WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРозміщення продуктивних сил (РПС) → Стан та перспективи розвитку кормовиробництва в Україні - Реферат

Стан та перспективи розвитку кормовиробництва в Україні - Реферат

завершують шаром до 1 м. Скирти розміщують торцем до пануючого напрямку вітрів, огороджують і обкопують канавками для відведення дощової води.
Зберігають сіно також у сховищах різного типу, використовуючи для завантаження укладач УМГ-5.
Процес заготівлі сіна складається із послідовних технологічних операцій: скошування > ворушіння > згрібання у валок > перевертання валків > копнування > транспортування > скиртування. Для їх здійснення застосовують комплекс машин: КПВ-3,0; ГВК-6; ПК-1,6 А; КУН -10;СНУ-0,5.
Пресоване сіно має такі переваги над розсипним:
" скорочується кількість операцій (відпадає потреба у ворушінні, згрібанні маси у валок, копнуванні тощо);
" зменшується тривалість перебування маси у полі;
" знижуються втрати листків, суцвіть, поживних речовин і каротину;
" скорочуються механічні втрати при транспортуванні та розвантаженні (на 10-15 %);
" знижуються собівартість корму та затрати праці на збиранні і транспортуванні (в 1,0-1,5 рази);
" потреба у сховищах зменшується у 2,0-2,5 разу;
" полегшуються процеси обліку та нормування сіна при згодовуванні;
" поліпшуються санітарні умови праці тваринників на фермах.
Рекомендується проводити пресування маси із валків при вологості 25-27% до щільності 130-150 кг/м3.
Пресування проводять із валків прес-підберачами ПС-1,6; ПСБ-1,6, К-453 та К-442. Основна вимога для їх раціональної роботи полягає у тому, щоб маса 1 м погонного валка не перевищувала 3,0-3,5 кг, а ширина - 1,4 м. Для дотримання цих вимог ширину валка регулюють під час згрібання сіна. Недоцільно при такій технології заготівлі сіна використовувати поперечні граблі, оскільки вони утворюють не рівні за шириною та прямолінійністю валки, що призводить до втрат сіна.
Кращий час для пресування - вечір або ранок, коли трава волога. За вологістю маси потрібно ретельно слідкувати - якщо вона не вища за 20%, тюки одночасно завантажують у тракторний причіп, начеплений за прес-підбирачем. У хорошу погоду тюки з вологістю понад 20% досушують протягом 1-2 днів у полі. Підбирання і укладання тюків у штабелі здійснюють підбирачем-укладачем ГУТ-2,5 в агрегаті з трактором МТЗ-80. Штабелі підбирають і транспортують транспортувачем тюкових штабелів ТШН-2,5, який встановлюють на автомобілях замість самоскидного кузова. Штабелі тюків можна зберігати на відкритих майданчиках, в приміщеннях (горищах корівників) або в сіносховищах. При складанні тюків використовують транспортер-навантажувач ТН-4.
Заготівля подрібненого сіна передбачає: скорочення затрат праці та коштів на заготівлю; створення можливостей для механізованого використання всіх технологічних операцій при заготівлі корму; механізацію процесу дозування корму. Заготівля подрібненого сіна ґрунтується на такій послідовності виконання технологічних операцій та укладання маси у валки:
" скошування з одночасним плющенням косарками-плющилками КПІ-Ф-30;
" підбирання пров'яленої маси з валків з одночасним подрібненням і завантаженням у транспортні засоби за допомогою підбирачів-подрібнювачів КУФ-1,8, комбайну Е-280 при подрібнені стебел рослин на частки завдовжки 8-15 см;
" транспортування подрібненої маси до місць досушування та зберігання транспортними причепами 2ПТС-4; ПТЕ-12А та пристосованими для цього автомобілями;
" досушування та зберігання подрібненого сіна у спеціальних сховищах і баштах;
" завантаження маси у сховища пневматичними транспортерами;
" поступове досушування сіна активним вентилюванням при пошаровому його завантаженні у сховище. Перший шар закладають висотою 2,0-2,5 м і доводять до вологості 20%, після чого укладають та досушують наступний шар сіна;
" для досушування подрібненої маси застосовують і підігріте повітря, використовуючи різні повітропідігрівники (ВПТ-600). Через 5-6 днів після закінчення досушування перевіряють готовність сіна: вентилювання продовжують якщо повітря в скирті тепліше за навколишнє.
3. Способи поліпшення якості та підвищення перетравності кормів із відходів польових, технічних і городніх культур
Силосування соломи та інших відходів рільництва
В даний час в більшості країн світу, в тому чисті високорозвинених, солома вважається цінним резервом кормів і джерелом вуглеводів, тощо в ній міститься до 45% целюлози і 25% пектозанів. Проте ефективне використання енергетичних поживних речовин соломи (целюлози та геміцелюлози) обмежується наявністю в оболонках клітин міцного вуглеводно-лігнінового комплексу, який перешкоджає нормальному перетравленню корму.
Сучасна наука та практика використовують багато методів підвищення перетравності соломи: запарювання, опромінення, хімічна та біологічна обробка, гранулювання, брикетування. Останнім часом пріоритет надається дешевшим, менш трудомістким та енергоємним способам обробки соломи, до яких належить силосування. І надалі солому використовуватимуть в якості сухого компоненту при силосуванні високовологої зеленої маси кукурудзи, соняшнику, що сприяє збільшенню використання перетравної енергії до 30%. Добавка при силосуванні соломи, обробленої лугом (NaОН в дозі 45 кг/т) до зеленої маси кукурудзи, соняшнику та інших культур знижує втрати поживних речовин на 5-10%, сприяє поліпшенню перетравності органічної речовини на 18-20% та запобігає перекисленню силосу.
Також проводять обробку соломи каустичною содою - їдким натрієм. На 1 т соломи вносять 40-50 кг твердого лугу і розчиняють у рівній кількості води. Для рівномірного розподілу розчину по соломі його доводять до об'єму 900-1000 л, а при внесенні пульверизатором - до 250-300 л. Через 6-8 годин солому можна згодовувати. Для обробки лугом солому краще подрібнити. При цьому при температурі 18-20 °С та внесенні лугу утворюється оцтова кислота, яка нейтралізується до оцтовокислого натрію, котрий і є основою поліпшення перетравності корму.
Амонізація побічної кормової сировини
Господарства України щорічно заготовляють значну кількість соломи, полови, стрижнів і стебел кукурудзи, кошиків соняшнику та інших відходів рільництва, які хоч і містять 0,22-0,37 корм. од. в 1 кг, проте коефіцієнти перетравності цієї групи кормів не перевищують 42-45, а лігніну - не більше 23,9 %. Саме це і впливає негативно на перетравність клітковини, протеїну, БЕР. Для підвищення поживної цінності і продуктивної дії грубих кормів стебла і стержні кукурудзи, кошики соняшнику, солому обробляють 25-% водним розчином аміаку з розрахунку 1,5-5 безводного аміаку до маси корму і витримують у буртах під пологом 20 днів, після чого 2 дні вивітрюють. В результаті такої обробки (амонізації) кількість розчинних фракцій лігніну зростає в 3,3 рази, що свідчить про позитивний вплив амонізації на руйнування целюлозно-лігнінових комплексів.
4. Заходи щодо
Loading...

 
 

Цікаве