилах (площа 50 га) - "Сигмою". Восени на пасовищі проводять вологозарядковий полив - 900-1000 м3/га води.
Травостій на випас використовують п'ять років, після чого його перезалужують. При цьому вносять органічні добрива по 70 т/га і мінеральні по Р60К80, потім орють на глибину 35 см і дискують важкою дисковою бороною, а навесні культивують і коткують, після чого висівають просапні культури. На другий рік навесні ділянки залужують під покрив однорічних трав травосумішкою в такому складі: люцерна синьо-гібридна 14 кг/га + костриця лучна 12 + грястиця збірна 8 + стоколос безостий 6 кг/га насіння.
Витрати на створення культурних пасовищ окупаються за три роки.
Багаторічні трави з покривною культурою випасають худобою порційно-загінним способом. В рік сівби проводять чотири цикли стравлювання із загальною врожайністю 22,5 т/га зеленої маси. У наступні роки травостій починають випасати з середини квітня при його висоті 14-16 см.
Досвід створення культурних пасовищ в зарубіжних країнах
В зарубіжних країнах таким пасовищам надається велике значення. Так, у США і Канаді за останні роки їхні площі збільшились в 1,5 раза. В ряді господарств США вони займають майже половину площ сільськогосподарських угідь, з них одержують до 160 млн. тонн корм. од.
В деяких західноєвропейських країнах культурні пасовища займають70-85% всіх земель під багаторічними травами. У Данії з пасовищ отримують 80% корму. В господарствах Німеччини існують довгорічні культурні пасовища 50-річного використання, продуктивність яких становить 4-5,3 т/га корм. од. В Англії, Голландії і Данії питома вага пасовищного корму в річному раціоні становить 35-50%. Культурні пасовища в цих країнах займають 70-86% всіх земель під багаторічними травами.
В Англії, за даними І. А, Ольяшева, на молочних фермах з інтенсивним веденням лукопасовищного господарства пасовища дають 400-500 ц/га зеленої маси. У структурі сільськогосподарських угідь цієї країни довгорічні (постійні) пасовища займають 25% площі, трави в сівозмінах - 12 і природні пасовища - 38%. Велике значення мають окультурні пасовища в Естонії, Латвії, північно-західних і західних регіонах Росії, Білорусії.
Раціональне використання пасовищ, його теоретичні та господарські передумови. Для правильного використання пасовищ необхідно стравлювати травостій у стані, який забезпечує отримання з одиниці площі пасовища найбільший вихід тваринницької продукції, продуктивне довголіття і належний стан травостою. Раціональне використання травостою складається з таких елементів: визначення оптимальної висоти, строків і кількості випасань; вибір способів використання протягом одного пасовищного періоду і по роках; визначення техніки стравлювання травостою; врахування обладнання пасовищної території; розпорядок дня на пасовищі, а також заходи догляду за пасовищем.
Установлення правильних строків стравлювання, тобто початку і закінчення випасання, має великий вплив на травостій пасовища. Дуже раннє спасування навесні й у наступних циклах зменшує масу підземних органів рослин і кількість запасних поживних речовин в них, у результаті чого в наступні роки урожай при ранньому використанні пасовищ помітно знижується. При ранньому стравлюванні ґрунт дуже ущільнюється, що призводить до затримки розвитку рослин, деформації дернини, а отже, до зниження продуктивності пасовища і передчасного його виродження. В той же час не слід і затримуватись з випасанням, тому що кормова цінність трав погіршується, вони грубіють, знижується їх поїдання тваринами. Календарні строки початку стравлювання пасовищ у зонах із неоднаковими кліматичними умовами різні. Вони можуть значно коливатися залежно від метеорологічних умов року і особливостей травостою.
Найточніше пасовищну стиглість травостою можна визначати за його висотою. Якщо переважають низові трави (тонконіг лучний, костриця червона, пажитниця багаторічна), випасання починають при висоті рослин 13-15 см, якщо верхові (грястиця збірна, стоколос безостий, тимофіївка лучна) - при 15-20 см. На природних травостоях Лісостепу його доцільно розпочинати при висоті трав 12-15. На зрошуваних пасовищах з низових і верхових трав випасання доцільно проводити при висоті травостою 18-20 см і урожайності пасовища 3-4 т/га зеленої маси. Орієнтовно такий стан травостою в Лісостепу буває в кінці квітня - на початку травня. Строки закінчення випасання восени також мають велике значення. При пізньому осінньому стравлюванні пасовища травостій не встигає зміцніти і відрости до настання зими та накопичити необхідну кількість запасних речовин, що призведе до зниження його продуктивності в наступному році. Тому випасання слід проводити не пізніше як за 25-30 днів до закінчення вегетації рослин.
Велике значення має висота стравлювання рослин. При низькому закінченні стравлювання (2-3 см) продуктивність пасовища в наступні роки знижується, а при високому (10-15 см) значна частина травостою використовується не повністю, що також небажано.Враховуючи біологію росту і розвитку трав, а також вплив різних кліматичних умов, у північному Лісостепу доцільно стравлювати травостій із сіяних багаторічних трав не нижче 4-5 см. При такій висоті травостій використовується тваринами на 90%.
Особливо слід звернути увагу на випасання овець, кіз і коней, які стравлюють трави дуже низько (1-2 см), що призводить до випадання цінних низових злаків і появи таких небажаних трав, як біловус, щучник дернистий та ін. Для запобігання цього явища необхідно не перетримувати згаданих тварин на пасовищах і слідкувати за їх випасанням.
Допустима кількість стравлювань по зонах України
Кількість стравлювань залежить, перш за все, від біологічної здатності багаторічних трав витрачати і поповнювати запасні поживні речовини. Часте стравлювання веде до зменшення коренів, кореневищ, до зниження вмісту в них запасних поживних речовин, в результаті чого число пагонів і їхня життєва сила зменшуються, гине частина рослин і урожай пасовища знижується. Дуже важливо, щоб в перерві між циклами випасання листя змогло б синтезувати поживу для рослини, що росте, і виробляти запаси для накопичення їх в корінні з наступним використанням новими пагонами. Рослини дуже чутливі до надмірного випасу. Через виснаження вони слабо реагують на азотне добриво, особливо в умовах посухи. Виходячи з цього, кількість циклів на зрошуваних травостоях має бути 5-6, на незрошуваних - 2-3 цикли.
Початок випасання худоби на новостворених травостоях. Цей фактор відіграє важливу роль у формуванні високопродуктивних пасовищних травостоїв. Багатьма дослідниками доведено, що пасовищне використання новостворених травостоїв доцільно починати навесні на другий рік після сівби, а при зрошенні - навіть у рік сівби. За таких умов у травостої зберігаються всі висіяні види, вони швидше формують зімкнутий покрив і пружну, стійку проти вибивання дернину.
У Лісостепу випас худоби при підпокривній сівбі починають через 35-45 днів у фазі початку колосіння покривних зернових культур, коли вони мають висоту 35-40 см, або при середній висоті травостою 20-35 см і вологості ґрунту не більше 75% НВ. Випасання травостою в рік сівби слід проводити, не перевантажуючи
Loading...

 
 

Цікаве